Постанова № 35419822, 12.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 року Справа № 912/1244/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідача)

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від відповідача-1: Галасун Г.І., довіреність № б/н від 08.10.2013 року, представник;

представники позивача та відповідача-2 не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2013 року у справі № 912/1244/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт", с. Суботівці, Знам'янський район, Кіровоградська область

до відповідачів:

1 - дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Львів

2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна", м. Кіровоград

про стягнення 284 100 грн. 04 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2013 року у справі № 912/1244/13 (суддя В.М. Балик) позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" 3000 грн. боргу.

Стягнуто з дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" 229 654 грн. 67 коп. боргу, 631 грн.04 коп. 3% річних, 46 530 грн. 93 коп. штрафу, 4 283грн. 40 коп. пені, 5 682 грн. судового збору.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем - 1 умов договору № 12/04-13 від 12.04.2013 року в частині оплати отриманого товару, вимог ст.ст. 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, правом позивача на стягнення пені та штрафу відповідно до п. 7.3 договору, правом на стягнення інфляційних витрат згідно ст.625 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи вимоги позивача до відповідача-2, господарський суд послався на наявність укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" договору поруки № 90 від 09.08.2013 року, згідно якого відповідальність відповідача -2 (поручителя) за виконання відповідачем -1 договору з позивачем обмежена сплатою 3000 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач -1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2013 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неналежне з'ясування обставин справи.

Скаржник посилається на безпідставне зазначення господарським судом в якості доказу заборгованості відповідачем-1 акта звірки взаєморозрахунків, відсутність у справі належним чином оформлених довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, відсутність товарно-транспортних накладних, обов'язковість яких передбачена договором.

Також скаржник зазначає на підписання видаткових накладних головним бухгалтером філії "Стрийська ДЕД", а не ДП "Львівський облавтодор ".

Апелянт вказує на неправильність нарахування штрафу , пені і з огляду на вищевказані доводи апеляційної скарги, просить скасувати оскаржуване рішення, в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач - 2 відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін ( з урахуванням попереднього судового засідання), колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем - ТОВ "Знам'янський граніт" (постачальник) та відповідачем -1 - ДП "Львівський облавтодор" (покупець) було укладено договір поставки № 12/04-13 від 12.04.2013 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця щебеневу продукцію ( в подальшому - товар), найменування, асортимент, кількість та вартість якої вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується своєчасно оплачувати і приймати вказаний товар на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до умов договору, специфікації № 1 від 12.04.2013 року сторони узгодили, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується оплатити наступний товар: щебінь гранітний 5-20 в кількості 5520 тонн вартістю 179,00 грн./т та відсів 3450 тонн, вартістю 130,00 грн./т, всього на суму 1436580,00 грн.; умови поставки: СРТ станція Давидів код 378506; вартість відвантаженого товару покупець оплачує постачальнику по специфікації № 1, згідно товаротранспортних накладних протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Судом першої інстанції було встановлено, що в матеріалах справи міститься заявка ДП "Львівський облавтодор" № 17-7/503 від 12.04.2013 року, в якій останній просить відвантажити кам'яні матеріали за наступними реквізитами: філія "Стрийська ДЕД", Львівська обл., м. Стрий, вул. Добривлянська, 41, станція Давидів, щебінь 5-20 мм, відсів.

Продавцем на виконання умов договору та специфікації № 1, яка є його невід'ємною частиною, заявки відповідача - 1, поставлено покупцю товар, згідно видаткових накладних та залізничних накладних відповідно: № 29 від 19.04.2013 на суму 123494,86 грн., № 40351686 від 19.04.2013; № 31 від 24.04.2013 на суму 149307,24 грн., № 40446387 від 24.04.2013; № 5 від 03.05.2013 на суму 147507,31 грн., № 40622797 від 03.05.2013; № 8 від 04.05.2013 на суму 137345,26 грн., № 40646572 від 04.05.2013 на загальну суму 557654,67 грн.

Вказані докази є належними відповідно до п. 6 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (ст.ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52 та 53 Статуту залізниць), згідно якого для одержання вантажу, адресованого підприємству, установі, організації або громадянину - суб'єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність, яка зберігається на станції протягом усього періоду, передбаченого для зберігання документів суворого обліку.

Вони ж спростовують доводи апелянта про те, що необхідним доказом приймання відповідачем - 1 товару від позивача повинні бути довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що передбачено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року.

Відповідно до залізничних накладних, наявних у матеріалах справи, отримувачем вантажу є відповідач -1.

Претензії відповідача - 1 щодо кількості чи якості отриманого товару відсутні.

Щодо доводів апелянта про недійсність вищезгаданих видаткових накладних з огляду на відсутність на них підпису директора ДП "Львівський облавтодор" та печатки саме цього підприємства слід зазначити наступне:

Дійсно, на вказаних позивачем видаткових накладних наявні печатки філії відповідача - 1 - Стрийської ДЕД.

Відповідно до ч.3 ст.95 Цивільного кодексу України філія не є юридичною особою та діє на підставі Положення, затвердженого юридичною особою.

Відповідач - 1 не надав доказів щодо повноважень філії - Стрийської ДЕД. Тому не є доведеним той факт, що Стрийська ДЕД не мала повноважень на прийняття адресованого відповідачу -1 товару. Окрім того, заявка відповідача - 1 містить саме посилання на вказану філію.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що за відсутності доказів оплати відповідачем - 1 отриманого товару та наявності заборгованості в розмірі 232 654 грн. 67 коп., вимоги позивача підлягають задоволенню.

Суд надав належну оцінку укладеному між відповідачем-2 та позивачем договору поруки №90 від 09.08.2013 року, згідно якого відповідач - 2 поручився за виконання відповідачем - 1 зобов'язання перед позивачем в розмірі 3 000 грн.

З огляду на це сума заборгованості, що належить до стягнення з відповідача - 1, стягнута з останнього та відповідача - 2 солідарно, що відповідає вимогам ст. 554 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення пені та штрафу, то розрахунок вказаних сум проведено позивачем відповідно до п.7.3 договору поставки №12/04-13 від 12.04.2013 року. Розрахунок 3% річних також є обґрунтованим. Вказана сума стягнута господарським судом згідно положень ст.625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, при розгляді апеляційної скарги апелянт не спростував доводи оскаржуваного судового рішення. Висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем - 1 вимог ст.ст. 526, 530, 712 Цивільного кодексу України є правомірними.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2013 року у справі № 912/1244/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 19.11.2013 р.