Ухвала суду № 35415413, 20.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 815/3348/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді-доповідача - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі акту №4208/22-5/32078607 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стілтрейд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Арддея-Тех», їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011 року» 10.08.2012 року відповідачем було прийнято податкове- повідомлення рішення № 0001402250 про збільшення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371821 гривен (371820,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Однак, позивач вважає, що висновки Акту перевірки про порушення ним ст.192, п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 ПК України, при здійсненні господарської діяльності не відповідають дійсним обставинам, оскільки відповідно до вимог Податкового Кодексу України позивачем до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, виданими ПП «Ардея-Тех». На час видання податкових накладних його контрагент був зареєстрованим платником ПДВ, знаходився в ЄДР, тобто мав повний обсяг правоздатності та дієздатності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що, в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Стілтрейд» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 17.07.2002 року (а.с.30-42). Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 02.08.2002 року.

З 12.07.2012 року по 24.08.2012 року ДПІ проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт №4208/22-5/32078607 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стілтрейд», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Ардея-Тех», їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011 року» (а.с.15-28).

На підставі вищезазначеного Акту перевірки ДПІ 10.08.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001402250 (форми Р) про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371821,00 грн. (371820,00грн за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.29).

В Акті від 31.07.2012 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст.192, п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року в сумі 371820 гривен, занижено суму ПДВ до сплати за березень 2011 року на суму 371820грн.

Приймаючи судове рішення, про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача щодо порушення товариством вимог п. п. п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 ПК України не підтверджений матеріалами справи.

Судова колегія повністю погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку. Пункти 198.1 та 198.2 визначають у разі здійснення яких операцій у платника податку виникає право віднесення сум податку на податковий кредит, а також дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме дата тієї події, яка відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту став акт перевірки Алчевської ОДПІ № 299/22-300/37156768 від 15.05.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Ардея - Тех" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.05.2011 року, яким встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно- матеріальних цінностей та надання послуг в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів приміщень та матеріальних ресурсів.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між ЧП "Ардея-Тех" та ТОВ "Стілтрейд" 01.03.2011 року укладено договір поставки №114/3 (а.с 193) згідно якого ЧП "Ардея-Тех" зобов'язується поставити, а ТОВ "Стілтрейд" прийняти та оплатити товар.

За цим договором позивачем отримувався товар на підставі видаткових накладних №471, №472, №473, №474, №475, №476, №477, №478.

Під час здійснення поставки цих товарів ЧП "Ардея-Тех" виписано позивачу податкові накладні №471, №472, №473, №474, №475, №476, №477, № 478 від 07.03.2011 року суми по яким включені позивачем до податкового кредиту за березень 2011 року.

Також, в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 1645 від 11.05.2011 року, на підставі якого позивачем проведено оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на рахунок контрагента. (а.с.64)

Крім того, позивачем в обґрунтування використання отриманого від ЧП "Ардея-Тех" товару в своїй господарській діяльності надав до суду договори №104 від 02.02.2011 року з ВАТ "Одеським припортовим заводом", №114/1 від 01.03.2011 року з "Готель - Одесса", на поставку товару, первинні документи, які фіксують операції за цими договорами, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, довіреності, докази оплати.

У відповідності до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів чи послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товарів або послуг, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг. Посилання податкового органу на порушення контрагентом позивача норм податкового законодавства, а саме: невідповідність адреси ПП "Ардея-Тех", відсутність транспортування товару та вантажних робіт, складання податкових накладних з порушенням норм Податкового Кодексу не може бути підставою для висновку про відсутність факту здійснення господарських операцій та позбавлення позивача права на формування податкового кредиту, оскільки він не може нести відповідальність за дії контрагента, якщо надасть всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача ПП «Ардея-Тех» зареєстрований в ЄДР як діюче підприємство, а також зареєстрований платником ПДВ (а.с.89-94).

З огляду на вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень не надав в судовому засіданні жодного доказу щодо недостовірності зазначених обставин, а також жодного доказу про обізнаність позивача про будь які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача. Таких доказів не містить і Акт перевірки відносно позивача.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наявні докази у справі засвідчують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП "Ардея-Тех" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на підставі первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.