Постанова № 35417892, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р. Справа № 818/4259/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 818/4259/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, в якому просив суд скасувати вимогу від 10.05.2013 № Ю-14 про сплату фінансових санкцій та пені у розмірі 10 625 479, 43 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 10.05.2013 № Ю-14 в частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 4 283 185, 35 грн. та пені у розмірі 2 939 669, 81 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356, р/р 26001935387000 в ПАТ КБ "Надра", МФО 380764) судовий збір у розмірі 1559 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 92 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року виправлено описку у другому абзаці резолютивної частини постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року по справі № 818/4259/13-а, а саме: замість "Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 10.05.2013 № Ю-14 в частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 4 283 185, 35 грн. та пені у розмірі 2 939 669, 81 грн." зазначено правильним: "Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 10.05.2013 № Ю-14 в частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 4 642 124, 43 грн. та пені у розмірі 3 706 630, 13 грн.".

Виправлено описку у третьому абзаці резолютивної частини постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року по справі № 818/4259/13-а, а саме: зазначено розмір судового збору, який підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, замість "судовий збір у розмірі 1559 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 92 коп." правильним: "судовий збір у розмірі 1802 (одна тисяча вісімсот дві) грн. 46 коп.".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 61 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, також подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року по справі № 818/4259/13-а скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ПАТ "Сумихімпром" відмовити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 10 травня 2013 року відповідачем винесено вимогу № Ю-14 про сплату боргу, згідно з якою станом на 1 травня 2013 року заборгованість позивача зі сплати фінансових санкцій і пені становить 10 625 479, 43 грн., у тому числі фінансових санкцій - 5 231 809, 18 грн., пені - 5 393 670, 25 грн. (т. 1 а.с. 7).

До вимоги від 10.05.2013 № Ю-14 увійшли суми фінансових санкцій та пені, визначені рішеннями відповідача: № 606 від 15.12.2010, № 188 від 21.04.2011, № 450 від 09.06.2009, № 186 від 19.04.2010, № 469 від 18.06.2009, № 538 від 02.11.2010, № 605 від 15.12.2010, № 289 від 27.09.2011, № 670 від 22.09.2009, № 204 від 27.04.2010.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість ПАТ "Сумихімпром" по фінансовим санкціям у вигляді штрафу та пені згідно рішень № 450 від 09.06.2009 р., № 538 від 02.11.2010 р., № 188 від 21.04.2011 р., № 670 від 22.09.2009 р., № 204 від 27.04.2010 р. в силу приписів п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" вважається погашеною, а заборгованість згідно рішень № 606 від 15.12.2010 р., № 469 від 18.06.2009 р. та № 186 від 19.04.2010 р. стягнута з ПАТ "Сумихімпром" в судовому порядку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана вимога в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень № 450 від 09.06.2009 р., № 538 від 02.11.2010 р., № 188 від 21.04.2011 р., № 670 від 22.09.2009 р., № 204 від 27.04.2010 р., № 606 від 15.12.2010 р., № 469 від 18.06.2009 р. та № 186 від 19.04.2010 р. є необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон № 1058) позивач був страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач).

На виконання ч. 6 ст. 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Виходячи з положень вказаних норм, страхувальник має право протягом десяти днів з моменту отримання рішення про сплату фінансових санкцій та пені оскаржити його в судовому порядку, повідомивши про це орган Пенсійного фонду, який прийняв оскаржуване рішення. При цьому, строк сплати визначених рішенням фінансових санкцій та пені, настає після закінчення встановленого десятиденного строку для подання позову до суду про його оскарження або після набрання законної сили судовим рішенням за наслідками оскарження.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням відповідача № 188 від 21 квітня 2011 р. до ПАТ "Сумихімпром" був застосований штраф в розмірі 290 311, 55 грн. та нарахована пеня в розмірі 653 166, 82 грн. ( т. 1 а.с.8). Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач направив УПФУ в м. Сумах повідомлення про його оскарження в судовому порядку, але фактично позов до суду поданий не був.

Рішенням УПФУ в м. Сумах № 538 від 02 листопада 2010 р. до позивача застосовано штраф в розмірі 261 591, 27 грн. та нарахована пеня в розмірі 737 687, 38 грн. ( т. 1 а.с. 103). Не погоджуючись з указаним рішенням, ПАТ "Сумихімпром" оскаржило його в судовому порядку. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 р. по справі № 2а-8825/10/1870 адміністративний позов частково був задоволений, рішення відповідача в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 261 591, 27 грн. визнано протиправним та скасовано. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2012 р., зазначена постанова суду першої інстанції була скасована, в задоволенні позовних вимог ПАТ "Сумихімпром" відмовлено.

Рішенням УПФУ в м. Сумах № 606 від 15 грудня 2010 р. до позивача застосовано штраф в розмірі 18 173, 23 грн. та нарахована пеня в розмірі 35 491, 38 грн. (т. 1 а.с. 14). Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ "Сумихімпром" оскаржило його в судовому порядку, але Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 р. по справі № 2а-1870/112/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 р., в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Рішенням відповідача № 450 від 09 червня 2009 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1 955 626, 48 грн. та нарахована пеня в розмірі 612 935, 51 грн. (т. 1 а.с. 19). Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку, але Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2010 р. по справі № 2а-16/10/1870, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2010 р., в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Рішенням УПФУ в м. Сумах № 469 від 18 червня 2009 р. до позивача застосовано штраф в розмірі 1 429 199, 50 грн. (т. 1 а.с. 28). Не погоджуючись з указаним рішенням, ПАТ "Сумихімпром" оскаржило його в судовому порядку, але Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 р. по справі № 2а-336/10/1870, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2010 р., в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Рішенням УПФУ в м. Сумах № 186 від 19 квітня 2010 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 328 283, 32 грн. та нарахована пеня в розмірі 900 388, 72 грн. ( т. 1 а.с. 35). Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку, але Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2010 р. по справі № 2а-4555/10/1870, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010 р., в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Рішенням УПФУ в м. Сумах № 670 від 22.09.2009 (т. 1 а.с. 160) до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 345 542, 23 грн. та нарахована пеня в розмірі 732 023, 36 грн. Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку, але Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 р. по справі № 2а-330/10/1870 (а.с. 169-170), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010 р. (а.с. 171-172), в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Рішенням УПФУ в м. Сумах № 204 від 27.04.2010 (т. 1 а.с. 166) до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 13 396, 85 грн. та нарахована пеня в розмірі 34 936, 96 грн. Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач оскаржив його в частині застосування штрафу у розмірі 10 396 грн. 85 коп. в судовому порядку, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 по справі № 2а-4865/10/1870 (а.с. 167) адміністративний позов було задоволено, рішення відповідача № 204 від 27.04.2010 скасовано, проте, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2010 (а.с. 168), в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Отже, рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 538 від 02.11.2010 р., № 469 від 18.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р., № 450 від 09.06.2009 р., № 606 від 15.12.2010 р., № 670 від 22.09.2009 р., № 204 від 27.04.2010 р. за наслідками судового оскарження ПАТ "Сумихімпром" не скасовані, а рішення № 188 від 21.04.2011 р. ПАТ "Сумихімпром" не було оскаржено. Отже, суми штрафних санкцій та пені по вказаним рішенням є узгодженими.

В подальшому, суми заборгованості за вищезазначеними рішеннями, про сплату яких йдеться у вимозі, були предметом судового розгляду за позовами Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до ПАТ "Сумихімпром".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 по справі № 5021/2506/2011 (а.с. 57) порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

УПФУ в м. Сумах 22 березня 2012 року подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром".

З метою стягнення суми заборгованості, визначеної Рішенням № 188 від 21.04.2011 р., відповідач звернувся з відповідним позовом до Сумського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 19.04.2012 р. по справі № 2а-1870/1652/12 позов УПФУ в м. Сумах задоволено. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" заборгованість по сплаті штрафних фінансових санкцій та пені в сумі 943478,37 грн. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року по справі № 2а-1870/1652/12 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. ( т. 1 а.с. 11, 12-13).

Приймаючи рішення про скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року по справі № 2а-1870/1652/12 та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з приписів п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та зазначив, що після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" в газеті "Голос України" від 21.02.2012 року № 33, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах із заявами про визнання кредиторських вимог за рішенням № 188 від 21.04.2011 року у розмірі 943478 грн. 37 коп. (суми штрафних санкцій та пені) до боржника не звертався. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що сума штрафних санкцій та пені у розмірі 943478 грн. 37 коп. за рішенням УПФУ в Зарічному районі м. Суми ( правонаступником якого є УПФУ в м. Сумах) № 188 від 21.04.2011 року є погашеною, а тому відсутні правові підстави для її стягнення в судовому порядку.

З метою стягнення суми заборгованості, визначеної Рішенням № 538 від 02.11.2010 р., відповідач звернувся з відповідним позовом до Сумського окружного адміністративного суду, але Постановою суду від 24.10.2012 р. по справі № 2а-1870/7981/12 (а.с. 58-59) в задоволенні позову УПФУ в м. Сумах було відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Сумах залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року по справі № 2а-1870/7981/12 - залишено без змін. ( т. 1 а.с. 104-105, 106-107).

В межах розгляду справи № 2а-1870/7981/12 судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені в сумі 999278,65 грн., застосованих рішенням № 538 від 02.11.2010 року, не заявлена до реєстру вимог кредиторів, а тому, в силу приписів ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", вважається погашеною.

Зазначені вище обставини також встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили - ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року в межах розгляду адміністративної справи № 2а-1870/8518/12 за позовом ПАТ "Сумихімпром" до УПФУ в м. Сумах про скасування вимоги від 04.10.2012 року № Ю 37/10 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року в межах розгляду адміністративної справи № 2а-1870/9162/12 за позовом ПАТ "Сумихімпром" до УПФУ в м. Сумах про скасування вимоги від 07.11.2012 року № Ю 37/11. (т. 2 а.с. 43-46).

З метою стягнення суми заборгованості, визначеної Рішенням № 450 від 09.06.2009 р., відповідач звернувся з відповідним позовом до Сумського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 14.06.2012 р. по справі № 2а-1870/4337/12 позов УПФУ в м. Сумах задоволено. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" заборгованість в сумі 2 568 561 грн. 99 коп. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 року по справі № 2а-1870/4337/12 залишено без змін. ( т. 1 а.с. 23, 24-25).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2013 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 по справі № 2а-1870/4337/12 скасовано та відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" боргу на підставі рішення № 450 від 09.06.2009 року (т. 1 а.с. 26-27), оскільки суд дійшов висновку, що ці вимоги є погашеними.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що заборгованість по фінансових санкціях та пені в сумі 999278, 65 грн., застосованих рішенням № 538 від 02.11.2010 року, за рішенням № 188 від 21.04.2011 року у розмірі 943478 грн. 37 коп. та за рішенням № 450 від 09.06.2009 р. в сумі 2 568 561 грн. 99 коп., виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, не була включена до реєстру вимог кредиторів, а тому вважаються погашеною. Зазначені обставини є преюдиціальними при розгляді даної справи та в силу приписів ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягають повторному доказуванню.

Перевіряючи правомірність включення до оскаржуваної вимоги суми заборгованості, що виникла на підставі рішень № 670 від 22.09.2009 та № 204 від 27.04.2010, колегія суддів зазначає наступне.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, строк сплати нарахованих рішенням № 670 від 02.09.2009 р. фінансових санкцій у вигляді штрафу та пені настав у серпні 2010 року (набрання законної сили ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010 р. по справі № 2а-330/10/1870); нарахованих рішенням № 204 від 27.04.2010 р. - в серпні 2011 року (набрання законної сили ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011 р. по справі № 2а-4865/10/1870).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 по справі № 5021/2506/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" було опубліковано в газеті "Голос України" № 33 від 21.02.2012 року.

УПФУ в м. Сумах 22 березня 2012 року подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром". Із копії вказаної заяви (а.с. 59-62) вбачається, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішеннями № 670 від 22.09.2009 та № 204 від 27.04.2010, не заявлена відповідачем до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 22 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до введення мораторію, і припинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника, а поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно п. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З огляду дійшов висновку, що заборгованість по фінансових санкціях та пені, застосованих згаданими рішеннями, виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, не була включена до реєстру вимог кредиторів, а тому вона вважається погашеною.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість оскаржуваної вимоги в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень № 670 від 22.09.2009 та № 204 від 27.04.2010 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зазначені обставини вже встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили - постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року в межах розгляду справи № 920/514/13 за позовом УПФУ в м. Сумах до ПАТ "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, що виникла на підставі рішення № 670 від 22.09.2009 року, та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року в межах розгляду справи № 920/757/13 за позовом УПФУ в м. Сумах до ПАТ "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, що виникла на підставі рішення № 204 від 27.04.2010 року.

Крім того, судом встановлено, що з метою стягнення суми заборгованості, визначеної Рішенням № 606 від 15.12.2010 р., відповідач звернувся з відповідним позовом до Сумського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 02.03.2012 р. по справі № 2а-1870/1149/12 (а.с. 11-12), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 р. (а.с. 13), позов УПФУ в м. Сумах був задоволений. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" штрафу в розмірі 18 173, 23 грн. та пені в розмірі 35 491, 38 грн. На виконання рішення суду, постановою державної виконавчої служби від 25 липня 2012 р. (а.с. 14) відкрито виконавче провадження по стягненню з позивача згаданих штрафу та пені, але на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", постановою від 10 вересня 2012 р. (а.с. 50), виконавчий документ був повернутий стягувачу.

З метою стягнення суми заборгованості, визначеної Рішенням № 469 від 18.06.2009 р., відповідач звернувся до органів державної виконавчої служби. Постановою від 01 серпня 2012 р. (а.с. 21) було відкрито виконавче провадження по стягненню з позивача 1 429 199, 50 грн. штрафу, але на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", постановою від 10 вересня 2012 р. (а.с. 48), зазначене рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені було повернуто стягувачу.

Одночасно відповідач звернувся з відповідним позовом до Сумського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 01.10.2012 р. по справі № 2а-1870/6869/12 позов УПФУ в м. Сумах задоволено. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" заборгованість по фінансовим санкціям в сумі 1429199,70 грн. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 року по справі № 2а-1870/6869/12 залишено без змін.

З метою стягнення суми заборгованості, визначеної Рішенням № 186 від 19.04.2010 р., відповідач звернувся до органів державної виконавчої служби. Так, постановою від 16 липня 2012 р. (а.с. 25) було відкрито виконавче провадження по стягненню з позивача 1 228 672, 04 грн. штрафу та пені, але на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", постановою від 10 вересня 2012 р. (а.с. 47), зазначене рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені було повернуто стягувачу.

Одночасно відповідач звернувся з відповідним позовом до Сумського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 12.09.2012 р. по справі № 2а-1870/6460/12 позов УПФУ в м. Сумах задоволено. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 1 228 672 грн. 04 коп. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року по справі № 2а-1870/6460/12 залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, відносно рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 469 від 18.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р., № 450 від 09.06.2009 р., № 606 від 15.12.2010 р., суми заборгованості за якими включено до оскаржуваної вимоги, існують судові рішення про стягнення такої заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах.

Зазначені вище обставини також встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили - ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року в межах розгляду адміністративної справи № 2а-1870/8518/12 за позовом ПАТ "Сумихімпром" до УПФУ в м. Сумах про скасування вимоги від 04.10.2012 року № Ю 37/10 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року в межах розгляду адміністративної справи № 2а-1870/9162/12 за позовом ПАТ "Сумихімпром" до УПФУ в м. Сумах про скасування вимоги від 07.11.2012 року № Ю 37/11 та в силу приписів ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягають повторному доказуванню. (т. 2 а.с. 43-46).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана вимога в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень № 450 від 09.06.2009 р., № 538 від 02.11.2010 р., № 188 від 21.04.2011 р., № 670 від 22.09.2009 р., № 204 від 27.04.2010 р., № 606 від 15.12.2010 р., № 469 від 18.06.2009 р. та № 186 від 19.04.2010 р. є необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі, в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Сумихімпром", суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги УПФУ в м. Сумах щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішеннями № 605 від 15.12.2010 р. та № 289 від 27.09.2011 є поточними і підлягають сплаті відповідачем у встановлений строк.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що включення відповідачем до оскаржуваної вимоги заборгованості, що виникла на підставі рішень № 605 від 15.12.2010 та № 289 від 27.09.2011, є обґрунтованим, у зв'язку з чим позов щодо скасування вимоги № Ю-14 від 10.05.2013 в цій частині задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду, ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 по справі № 5021/2506/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" опубліковано в газеті "Голос України" № 33 від 21.02.2012 року (а.с. 58).

УПФУ в м. Сумах 22 березня 2012 року подало до господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром". Із копії вказаної заяви вбачається, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішеннями № 605 від 15.12.2010 р. та № 289 від 27.09.2011, не заявлена до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли після порушення справи про банкрутство. А поточною заборгованістю є заборгованість, яка виникла після порушення справи про банкрутство.

Судом встановлено, що на момент прийняття ухвали господарського суду Сумської області від 24.10.2011 р. про порушення провадження у справі про банкрутство позивача, рішення УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач) № 605 від 15.12.2010 р. про стягнення фінансових санкцій перебувало у процесі оскарження, тобто було таким, що не набрало законної сили, і відповідач не набув права вимоги до ПАТ "Сумихімпром" щодо сплати за вказаним рішенням фінансових санкцій та пені, а у позивача станом на 24.10.2011 р. ще не виникло обов'язку їх сплачувати, а тому вимоги УПФУ в м. Сумах щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 605 від 15.12.2010 р. є поточними і підлягають сплаті відповідачем у встановлений строк.

Зазначені обставини встановлено ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по справі № 2а-1870/9851/12 , що в силу ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи (а.с. 157-159).

Крім того, судом встановлено, що рішенням УПФУ в м. Сумах № 289 від 27.09.2011 (а.с. 162) до ПАТ "Сумихімпром" був застосований штраф в розмірі 293 335, 60 грн. та нарахована пеня в розмірі 1 008 315, 00 грн. Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач 11.10.2011 оскаржив його в судовому порядку, що підтверджується копією адміністративного позову (а.с. 174-175). Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 відкрито провадження у справі № 2а-1870/7275/11 (а.с.173). Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 по справі № 2а-1870/7275/11 у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про скасування рішення № 289 від 27.09.2011 відмовлено (а.с. 176-177). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2012р. було залишено в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р., якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ПАТ „Сумихімпром" про визнання протиправним та скасування рішення № 289 ( а.с.19,22-23).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент прийняття ухвали господарського суду Сумської області від 24.10.2011 р. про порушення провадження у справі про банкрутство позивача, рішення УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач) № 289 від 27.09.2011 р. про стягнення фінансових санкцій перебувало у процесі оскарження, тобто було таким, що не набрало законної сили, і відповідач не набув права вимоги до ПАТ "Сумихімпром" щодо сплати за вказаним рішенням фінансових санкцій та пені, а у позивача станом на 24.10.2011 р. ще не виникло обов'язку їх сплачувати, а тому вимоги УПФУ в м. Сумах щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 289 від 27.09.2011 є поточними і підлягають сплаті відповідачем у встановлений строк.

Зазначені обставини також встановлено ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року в межах розгляду справи № 2а-1870/9851/12 , що в силу ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи (а.с. 157-159).

Однак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що оскільки постанова Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2013 р. у справі № 2а-1870/9428/12 (а.с. 132-134) та від 14.03.2013 по справі № 2а-1870/9815/12 (а.с. 136-137) про стягнення боргу на підставі цих рішень на момент прийняття спірної вимоги не набрали законної сили, то відповідачем правомірно включено до оскаржуваної вимоги заборгованості, що виникла на підставі рішень № 605 від 15.12.2010 та № 289 від 27.09.2011, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до п. 8.1 та 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Матеріали справи свідчать, право на стягнення суми фінансових санкцій та пені, які включено УПФУ в м. Сумах у вимогу № Ю-14 від 10.05.2013 року, реалізовано відповідачем шляхом звернення до суду із позовами про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" заборгованості, що виникла на підставі рішень № 605 від 15.12.2010 та № 289 від 27.09.2011 року.

Так, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2013 р. по справі № 2а-1870/9428/12 позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 296349грн.15коп. та нарахованої пені у розмірі 678724грн.63коп., застосованих на підставі рішення № 605 від 15.12.2010р., разом стягнути 975 073грн.78коп. (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч сімдесят три гривні 78 копійок). Зазначена постанова набрала законної сили 11.06.2013 року на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі № 2а-1870/9428/12. (т. 1 а.с. 132-134, т. 2 а.с. 8-9)

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 р. задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" на користь УПФУ в м. Сумах заборгованість по фінансових санкціях та пені в розмірі 1301651 грн.09 коп. Зазначена постанова набрала законної сили 28.05.2013 року на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року по справі № 2а-1870/9815/12. (т. 1 а.с. 136-137, т. 2 а.с. 5-6)

Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ в м. Сумах (а.с. 7) при формуванні спірної вимоги про сплату боргу № Ю-14 від 10.05.2013 року, відповідач керувався ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де встановлювалося, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Отже, законодавством встановлено порядок стягнення заборгованості, в якому направлення вимоги про сплату боргу передує зверненню до суду з відповідним позовом. Вчинення дій в зворотному напрямку не передбачено.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що оскільки право на стягнення суми фінансових санкцій та пені згідно рішень № 605 від 15.12.2010 та № 289 від 27.09.2011 року, які включено УПФУ в м. Сумах у вимогу від 10.05.2013 № Ю-14, реалізовано відповідачем шляхом звернення до суду, УПФУ в м. Сумах не мало правових підстав для включення до зазначеної вимоги сум фінансових санкцій та пені за цими рішеннями.

Відповідно до п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).

Таким чином, при формуванні вимоги відповідач зобов'язаний враховувати як дані облікових карток особових рахунків, так і дані судових рішень, якими задоволені вимоги Управління ПФ про стягнення недоїмки (штрафів, пені).

Враховуючи те, що вимога УПФУ в м. Сумах про сплату боргу є виконавчим документом, то наявність рішення суду про стягнення його суми, яке також може бути звернене до виконання, породжує ситуацію, за якої одна і та ж заборгованість може бути стягнута два рази, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи вимогу від 10.05.2013 № Ю-14 про сплату боргу, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання такої протиправною її скасування є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Сумихімпром" не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Сумихімпром" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ "Сумихімпром" про визнання протиправною та скасування вимоги УПФУ в м. Сумах від 10.05.2013 № Ю-14, через порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги відповідача, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи слідує, що при зверненні до суду з адміністративним позовом ПАТ "Сумихімпром" сплачено судовий збір у розмірі 2 146 грн. та при зверненні до суду з апеляційною скаргою - 1147,00 грн., а в загальній сумі - 3, 293 грн.00 коп. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 1 802,46 грн.

Враховуючи, що за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" - задоволено в повному обсязі, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасовано, судовий збір має бути стягнутий на користь позивача у повному обсязі.

Таким чином, документально підтвердженими витратами, які підлягають стягненню на користь позивача є витрати у розмірі 1 490 грн. 54 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 200, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задовольнити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 818/4259/13-а скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром".

Прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" .

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 10.05.2013 № Ю-14 в частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 589 684 грн. 75 коп. та пені у розмірі 1 687 040 грн. 12 коп., згідно рішень № 605 від 15.12.2010 та № 289 від 27.09.2011 року.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року по справі № 818/4259/13-а - залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356, р/р 26001935387000 в ПАТ КБ "Надра", МФО 380764) судові витрати у розмірі 1 490 (одна тисяча чотириста дев'яносто) грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.