Постанова № 35424701, 04.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2013 р. Справа №801/9283/13-а

(14:50) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О. за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим (відповідач 1)

Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використянням та охороною земель ДІСГ в АРК Рогового Олексія Анатолійовича (відповідач 2), Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використянням та охороною земель ДІСГ в АРК Дрьоміна Миколи Васильовича (відповідач 3),

про визнання протиправними та скасування наказу, припису, визнання протиправними дій

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4, дов.,

від відповідача 1 - Зигар Т.В., дов.

від відповідача 2 - не з'явився,

від відповідача 3 - не з'явився.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати наказ Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 28.02.2013 р. № 259/0 " Про проведення перевірки" та направлення Державної інспекції сільського господарства в АР Крим на проведення перевірки від 28.02.2013 р. № 289;

- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель - державного інспектора сільського господарства в АРК Рогового Олексія Анатолійовича та головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель ДІСГ в АРК Дрьоміна Миколи Васильовича щодо здійснення перевірки додержання вимог земельного законодавства при наданні та використанні земельної ділянки для розміщення кафе, що розташована по АДРЕСА_1, та складання акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 22.03.2013 р.;

- визнати протиправним та скасувати припис від 22.03.2013 р. № 000571, виданий головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель - державним інспектором сільського господарства в АР Крим Дрьоміним Миколою Васильовичем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ від 28.02.2013 р. № 259/0 та направлення на проведення перевірки від 28.02.2013 р. № 289 були видані Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим без дотримання вимог чинного законодавства України, а тому мають бути визнані протиправними та скасовані судом, разом з тим, дії щодо проведення відповідачами перевірки та складання акту перевірки від 22.03.2013 р. на підставі вищевказаних наказу та направлення і припис, винесений на підставі акту перевірки від 22.03.2013 р. також мають бути визнані судом протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.11.2013 р. закрито провадження у справі стосовно вимог про визнання протиправним та скасування направлення Державної інспекції сільського господарства в АР Крим на проведення перевірки від 28.02.2013 р. № 289.

Представником відповідача були надані письмові заперечення проти позову, в якому він просив у задоволенні позову відмовити з підстав, основні з яких такі: припис, винесений на підставі акту перевірки від 22.03.2013 р., відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 р. № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за № 391/17686, є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим було видано Наказ № 259/0 про проведення з 11.03.2013 р. по 22.03.2013 р. позапланової перевірки додержання вимог земельного законодавства при наданні та використанні земельної ділянки для розміщення кафе, що розташована по АДРЕСА_1, а також ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель відділом Держкомзему у Білогірському районі АР Крим.

На підставі вищевказаного наказу № 259/0 від 28.02.2013 р. та направлення на перевірку № 289 від 28.02.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим з 11.03.2013 р. по 22.03.2013 р. було проведено позапланову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання земельного законодавства, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 22.03.2013 р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з висновками, визначеними у розділі ІІІ акту перевірки від 22.03.2013 р., у процесі виїзду спеціалістів Держсільгоспінспекції в АРК на земельну ділянку, яку використовує ОСОБА_1 на території АДРЕСА_1 на підставі державного акту на праві власності на земельну ділянку серії ЯА № 669201 від 23.03.2007 р. для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, встановлено, що в порушення статті 96 Земельного кодексу України на використовуваній земельній ділянці площею 0,0567 га відсутні межові геодезичні знаки.

22.03.2013 р. на підставі акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 22.03.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим було винесено припис № 000571, яким позивача у строк 30 днів було зобов'язано усунути встановлені під час проведення перевірки порушення вимог земельного законодавства.

23.04.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим було проведено перевірку виконання ФОП ОСОБА_1 припису від 22.03.2013 р. № 000571 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, в результаті якої відповідачем було складено акт перевірки від 23.04.2013 р.

Згідно з висновками, визначеними у розділі ІІІ акту перевірки від 23.4.2013 р., позивач виконав припис № 000571 від 22.03.2013 р., зокрема, на момент проведення перевірки на земельній ділянці площею 0,0567 га, яку використовує ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 на підставі державного акту на праві власності на земельну ділянку серії ЯА № 669201 від 23.03.2007 р. для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, геодезичні знаки, якими закріплені межі, пред'явлені.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. № 963-IV (далі - Закон України № 963).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України № 963 державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з абз. 9 п. а) ст. 6 Закону України № 963 до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків.

Відповідно до ст. 9 Закону України № 963 державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Ч. 1 ст. 10 Закону України № 963 встановлено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

Відповідно до п. 1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 р. № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за № 1223/8544, чинного на час здійснення спірних правовідносин, (далі - Порядок планування та проведення перевірок) державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальні органи.

П. 3 Порядку планування та проведення перевірок Держземінспекція та її територіальні органи (далі - інспекційні органи Держкомзему) проводять такі види перевірок: планові; позапланові; оперативні.

Відповідно до п. 3.2 Порядку планування та проведення перевірок позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин, зокрема отримання доручення від органів прокуратури.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правові акти - це правові акти, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних правових відносин, обумовлених цими актами.

З'ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. Аналогічна позиція вказана в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 р. № 781/11/13-10.

Видання керівником Державної інспекції сільського господарства в АР Крим наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у позивача, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тобто зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні частини 2 статті 17 КАС України.

Проте, разом з тим, видання керівником Державної інспекції сільського господарства в АР Крим наказу про призначення позапланової перевірки та дії відповідача щодо проведення такої перевірки не створюють небезпеки правам або інтересам позивача, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідтворних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за використанням та охороною земель.

Наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача; вимога про визнання протиправним та скасування наказу Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 28.02.2013 р. № 259/0 " Про проведення перевірки" та вимога про визнання протиправними дій щодо здійснення перевірки не будуть мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.

П. 5.1 Порядку планування та проведення перевірок при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Згідно з п. 5.2 Порядку планування та проведення перевірок акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі - акт) складається за результатами перевірки, зокрема, якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства; при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах).

З урахуванням наведених норм, Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим в результаті проведення перевірки незалежно від того, виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства, складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

З 11.03.2013 р. по 22.03.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим було проведено позапланову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання земельного законодавства, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 22.03.2013 р., що відповідає вимогам п. 5.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином, відсутні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 22.03.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Ч. 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 7 ст. 79-1 Земельного кодексу України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 55 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 р. № 858-IV встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України встановлено, що види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Державний акт Серії ЯА № 669201 на право власності на земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг площею 0,0567 га, копія якого наявна в матеріалах справи Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був отриманий 23.03.2007 р.

Відповідно до Основних положень про конструкцію межових знаків, затверджених рішенням Держкомзему, Укргеодезкартографії від 30.03.1993 № 309/1, що були чинними на момент отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку, для реалізації цілей землеустрою, створення і ведення державного земельного кадастру межі землекористувань різного призначення і різних форм власності мають бути визначені в єдиній державній системі координат і закріплені межовими знаками. Враховуючи, що виготовлення і закладка межових знаків виконуються за рахунок замовника, то вимоги до їх конструкції і закладки довільні. Рекомендується їх виготовляти з бетону, каменю, дерева, металу в залежності від наявності матеріалу і побажання замовника.

Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 р. № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за № 391/17686, що набула чинності на час проведення перевірки позивача 22.03.2013 р. (далі - Інструкція), визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

П. 3.1 Інструкції встановлено, що для закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вибір замовника використовуються три види межових знаків:

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 Інструкції вид перший - конструкція, яка складається з чотирьох деталей (додаток 3):

- деталь 1 - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм. У центрі марки розміщений отвір для кріплення за допомогою закладного дюбеля (деталь 2) та стержня фіксуючого (деталь 3). За периметром кола угорі розміщений напис "МЕЖОВИЙ ЗНАК", унизу - "Україна". Під отвором нанесений номер межового знака з десяти символів, вище отвору нанесений унікальний ідентифікаційний штрих-код;

- деталь 2 - закладний дюбель довжиною 120 мм з верхньою основою у формі кола діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру;

- деталь 3 - стержень фіксуючий червоного кольору довжиною 127 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру;

- деталь 4 - стовпчик установочний (у розрізі хрестоподібний) висотою 700 мм з верхньою основою діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру.

Межовий знак у скомплектованому вигляді призначений для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві. У разі закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами, а також на асфальтованій або бетонній поверхні стовпчик установочний (деталь 4) може не використовуватись, а закладний дюбель (деталь 2) в такому випадку встановлюється в отвір у твердій поверхні.

Пп. 3.1.2 п. 3.1 встановлено, що вид другий - металева труба діаметром 3-7 см висотою 80-100 см з привареною у верхній частині металевою пластиною для написів.

Згідно з пп. 3.1.3 п. 3.1 вид третій - дерев'яний стовп діаметром не менше 10 см висотою не менше 100 см з хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15х15 см і висотою 20 см, у верхній частині стовпа робиться виріз для написів.

З урахуванням вищенаведеного, обов'язок позивача встановлювати межові знаки з метою закріплення меж земельної ділянки в натурі було визначено як в період отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку, так і в період проведення відповідачем з 11.03.2013 р. по 22.03.2013 р. перевірки з питань дотримання земельного законодавства.

Відповідно до п. є) ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Відповідно до п. є) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" від 23.12.1998 р. № 353-XIV геодезичний пункт - пристрій і (або) споруда для позначення на місцевості точок земної поверхні з відомими координатами і висотами.

Визначення "геодезичний знак" чинне законодавство України не містить, проте аналізуючи вищенаведені норми, можна зробити висновок, що в п. є) ч.1 ст. 91 та п. є) ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України йдеться саме про межовий знак.

Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим 22.03.2013 р. під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем в порушення статті 96 Земельного кодексу України на використовуваній земельній ділянці площею 0,0567 га відсутні межові геодезичні знаки, про що було складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 22.03.2013 р., на підставі якого Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим було винесено припис № 000571, що оскаржується.

Матеріалами перевірки від 22.03.2013 р., зокрема фотознімками земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_1 на території АДРЕСА_1, підтверджується, що відповідні межові знаки на вказаній земельній ділянці під час проведення перевірки відсутні.

Ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Критерій прийняття рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відображає принцип обґрунтованості рішення. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

З урахуванням вищенаведеного, припис Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 22.03.2013 р. № 000571, винесений на підставі акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 22.03.2013 р. є обгрунтованим, таким, що винесено на підставі чинного законодавства та у межах повноважень відповідача.

Таким чином, фактичні та правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Постанову у повному обсязі складено 08.11.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.