Постанова № 35421975, 21.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 925/514/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.10.13

у справі№ 925/514/13господарського судум. Києваза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доДержавного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад"простягнення сумиза участю представників від:позивачаМицько Р.М. (дов. від 14.12.12)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.06.13 (суддя Грачов В.М.) позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до державного підприємства науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" про стягнення 481015,94 грн. задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача - 385000 грн. основного боргу, 53088,51 грн. пені, 10363,94 грн. інфляційних втрат, 32563,49 грн. 3% річних та 9621 грн. судових витрат.

За результатом апеляційного перегляду справи Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого судді Лобаня О.І., суддів: Федорчука Р.В., Майданевича А.Г.) 02.10.13 прийняв постанову, якою рішення скасував, в позові відмовив з посиланням на те, що заборгованість відповідача разом з нарахованими на неї санкціями є списаною відповідно до Закону України № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", та не підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.01.11 сторонами укладено договір № 74/11-БО поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Протягом січня-квітня 2011 позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 685011,51 грн. Відповідач поставлений газ оплатив лише частково на суму 300011,51 грн., в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 385000 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 31.10.12 та 26.11.12 сторонами підписано два акти звіряння розрахунків. З вказаних актів вбачається, що зазначена заборгованість за спожитий газ у сумі 385000 грн. по договору № 74/11-БО від 28.01.11 є не сплаченою та рахується за ДП НВК "Фотоприлад".

Наказом генерального директора ДП НВК "Фотоприлад" від 05.11.12 № 292 на підприємстві відповідача створено комісію з питань списання заборгованості згідно Закону № 5213-VI від 06.09.12 та, того ж дня, листом за вих. № 20/147 відповідачем запропоновано позивачу створити свою комісію для списання заборгованості та запропоновано підписати акт звірки взаєморозрахунків. Як зазначалося вище, 26.11.12 позивачем підписано акт звіряння розрахунків, яким підтверджено наявність і розмір спірної основної заборгованості у сумі 385000 грн.

Так, у зв'язку з проведеним звірянням розрахунків, відповідно до протоколу засідання комісії від 17.12.12, комісія ДП НВК "Фотоприлад", прийшла до висновку, що заборгованість ДП НВК "Фотоприлад" перед ДК "Газ України", зазначена в акті звіряння розрахунків від 26.11.12, підлягає списанню.

Однак, у квітні 2013 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до ДП НВК "Фотоприлад" про стягнення, на підставі договору поставки природного газу № 74/11-БО від 28.01.11, 385000 грн. основного боргу за поставлений відповідачу протягом січня-квітня 2011 року природний газ, 53088,51 грн. пені, 10363,94 грн. інфляційних втрат та 32563,49 грн. три відсотки річних, що разом складає 481015,94 грн.

Даний позов про стягнення суми місцевим судом задоволений з посиланням на те, що хоча дія Закону № 5213-ІV і поширюється на предмет даного спору, а заборгованість відповідача за своїми ознаками підпадає під дію даного Закону України № 5213-ІV "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників державного концерну "Укроборонпром", проте, доказом наявності факту списання спірної заборгованості, який міг би свідчити про відсутність предмету спору у даній справі, може бути двосторонній акт звірки між сторонами про відсутність заборгованості у останнього.

Апеляційний суд з таким висновком не погодився, вказавши на те, що Закон України № 5213-ІV не вимагає для виконання процедури списання заборгованості ні згоди кредитора, ні підписання двостороннього акту звірки про відсутність заборгованості у боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки апеляційного суду вірними з огляду на наступне.

06.09.12 прийнято Закон України № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", який набрав чинності 30.10.12. Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 2 Закон України № 5213-VI підлягає списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 01.09.12 і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

В пунктах 1,2 ст. 4 згаданого Закону України зазначено, що він набирає чинності з дня його опублікування і його дія поширюється на підприємства оборонно-промислового комплексу, включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" станом на дату набрання чинності цим Законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 № 1221 утворено Державний концерн "Укроборонпром", постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.11 № 374 до складу концерну включено відповідача - державне підприємство науково-виробничий комплекс "Фотоприлад".

Порядок проведення списання заборгованості викладено у ч.2 ст. 2 Закону України № 5213-VI. Зокрема зазначено, що списання проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Таким чином, апеляційний суд вірно визначився, що сторони повинні були провести звіряння розрахунків, підписати відповідний акт, зафіксувавши в ньому суму заборгованості за газ, не сплачену станом на 30.10.12 і списати цю суму з бухгалтерського обліку - ДП НВК "Фотоприлад" як кредиторську заборгованість, а ДК "Газ України" - як дебіторську заборгованість.

Як встановлено судами, 31.10.12 та 26.11.12 сторонами підписано два акти звіряння розрахунків. З вказаних актів вбачається, що зазначена заборгованість за спожитий газ у сумі 385000 грн. по договору № 74/11-БО від 28.01.11 є не сплаченою та рахується за ДП НВК "Фотоприлад" (а.с. 40, 43).

На виконання вимог Закону України № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", наказом генерального директора ДП НВК "Фотоприлад" від 05.11.12 № 292 на підприємстві відповідача було створено комісію з питань списання заборгованості згідно Закону № 5213-VI від 06.09.12 та, того ж дня, відповідач направив на адресу позивача лист за вих. № 20/147 (а.с. 41) в якому запропоновано позивачу створити свою комісію для списання заборгованості та підписати акт звірки взаєморозрахунків. Як зазначалося вище, 26.11.12 позивачем підписано акт звіряння розрахунків, яким підтверджено наявність і розмір спірної основної заборгованості за договором № 74/11-БО від 28.01.11у сумі 385000 грн. Більш того, в самому ж акті звіряння розрахунків від 26.11.12 самими ж сторонами зазначено, що заборгованість, яка зазначена в даному акті, зокрема 385000 грн. за природній газ виникла за період січень - квітень 2011 року (спірний період), обліковувалась станом на 01.09.12 і не сплачена станом на 30.10.12 і підлягає списанню згідно Закону України № 5213-VI від 06.09.12.

Таким чином, Закон України № 5213-VI від 06.09.12 для виконання процедури списання заборгованості не вимагає ні згоди кредитора ні підписання двостороннього акту звірки про відсутність заборгованості у боржника. Списання боргу вимагає сам Закон. У відповідності до ст.2 Закону № 5213-VI передбачений порядок здійснення списання заборгованості: по-перше, кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання; по-друге, списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначається обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню та по-третє датою списання заборгованості є дата підписання актів звіряння.

Тобто, єдиним спільним документом, який підписують як боржник так і кредитор, є акт звіряння суми боргу, не погашеного станом на 30.10.12, а не акт про відсутність боргу у боржника як помилково зазначив суд першої інстанції. Подальше документальне оформлення списання заборгованості боржник і кредитор виконують кожен окремо. Але незалежно від виконання чи невиконання учасниками процедури списання цього подальшого документального оформлення, списання вважається проведеним та виконаним оскільки, як зазначено в Законі, датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.13 у справі № 925/514/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій