Ухвала суду № 35425484, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2013 р. м. Київ К-42258/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тельманівському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.12.2010 по справі №2а-19810/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранит Донбасу» до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі про визнання протиправним та скасування рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранит Донбасу» (далі - ТОВ «Гранит Донбасу», позивач) до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі (далі - ДПІ у Тельманівському районі, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2010 №0001032300/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17225,75грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.12.2010, позовні вимоги) задоволено частково. Скасовано рішення від 06.07.2010 №0001032300/0 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 13259,75грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що фінансові санкції у вигляді штрафів у порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративного господарськими санкціями, а тому їх застосування поза межами строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України є неправомірним. В частині відмови суд виходив з відсутності доказів на підтвердження факту допущення позивачем описки щодо суми отриманих грошових коштів у прибутковому касовому ордері.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 21.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 25.01.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.12.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 19 Конституції України, пункту 2.11 «Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637), статті 250 Господарського кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №541/23-011-1/32330314 від 23.06.2010, складеного за результатом планової виїзної перевірки ТОВ «Гранит Донбасу», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, податковим органом було прийнято рішення від 16.07.2010 №0001032300/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17225,75грн. за порушення вимог п. 2.11 ст. 2, п. 3.5 ст. 3 Положення №637, яке полягало у проведенні готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документу, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 6336,00грн., перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у сумі 499,00грн. та перевищенні встановленого ліміту залишку готівки на кінець дня.

За результатом розгляду справи було встановлено, що порушення ТОВ «Гранит Донбасу» Положення №637 відбулися: у періоді з листопада по грудень 2007 року - перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у сумі 499,00грн.(сума штрафної санкції -124,75 грн.); у березні 2009 року - проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем кошти платіжного документу який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 6336,00грн. (сума штрафної санкції -6336,00грн.); 03.12.2007 - перевищення встановленого ліміту залишку готівки на кінець дня у сумі 883,28грн.(сума штрафної санкції - 1766,56грн.); 18.01.2008 - перевищення встановленого ліміту залишку готівки на кінець дня у сумі 398,13грн. (сума штрафної санкції - 796,26грн.); 07.03.2008 - перевищення встановленого ліміту залишку готівки на кінець дня у сумі 1049,64грн. (сума штрафної санкції - 2099,28грн.); 08.05.2008 - перевищення встановленого ліміту залишку готівки на кінець дня у сумі 1068,45грн., сума штрафної санкції - 2136,90грн.)

Відповідно до приписів статті 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративного-господарських санкцій: адміністративного-господарські санкції можуть бути застосовані о суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дні виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України фінансові санкції у вигляді штрафів у порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративного господарськими санкціями, які повинні застосовуватися в межах строків визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Отже, за встановлених судом обставин, щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13259,75грн. (за вищезазначені порушення) поза межами строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність рішення від 06.07.2010 №0001032300/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13259,75грн. є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тельманівському районі залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв