Ухвала суду № 35421310, 18.11.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/1846/13 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/783/5616/13 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

Категорія: 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Штефаніци Ю.Г., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Служалі А.Ю.

з участю: позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 травня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28 травня 2013 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання представництва за довіреністю припиненим, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, укладений між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_4, та ОСОБА_5.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання представництва за довіреністю припиненим.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині визнання договору недійсним. Вказує, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає державній реєстрації(ст.657 ЦК України). Поза увагою суду залишився Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.02.2011 року, який підтверджує реєстрацію права власності на спірну квартиру на попереднього власника - ОСОБА_4

Просить рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_2

Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які беруть участь у справі, у тому числі і апелянта ОСОБА_3, котрі належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України повідомлені про час та місце розгляду справи, але не з'явилися в судове засідання, представник апелянта - ОСОБА_6 був присутній в судовому засіданні 28.10.2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у повній мірі відповідає даним вимогам.

Задовольняючи частково позов та визнаючи недійсним договір купівлі-продажу квартири, районний суд виходив з того, що представництво за довіреністю відповідача ОСОБА_3 припинилося у зв'язку зі смертю довірителя ОСОБА_4, а тому на час укладення спірного правочину ОСОБА_3 не вправі була розпоряджатися майном померлої ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно із ст.ст.3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в ст.16 ЦК України.

Скориставшись своїм правом, ОСОБА_2, вважаючи свої права порушеними, просила захистити їх, визнавши спірний договір купівлі продажу квартири недійсним.

Як стверджується копіями свідоцтва про народження, свідоцтва про розірвання шлюбу і присвоєння прізвища ОСОБА_4, свідоцтва про зміну прізвища на ОСОБА_2 (а.с.48-50), позивачка є донькою померлої ОСОБА_4

26.03.1998 року останньою було вчинено заповіт, яким вона все належне їй майно, в т.ч. і спірну квартиру, заповіла позивачці, а тому остання відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України вправі заперечувати дійсність такого правочину, заявляючи вимогу про визнання його недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину (зокрема зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам моральним засадам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).

Згідно із ст.ст.237, 244, 245 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Районним судом встановлено, що 27.06.2008 року між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 23.06.2008 року, та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка належала продавцю на підставі довідки ЖБК №43, виданої Виконавчим комітетом Львівської міської ради 27.05.1993р. за №216 та витягу №19328163 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" 26.06.2008р. за №10676 в книзі №63, реєстраційний номер 21145809.

Як вбачається з довіреності ВКК №803491, 23.06.2008 року ОСОБА_4 відповідно до договору доручення, уповноважила ОСОБА_3 на володіння, користування, управління і розпорядження її майном, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, представляти її інтереси при укладенні правочинів щодо управління і розпорядження майном, в тому числі купувати, продавати, розписуватися за неї тощо. Згідно змісту даної довіреності така була посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на дому за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки КЗ "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" №1567/01-43 від 26.12.2008року ОСОБА_4, 1932 року народження перебувала на лікуванні в 1-му відділенні цієї лікарні з 16.06.2008р., померла там же ІНФОРМАЦІЯ_1 о 05год.35 хв. і за час перебування у стаціонарі відділення не покидала.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1, вчинено 27.06.2008року о 17.41 год. та був зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_7, реєстраційний номер 2990252.

Наведене свідчить про те, що спірний договір був укладений вже після смерті довірителя ОСОБА_4

Відповідно до ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки(цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі смерті особи, яка видала довіреність(ч.1 ст.248 ЦК України).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову у частині визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: