Рішення № 35429422, 20.11.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.2013 Справа № 907/1053/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙМАКС УКРАЇНА", м. Київ

до відповідача Господарське товариство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Флекстронікс ТзОВ", м. Мукачево

про стягнення 2076730,44 грн.,

Суддя Русняк В.С.

Представники:

від позивача - Висіцька І.В., адвокат, представник за договором про надання адвокатських послуг №1/2009 від 22.01.2009 року, Попик В.І., представник за довіреністю б/н від 29.10.2013,

від відповідача - не з'явився,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙМАКС УКРАЇНА", м. Київ звернулося до суду з позовом до Господарське товариство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Флекстронікс ТзОВ", м. Мукачево про стягнення 2076730,44 грн. за договором поставки №448-05.13 від 13.05.2013, в тому числі 2031868 грн. - заборгованість за поставлений товар, 36450,33 грн. - пеня, 8411,61 грн. - 3% річних,

В судовому засіданні 20.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві. Вважає, що заборгованість за поставлений товар підтверджена поданими суду доказами, зокрема, договором поставки №448-05.13 від 13.05.2013 з усіма додатковими угодами та додатками, які є невід'ємною частиною такого договору, розрахунками заборгованості. Стверджує, що відповідач своєчасно не виконав звої зобов'язання згідно умов вказаного Договору, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка і є предметом позову.

Стверджує, що неодноразово звертався до Відповідача з вимогою погасити заборгованість за переданий згідно із Договором Товар, але Відповідач жодним чином на вказані звернення не відреагував.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, натомість надав суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких заборгованість Відповідача, що виникла перед Позивачем за договором поставки, була повністю погашена, на підтвердження чого Відповідач подав до суду докази сплати боргу в розмірі 1968102,00 грн. (копія платіжного доручення №9950 від 05.11.2013 міститься в матеріалах справи), що є вартістю поставки, як зазначено в Специфікації №1 до Договору поставки.

Зазначений факт оплати заборгованості, на думку Відповідача, прямо підтверджує добросовісну позицію Відповідача до Позивача, як у даній судовій справі, так і в відносинах на підставі Договору взагалі.

Разом з тим, Відповідач просить суд звернути увагу на те, що Договір поставки у пункті 2.2 передбачає порядок та умови здійснення коригування на дату здійснення платежу по Договору поставки на коефіцієнт зміни офіційного курсу Євро. Посилається на останній абзац пункту 2.2 Договору - у разі коли сума договору підлягає коригуванню як зазначено вище, Сторони зобов'язуються підписати додаткову угоду до Договору поставки у формі протоколу остаточного погодження ціни. Такого протоколу між Позивачем та Відповідачем укладено не було.

Також вважає невірним нарахування санкцій, адже штрафні санкцій нараховуються у разі порушення виконання грошового зобов'язання, тоді як Відповідач не порушив грошового зобов'язання в зв'язку з неузгодженням ціни Договору та власне не відмовляється від виконання грошового зобов'язання після належного узгодження ціни за Договором поставки.

Заслухавши представника позивача, розглянувши пояснення відповідача та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Тринадцятого травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙМАКС УКРАЇНА", м. Київ (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНТЕРВУД» (далі - Відповідач) укладено договір поставки № 448-05.13 (далі - Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору Позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність Відповідача обладнання відповідно до Специфікації, яка міститься в Додатковій угоді (Додаткових угодах) до Договору на умовах DDP - Мукачево за адресою: 89600, Україна, Закарпатська обдасть, м. Мукачево, вул. Берегівська - бічна, 4 (згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року). Відповідач зобов'язувався прийняти у власність вказане обладнання та оплатити його вартість на умовах, визначених Договором.

Згідно із Додатковою угодою № 1 від 13.05.2013 р. до Договору Позивач зобов'язувався поставити Відповідачу дві холодильні машини з водяним охолодженням конденсатора RTНDD1D3E3 (далі - Товар) на загальну суму 1968102,00 грн. (з ІІДВ).

Відповідно до п. 3.1 Договору прийом-передача Товару здійснюється за товарною та/або товарно-транспортною накладною. В момент передачі Товару Відповідач зобов'язаний надати довіреність і підписати товарну та/або товарно-транспортну накладну.

На виконання вказаних положень Договору Товар був поставлений Позивачем Відповідачу па підставі видаткової накладної №Т156 від 12.07.2013 р., копія якої міститься в матеріалах справи. Товар було отримано представником Відповідача Марущаком О.Ю., на ім'я якого Відповідачем була видана довіреність № FX-00162 від 08.07.2013 р.

Відповідно до п. 2.1. Договору та п. 2.1 Додаткової угоди №1 від 13.05.2013 до Договору Відповідач зобов'язувався оплатити 100% вартості Товару, що складає 1968102,00 грн. (один мільйон дев'ятсот шістдесят вісім тисяч сто дві грн. 00 коп.) протягом 45-ти календарних днів з дати підписання товарної та/або товарно-транспортної накладної, яка підтверджує поставку Товару.

Оскільки видаткова накладна № Т156, на підставі якої Відповідач отримав Товар, була підписана ним 12.07.2013, то вказаний вище 45-денний строк закінчився 26.08.2013.

Згідно із п. 2.2 Договору у випадку збільшення курсу ЄВРО, що встановлений Національним банком України, на дату здійснення платежу, сума оплати, що встановлена п. 2.1 Договору, коригується на коефіцієнт зміни офіційного курсу ЄВРО.

Такий коефіцієнт розраховується як співвідношення офіційного курсу ЄВРО на дату здійснення кожної оплати до офіційного курсу ЄВРО на дату укладення Договору (10,498805 гривень за ЄВРО).

Офіційний курс ЄВРО станом на день направлення до суду позовної заяви складає 10,839307 гривень за ЄВРО, а тому коефіцієнт зміни офіційного курсу ЄВРО складає 1,0324.

Відповідно відкоригована на підставі п. 2.2 Договору сума боргу становить 2031868,50 грн. (1968102,00 х 1,0324).

Також, згідно із п. 7.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за Товар Відповідач зобов'язаний терміново перерахувати грошові кошти згідно із умовами Договору та сплатити неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, але не більше 5% від вартості Товару.

З огляду на вказаний пункт договору Позивач просить стягнути з Відповідача 36450,33 грн. (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят грн. 33 коп.) пені за несвоєчасної оплати за Товар, враховуючи, що строк прострочення оплати Товару Відповідачем станом на день надіслання до суду позову становить 52 календарних дні (з 27.08.2013 по 17.10.2013).

Позивач також просить стягнути з Відповідача суму 8411,61 грн. (вісім тисяч чотириста одинадцять грн. 61 коп.) 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено матеріалами справи, позивач вимоги укладеного між сторонами договору щодо поставки товару відповідачу виконав в повному обсязі.

Факт отримання Товару Відповідачем підтверджується підписом зазначеного представника Відповідача па видатковій накладній № Т156 від 12.07.2013, як того і вимагає п. 3.1 Договору.

Відповідач отриманий Товар до обумовленого терміну (протягом 45-ти календарних днів з дати підписання товарної та/або товарно-транспортної накладної, яка підтверджує поставку Товару) не оплатив, чим порушив умови Договору (п. 2.1. Договору та п. 2.1 Додаткової угоди №1) та згадані норми.

У ході судового розгляду справи суд встановив, що відповідачем після подачі позову до суду частково погашено заборгованість, на підтвердження чого подано копію платіжного доручення №9950 від 05.11.2013 - на суму 1968102,00 грн.

В разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив своє існування в процесі розгляду справи, провадження у справі припиняється на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на викладене, у вказаній частині стягнення провадження у справі слід припинити.

Отже, факт заборгованості відповідача за вказаним вище договором на суму 63766,50 грн. належним чином доведений поданими суду доказами, зокрема договором, розрахунками заборгованості, та відповідачем не спростований, оскільки ним не подано жодних доказів, які б спростували викладені у позовній заяві обставини.

На підставі викладеного з відповідача на користь позивача належить стягнути 63766,50 грн. заборгованості.

Щодо нарахованих позивачем 8411,61 грн. річних (3%) та 36450,33 грн. пені, то вони підлягають до стягнення судом з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та на підставі ст. 230 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідач в письмових поясненнях посилається на останній абзац пункту 2.2 Договору поставки №448-05.13 від 13.05.13, згідно якого у разі, коли загальна сума договору підлягає коригуванню, Сторони підписують додаткову угоду до Договору поставки у формі протоколу остаточного погодження ціни; у зв'язку з відсутністю погодженої ціни Договору, Відповідач вважає невірним нарахування санкцій за цим договором, оскільки такі санкції могли б нараховуватися лише з дня укладання відповідного протоколу, якого не було укладено.

Посилання Відповідача на відсутність протоколу остаточного погодження ціни судом не може бути прийнято до уваги, оскільки пункт 2.2 Договору стосується коригування суми оплати на дату здійснення платежу, а в даному випадку Відповідач порушив умови договору щодо сплати за поставлений товар і в досудовому порядку заборгованість не погасив, а погашення боргу здійснив тільки після заявлення позову, під час розгляду судової справи.

Твердження відповідача щодо невірного нарахування санкцій, відсутність порушення виконання грошового зобов'язання судом до уваги не приймається, оскільки порядок виконання грошового зобов'язання прямо передбачено п. 2.1 Додаткової угоди №1 від 13.05.2013 до Договору: Відповідач зобов'язувався оплатити 100% вартості Товару протягом 45-ти календарних днів з дати підписання товарної та/або товарно-транспортної накладної, яка підтверджує поставку Товару, а не після належного узгодження ціни за Договором поставки.

Отже, заборгованість у частині стягнення річних (3%) та пені повністю підтверджена матеріалами справи, її нарахування перевірено судом, а відтак підлягає до стягнення на підставі згаданих норм права та п. 7.3 Договору.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на оплату правової допомоги в сумі 25920,00 грн.

Зазначені витрати відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України є судовими витратами, понесеними при розгляді даної господарської справи, у зв'язку з оплатою послуг адвоката. Останні підтверджені належними доказами, зокрема платіжним дорученням №1046 від 17.10.2013 про сплату 25920,00 грн. за адвокатські послуги, договором про надання адвокатських послуг №1/2009 від 22.01.2009, додатковими угодами до договору про надання адвокатських послуг, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №2679, виданим на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.12.2006 №2-5-2, ордером на надання правової допомоги (КВ №24925), актом приймання наданих послуг відповідно до договору про надання адвокатських послуг.

В контексті вказаної норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Оскільки судом встановлено, що позивачем адвокату фактично сплачено 25920,00 грн. за адвокатські послуги, в судових засіданнях приймав участь саме цей адвокат (посвідчення - а. с. 38), то суд дійшов висновку, що такі витрати позивача підлягають відшкодуванню, оскільки вони пов'язані з розглядом даної справи, а факт сплати позивачем гонорару адвокату підтверджується матеріалами справи. Таким чином, адвокатські витрати підлягають стягненню з відповідача.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною, з огляду на що відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 44, 49, п.11 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути Господарського товариства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Флекстронікс ТзОВ" (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська-бічна, 4 Код ЄДРПОУ 32221224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙМАКС УКРАЇНА" (04053, м. Київ, пров. Бехтеревський, 4-В код ЄДРПОУ 30434848) суму 108628,44 грн. (сто вісім тисяч шістсот двадцять вісім грн. 44 коп.), в т.ч. 63766,50 грн. заборгованості, 36450,33 грн. пені та 8411,61 грн. 3% річних; суму 25920,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять грн. 00 коп.) у відшкодування витрат на оплату правової допомоги, а також 41534,61 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот тридцять чотири грн. 61 коп.) у відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення заборгованості в сумі 1968102,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 22.11.2013.

Суддя В.С. Русняк