Постанова № 35421979, 18.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Справа № 909/192/13-г

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. (головуючий суддя Краєвська М.В., судді: Галушка Н.А., Орищин Г.В.)у справі№ 909/192/13-г Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомОСОБА_5доПублічного акціонерного товариства "Прикарпаття"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області провизнання недійсним рішення засідання наглядової ради, оформленого протоколом від 05.02.2013 р. та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах,за участю представниківскаржникаОСОБА_6,позивачаОСОБА_7;відповідачане з'явились;третьої особине з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 р. у справі № 909/192/13-г позовні вимоги (з урахуванням заяви від 06.03.2013р.) задоволено повністю: визнано недійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття", оформлене протоколом від 05.02.2013 р., та скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, від 07.02.2013 р., № реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11211070008000631, здійснених на підставі протоколу наглядової ради ПАТ "Прикарпаття" (і.к. 02970197) від 05.02.2013 р.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ "Прикарпаття" та ОСОБА_8 звернулись з апеляційними скаргами до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. апеляційну скаргу ПАТ "Прикарпаття" задоволено частково: рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 р. в частині задоволення позову про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 р. залишено без змін. Апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_8 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 р. у справі № 909/192/13-г припинено.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а провадження у справі припинити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст. 12, 22 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що місцевим судом було неправомірно прийнято заяву позивача про зміну предмету позову після початку розгляду справи по суті. Крім того, на думку скаржника, даний спір непідвідомчий господарському суду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до місцевого суду з позовною заявою від 15.02.2013 р., в якій просив визнати недійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття", оформлене протоколом від 05.02.2013 р., та зобов'язати Державного реєстратора виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ПАТ "Прикарпаття", здійснену на підставі протоколу засідання наглядової ради від 05.02.2013 р.

Ухвалою суду Івано-Франківської області від 18.02.2013 р. порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 28.02.2013 р.

Позивачем у позовній заяві Державного реєстратора виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області зазначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Однак місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для зазначення Державного реєстратора виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача без клопотання про його залучення.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Однак місцевим судом не визначено процесуального статусу Державного реєстратора виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області, хоча позивачем пред'явлено йому одну із позовних вимог.

Не вчинивши вказаних процесуальних дій, місцевий суд 28.02.2013 р. розпочав розгляд справи, який неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 06.03.2013 р. позивач подав заяву за вх. №4020/13 від 06.03.2013 р. про зміну предмету позову.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову, місцевий суд прийняв до розгляду вищевказану заяву у наступній редакції позовних вимог:

"1. Визнати недійсним рішення засідання наглядової ради ПАТ "Прикарпаття", оформлене протоколом від 05.02.2013 р.

2. Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ПАТ "Прикарпаття", здійснених на підставі протоколу засідання наглядової ради від -05.02.2013 р., а саме запис № 8 від 07.02.2013 р. за № 11211070008000631"Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах".

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 р. у справі № 909/192/13-г позовні вимоги задоволено повністю з урахуванням заяви позивача від 06.03.2013 р. про зміну предмету позову.

Апеляційний перегляд вказаного рішення та прийняття постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. також здійснено з урахуванням заяви позивача від 06.03.2013 р. про зміну предмету позову.

При цьому судами обох інстанцій не враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Відтак, у судів не було процесуальних підстав розглядати позовні вимоги, викладені в заяві позивача від 06.03.2013 р. про зміну предмету позову, та ухвалювати відповідні рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Однак суди не визначили процесуального статусу Державного реєстратора виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області, якому позивачем пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Апеляційним судом до уваги вищевказаних обставин взято не було.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, колегія суддів відзначає також наступне.

В ході розгляду справи судами встановлено, що оскаржуваним рішенням засідання наглядової ради ПАТ "Прикарпаття", оформленим протоколом від 05.02.2013 р., було вирішено розірвати трудовий договір і припинити повноваження ОСОБА_5 як голови правління Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" та призначити члена правління ОСОБА_4 тимчасово виконуючим обов'язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття".

На підставі протоколу засідання наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" від 05.02.2013 р. Державною реєстраційної службою України виконавчого комітету Коломийської міської ради 07.02.2013 р. внесено зміни до відомостей про Публічне акціонерне товариство "Прикарпаття" - тимчасово виконуючим обов'язки голови правління товариства зазначено ОСОБА_4, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.02.2013 р.

Таким чином, зі встановлених судами обставин справи вбачається, що оскаржуване рішення засідання наглядової ради ПАТ "Прикарпаття", оформлене протоколом від 05.02.2013 р., стосується також прав та обов'язків ОСОБА_4.

Однак судами обох інстанцій на вказане уваги не звернули.

Колегія суддів також зауважує на такому. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.

У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа.

Відповідно ж до п. 2.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" відповідно до статті 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Виходячи з цього, господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

Однак судами попередніх інстанцій не було встановлено вказаних обставин в повному обсязі, в т.ч. щодо того, які саме права (корпоративні чи трудові) як позивача, так і заявника касаційної скарги - ОСОБА_4 були порушені та, відповідно, судами не зроблено чіткого висновку щодо підвідомчості даного спору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням ст.ст. 21, 22, 84, 104 ГПК України, оскільки суди не розглянули заявлених у позовній заяві позовних вимог та не визначили процесуального статусу усіх учасників судового процесу, а також осіб, яких стосується оспорюване рішення наглядової ради, що унеможливило прийняття рішення, яке грунтувалося б на належному дослідженні всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови, в т. ч. щодо необхідності чіткого визначення процесуального статусу всіх осіб, яких стосується предмет спору.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. у справі №909/192/13-г скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков