Рішення № 35421173, 07.11.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/6378/12

Провадження № 2/191/283/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.11.2013 Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Порошина О. О. при секретарі Бутенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення, який до початку судового засідання уточнив, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №DNL0GK0000006943 від 01.08.2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 52 133.99 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.08.2018 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом. За відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ ПриватБанк і відповідач 01.08.2012 року уклали договір іпотеки № №DNL0GK0000006943. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 141,80 кв.м., житловою площею 69.80 кв.м.який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул.Гайдара,4-а. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2008 року.. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 346085 (триста сорок шість тисяч вісімдесят п»ять) грн.49 коп.

Згідно ст.ст. 526, 527,530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконував, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обовязкових платежів з цих коштів.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 20.08.2013 року має заборгованість 177397,55 доларів США, що складає за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2013 року складає 1 417 406.44 грн. яка складається з наступного:

53 229.12 доларів США-заборгованість за кредитом;

33 376.35 доларів США-заборгованість по процентам за користування кредитом;

8 942.04 доларів США-заборгованість по комісії за користування кредитом;

73 372.74 доларів США-пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до Договору;

31.29 доларів США-штраф (фіксована частина),

8 446.01 доларів США- штраф (процентна складова).

Відповідачем були здійснені погашення за період з 01.08.2008 року по 20.08.2013 року у розмірі 5055,92 грн. що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2013 року складає 40 396,80 грн. останній платіж відбувся 19.05.2011 року.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов»язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

На виконання ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку», ч.2 ч.3 ст.109 ЖК України, позивачем надсилався 20.07.2013 року за вих.№ 30.1.0.0/2-026 лист вимога до відповідача щодо вимоги від ОСОБА_1 повернення суми кредиту у повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нараховані на день повернення кредиту у повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нараховані на день повернення кредиту в тридцяти денний строк з дня отримання вимоги. Підтвердженням відправлення листа є копія фіскального чеку № 8488 від 20.07.2013 року та копія повідомлення про вручення особисто ОСОБА_1 27.07.2013 року.

Позивач зазначив, що вимоги ст.ст.35,40 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення боржника про порушення основного зобов»язання та/або іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення позивачем виконані у повному обсязі.

Частиною 3 статті 109 ЖК України передбачено звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов»язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно , їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідачем було отримано вимогу позивача щодо повернення боргу у повному обсязі ще у липні 2013 року. Не було здійснено погашення чи добровільне звільнення приміщення предмету іпотеки разом з усіма членами сім»ї та можливими іншими мешканцями. Відповідач продовжує проживати у спірному будинку до цього часу.

Змістом ст. 12 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов»язків встановлених іпотечним договором, іпотеко держатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов»язання, а у разі його невиконання-звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог ст.35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов»язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов»язань,вимога про виконання порушеного зобов»язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Положення частини першої ст.35 ЗУ «Про іпотеку» не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога встановлена частиною першою статті, не перешкоджає іпотеко держателю здійснювати свої права, зазначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу. Встановленою ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотеко держателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним.

Позивач зазначив, що договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише за умови отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватися на підстав рішення суду.

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України-звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого в смт.Іларіонове, вул..Гайдара,4-а Синельниківського району Дніпропетровської області.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 цього ж Закону встановлено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати. На неї надсилаються всі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно з ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Відповідно до вимог п.37 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов»язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя. Також, згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. При цьому відповідно до положень ст.40 Закону України «Про іпотеку», яка регулює порядок виселення при позасудовій процедурі звернення стягнення (згідно з ст.33 це звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя), та порядок виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки з задоволеними вимогами про виселення, встановлено: перед примусовим виконанням рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з виселенням (ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку») іпотеко держатель за 30 днів направляє вимогу про добровільне звільнення з житла і тільки якщо такого звільнення приміщення не відбулося, звертається до органів ДВС за примусовим виселенням.

Таким чином, зазначив позивач, законодавцем не встановлено для іпотекодержателя обов»язку направлення будь-яких претензій іпотекодавцю перед зверненням до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNL0GK0000006943 від 01.08.2008 року у розмірі 177 397,55 доларів США, що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2013 року складає 1 417 406,44 грн., звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 141.80 кв.м. (сто сорок одна ціла вісім десятих) кв.м., житловою площею 69,8 кв.м. (шістдесят дев»ять цілих, вісім десятих) кв.м. з господарчими будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці розміром 591 кв.м. (п»ятсот дев»яносто один кв.м.) за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Гайдара, буд.4-а (чотири а). реєстраційний номер 194 51101 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним Акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити відповідача ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Гайдара,4-а зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входить питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Стягнути з відповідачів судові витрати.

До початку судового засідання представник позивача ОСОБА_2 уточненні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення суду у відсутність відповідача.

Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча про дату слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяву про слухання справи без його участі відповідач суду не надав. Однак в матеріалах справи містяться заперечення відповідача на позовну заяву надані ним через канцелярію суду 06.02.2013 року. В запереченнях ОСОБА_1 зазначив, що повідомлення про звільнення житлового будинку з банку він не отримував, що є підставою для визнання дій позивача недійсними; по-друге, договір іпотеки не є дійсним, так як не відповідає вимогам закону, оскільки укладений не уповноваженою особою з боку позивача, яким не було надано рішення загальних зборів акціонерів про надання прав та повноважень на такі дії. Відсутня довіреність позивача видана виконавчим органом, що є порушенням вимог ст.203,ст.215 ЦК України. Не зрозуміло хто керує діяльністю банку. Договір укладено без належного обсягу цивільної дієздатності; по-третє, позивачем не надано договору поруки, оскільки він не був підписаний поручителем; четверте, даний кредитний договір є угодою яка не відповідає законодавству України у зв»язку з відсутністю у Банка Генеральної та індивідуальної ліцензії на отримання та видачу кредитів у іноземній валюті, а також дозвіл НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями; сума позовних вимог не відповідає дійсності, так як позивачем не надано даних щодо сплачених сум.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився з невідомої суду причини.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Існування договірних зобов`язань між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 підтверджується кредитним договором № DNL0GK0000006943, укладеного 01.08.2008 року. Згідно до Розділу 8 Особливих умов кредитного договору, відповідач отримав кредит в сумі 58 473,89 доларів США на придбання нерухомості, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08 % річних від суми зареєстрованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п.7.2 Договору, з кінцевим терміном повернення 01.08.2018 року (а.с.16-18 том 1).

Даний договір укладений відповідачем з закритим акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк. На даний час правонаступником даного товариства є Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк. Про що зазначено в п.1.1. нової редакції статуту, з якого вбачається, що внаслідок зміни типу Банку, було змінено найменування Закритого акціонерного товариства ПриватБанк на Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк. Правонаступник зареєстрований у належному порядку, про що свідчить копія Свідоцтва серії А01 № 054809 Про державну реєстрацію, банківська ліцензія №22 від 05 жовтня 2011 року на право здійснення вказаних операцій з додатком до нього, довідкою серії АА № 241170 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та іншими правовстановлюючими документами.(а.с.25-29 том.1).

З укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ комерційний банк ПриватБанк правонаступником якого є ПАТ комерційний банк ПриватБанк, копії договору іпотеки від 01 серпня 2008 року вбачається, що з метою забезпечення належного виконання умов вищевказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: належний йому житловий будинок загальною площею 141,8 кв.м., житловою площею 69,8 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Гайдара,4-а, реєстраційний номер 19451101 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Вартість предмета іпотеки складає 346 085,49 грн. (а.с.19-21 том.1).

Як зазначено у п.35.3 Договору іпотеки, предмет іпотеки куплений іпотекодавцем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майна-житлового будинку, посвідченого 01.08.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром № 3258. Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку, як окремий виділений в натурі об»єкт права власності. Цільове призначення предмету іпотеки жила нерухомість. Земельна ділянка загальною площею 591 кв.м. по фактичному користуванню, на якій розташований предмет іпотеки є державною власністю.

Факт належності ОСОБА_1 вказаного житлового будинку підтверджується копією договору купівлі-продажу, укладеного 01 серпня 2008 року, згідно якого ОСОБА_1 є покупцем житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці площею 591 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове по вулиці Гайдара,4-а, житловою площею 69,8 кв.м. (а.с.6-7 том.3). Право власності на заначений житловий будинок за ОСОБА_1 підтверджується копією ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 02.03.2009 року КП Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації (а.с.5 том.3).

Пунктом 2 Розділу 1 Договору іпотеки передбачено, що іпотекою забезпечується виконання зобов»язань іпотекодавця за кредитним договором укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Пунктом 24 Розділу 3 Договору іпотеки встановлено, що у випадку порушення кредитного договору позичальником або зазначеного договору іпотеки іпотекодавцем, іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцятиденного строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Договору іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п.18.8.1, 18.8.2.,18.9. договору іпотеки відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, що містяться в договорі іпотеки.

В п. 18.9 зазначено, що сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і в разі дострокового розірвання кредитного договору або зміни його умов, при наявності невиконаних зобовязань на момент розірвання.

Відповідно до ст.ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно дол. Звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема : припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.

Факт невиконання відповідачем ОСОБА_1умов кредитного договору протягом тривалого часу підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором згідно якого станом на 20.08.2013 року відповідач має заборгованість в сумі 177397,55 доларів США, що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2013 року складає 1 417 406,44 грн., яка складається з:

53 229.12 доларів США-заборгованість за кредитом;

33 376.35 доларів США-заборгованість по процентам за користування кредитом;

8 942.04 доларів США-заборгованість по комісії за користування кредитом;

73 372.74 доларів США-пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також відповідно до Договору;

31.29 доларів США-штраф (фіксована частина),

8 446.01 доларів США- штраф (процентна складова)

Відповідачем були здійснені погашення за період з 01.08.2008 року по 20.08.2013 року у розмірі 5055,92 грн. що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2013 року складає 40 396,80 грн. Останній платіж відбувся 19.05.2011 року.

Факт існування заборгованості підтверджується і поясненнями ОСОБА_1, викладених у запереченнях проти позову на а.с.38-40 матеріалів справи (том.1), хоча відповідач і вважає договір кредиту недійсним у зв»язку з порушеннями норм чинного законодавства щодо його укладення.

В матеріалах справи є копія попередження від 09.08.2012 року відповідача ОСОБА_1 за адресою: вул.Солов»їна,61 м.Дніпропетровськ про наявність заборгованості за кредитним договором та вимога ПАТ КБ «ПриватБанку» від ОСОБА_1 повернути суму кредиту у повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання даної вимоги та попередження про задоволення вимог за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки-житлове приміщення. Крім того, банк повідомив ОСОБА_1, що звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок по вул..Гайдара,4-а в смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області є підставою для виселення всіх мешканців тому вимагав, згідно вимог ст.40 Закону України «Про іпотеку», добровільно звільнити нерухоме майно, житловий будинок площею 141,80 кв.м., житлова площа 69,80 кв.м. за адресою: Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул.Гайдара,4-а, разом з усіма членами сім»ї та іншими мешканцями (а.с.14 том.1). Копією фіскального чеку від 09.08.2012 року що на а.с.15 том.1 матеріалів справи, підтверджується факт надіслання позивачем рекомендованого поштового повідомлення на адресу відповідача .

В матеріалах справи є копія попередження від 08.07.2013 року відповідача ОСОБА_1 надіслана на адресу: вул..Гайдара,4-а в смт.Іларіонове Синельниківського району про наявність заборгованості за кредитним договором та вимога ПАТ КБ «ПриватБанку» повернути суму кредиту у повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання даної вимоги та попередження про задоволення вимог за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки-житлове приміщення. Крім того, банк повідомив ОСОБА_1 що звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок по вул..Гайдара,4-а в смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області є підставою для виселення всіх мешканців тому вимагав, згідно вимог ст.40 Закону України «Про іпотеку», добровільно звільнити нерухоме майно (а.с.230 том.2). З копії Реєстру поштових повідомлень № 7395 за липень 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що ОСОБА_1 зазначена вимога надіслана 20.07.2013 року рекомендованим листом, номер у списку № 46. (а..с231-232 том.2) На а.с.233 том.2 міститься підтвердження отримання 27.07.2013 року членом сім»ї відповідача (невісткою) листа-попередження позивача.

У відповідності до ч.1 ст.33 Закону України Про іпотеку, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.1 ст.35 вказаного Закону, у разі порушення основного зобовязання чи/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення і якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до вимог п.37 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов»язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотеко держателя.

Умови вказаного закону позивачем були виконанні, відповідача ОСОБА_1 було попереджено про необхідність виконання умов кредитного договору та про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання його умов та виселення, хоча в матеріалах справи і відсутні докази отримання відповідачем зазначених попереджень.

Таким чином, суд вважає доведеними вимоги позивача ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. Шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також з наданням можливості здійснення ПАТ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на 07.12.2012 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області зареєстрованим або знятим з реєстрації не значиться (а.с.33 том.1).

Згідно довідки Синельниківського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 37-51/87 від 21.01.2013 року надати відомості про склад сім»ї та реєстрацію осіб у будинку № 4-а по вулиці Гайдара в смт.Іларіонове Синельниківського району немає можливості у зв»язку з відсутністю даних.(а.с.37 том.1).

Згідно відповіді Іларіонівської селищної ради Синелшьниківського району Дніпропетровської області за № 97 від 21.02.2013 року на запит суду, надати довідку про склад осіб сім»ї ОСОБА_1 немає можливості так як такі дані є в домовій книзі, яка знаходиться у власника домоволодіння. (а.с.50).

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 29 травня 2013 року задоволено заяву представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», витребувано у відповідача ОСОБА_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2їна,61 домову книгу на домоволодіння по вул..Гайдара,4-а в смт.Іларіонове для огляду в судовому засіданні. Однак ухвала суду відповідачем не виконана. (а.с.96 том.2).

Як передбачено ч. 1ст.40 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частини 2 і 3 зазначеної статті встановлюють певний порядок дій банку після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. При цьому відповідно до положень ст.40 Закону України «Про іпотеку», яка регулює порядок виселення при позасудовій процедурі звернення стягнення (згідно з ст.33 це звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя), та порядок виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки з задоволеними вимогами про виселення, встановлено: перед примусовим виконанням рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з виселенням (ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку») іпотекодержатель за 30 днів направляє вимогу про добровільне звільнення з житла і тільки якщо такого звільнення приміщення не відбулося, звертається до органів ДВС за примусовим виселенням.

Згідно з ч.4 ст.9 ст.109 ЖК України, ст.ст.39-40 Закону України Про іпотеку, виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться у порядку встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

Зважаючи на те, що добровільно відповідач не звільняє житловий будинок по вулиці Гайдара,4-а в смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області на яку необхідно звернути стягнення за договором іпотеки, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк в частині виселення відповідача та членів його сім»ї зі спірного житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, без надання їм іншого жилого приміщення, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на той факт, що кредитний договір підписаний особою яка не мала повного об»єма цивільної дієздатності, що позивачем не надавалося повідомлення про звільнення об»єкта іпотеки (житлового будинку), не погодження відповідача з розрахунком суми заборгованості, не надання Генеральної та індивідуальної ліцензії виданої НБУ на право здійснюватиПАТ КБ «ПриватБанк» фінансової діяльність в іноземній валюті, спростовуються дослідженими в судовому засіданні та долученими до матеріалів справи письмовими доказами на користь позивача.

Позовні вимоги в частині надання банку після реалізації спірного житлового будинку права реєстрації правочину купівлі-продажу предмету іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, суд вважає безпідставними та такими що не передбачені законом, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ч.1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довесити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги встановленою та приходить до висновку, що позовні вимоги з урахуванням всіх обставин, підлягають частковому задоволенню, а саме, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором DNL0GK0000006943, укладеного 01.08.2008 року в розмірі 177397,55 доларів США, що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2013 року складає 1 417 406,44 грн. звернути стягнення на належний ОСОБА_1 житловий будинок загальною площею 141,8 кв.м. житловою площею 69,8 кв.м. с господарчими будівлями та спорудами що розташований на земельній ділянці площею 591 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Гайдара,4-а, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приват банк, з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також з наданням можливості здійснення ПАТ Приватбанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Позовні вимоги в частині виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України задоволенню не підлягають, оскільки суду не надано доказів щодо осіб, які проживають/або є зареєстрованими у будинку (предмет іпотеки). Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо реєстрації правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

На підставі ч. 2 ст..88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі за вимогу майнового характеру про звернення стягнення на майно в сумі 3219 грн. Судові витрати в іншій частині стягненню з відповідача не підлягають, оскільки позовні вимоги в частині за яку вони були сплачені задоволенню судом не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,527,530,1046-1050 ЦК України, ст.ст.33,35,39-40 Закону України Про іпотеку, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, ст.10,60,88,212-215 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNL0GK0000006943, укладеного 01.08.2008 року у розмірі 177397.55 доларів США , що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2013 року складає 1 417 406,44 грн., звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 141.80 кв.м. (сто сорок одна ціла вісім десятих) кв.м., житловою площею 69,8 кв.м. (шістдесят дев»ять цілих, вісім десятих) кв.м. з господарчими будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці розміром 591 кв.м. (п»ятсот дев»яносто один кв.м.) за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Гайдара, буд.4-а (чотири а), реєстраційний номер 19451101 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який належить ОСОБА_1 на праві власності згідно договору купівлі-продажу, укладеного 01 серпня 2008 року, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним Акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк, з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також з наданням можливості здійснення ПАТ Приватбанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн.2264700934, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , р/р № 64993919400001, МФО №305299, код ЄДРПОУ 14360570 понесені ним судові витрати по справі в розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев»ятнадцять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_5