Рішення № 35414903, 20.11.2013, Смолянинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд м. Донецька)

Справа № 259/10247/13-ц

Провадження № 2/259/2613/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2013 р. місто Донецьк

Куйбишевський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Ларіної О.В.,

при секретарі: Сербіній К.Д.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Петровсько-Куйбишевського об'єднаного районного військового комісаріату м. Донецька, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Військової прокуратури Донецької області, Донецького обласного військового комісаріату про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Петровсько-Куйбишевського об'єднаного районного військового комісаріату м. Донецька, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Військової прокуратури Донецької області, Донецького обласного військового комісаріату про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування зазначених вимог вказавши, що з 1973 року по 1975 року працював на заводі «Точмаш». В 1975 році за наказом Міністерства оброни СРСР був призваний до невійськової частини в/ч 55190 Міністерства оборони СРСР.

Міністерство оборони його Центральне управління військово-будівельних військ з військо-будівельним полком № 38 в/ч 04201 № 25525 уклали договори підряду на виконання робіт: будівництво м. Обнінська, інфраструктури міста, підрядчики: в/ч 14114, 1956, 20186, М5363. З боку міста Обнінська договір підряду уклали Управління промисловості підприємств , надалі (УПП), Обнінське управління будівництва (ОУБ).

Позивач, будучі військовим будівельником в/ч 55190 за наказом командира роти виконував роботу в цеху металоконструкцій (ЦМК) замовників УПП, ОУБ за нарядом з іншими військовослужбовцями.

16.02.1976 р. на майданчику збору металоконструкцій за виною командирів (не забезпечили безпеку праці), ОСОБА_1 отримав опік рук, обличчя та був комісован військовим госпіталем Міністерства оброни СРСР за інвалідністю.

На теперішній час позивач є інвалідом ІІ групи військовий будівельник строкової служби УПП ОУБ ЦМК не штатний працівник, у звязку з чим страхова справа передана до Міністерства оброни РФ.

Указом Президента Росії по досконалістю будівництва в Росії № 727 від 16.07.1997 році кадри Управління військово-будівельних військ Управління будівельними в/ч Центрального управління військово-будівельних полків в складі № 38 в/ч 04201, № 25525, м5363, частин 55190, 11414, 13956, 20186 відійшли до Міністерства оборони Росії.

Російською стороною визнаний факт інвалідності, право на пенсію, страхування та моральна шкода. Позивач звертався до різних інстанцій Російської Федерації за фактом поновлення Міністерством оборони РФ, пенсійним відділом Міністерства оборони, Пенсійним фондом РФ на право отримання пенсії за заробітком, до армії і у звязку з їх втратою після травми. Однак до теперішнього часу страхова справа залишена без руху.

Оскільки Російська Федерація ігнорує в позасудовому порядку врегулювати зазначений спір, позивач вимушений звернутись до суду та просить стягнути на його користь 1231151,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, провести судово-бухгалтерську експертизу, зібрати всі необхідні для нього документи, скласти позовну заяву та звернутись до суду Російської Федерації, а також стягнути з Російської Федерації 1231151,00 грн. на його користь моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та пояснив, що Петровсько-Куйбишевський об'єднаний районний військового комісаріат м. Донецька не є юридичною особою, у звязку з чим вважає, що позов поданий не до належного відповідача, оскільки представляти інтереси Міністерства оборони України покладені обовязки на Донецький обласний військовий комісаріат.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 в судовому засіданні також вважав, що позов не підлягає задоволенню, у звязку з чим необхідно позивачу відмовити в його задоволенні та рекомендувати звернутись до адвокатів для збирання документів та для подальшого написання позовної заяви.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, військової прокуратури Донецької області в судове засідання не зявився про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, причини неявки останнього в судове засідання суду не відомі, заяв про відкладання слухання справи до суду не надходило.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 33, 36, 119 ЦПК України, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою № 116/08 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Петровсько-Куйбишевський обєднаний районний військовий комісаріат ідентифікаційний код 09789242 не має права юридичної особи, головне підприємство Міністерство оборони України (ідентифікаційний код 00034022), (а.с. 78).

Крім цього, відповідно до довідки № 528/06 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Донецький обласний військовий комісаріат ідентифікаційний код 08301764 має правовий статус юридична особа, головне підприємство Міністерство оборони України (ідентифікаційний код 00034022), (а.с. 79).

Згідно зі ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно з ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, змінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Таким чином, суд позбавлений можливості з власної ініціативи змінити первісного відповідача належним відповідачем або залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

При виконанні судом вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України, позивач відмовився заявляти клопотання про заміну відповідача на належного.

Крім цього, згідно зі ст. 42 Конвенції про правову допомогу та правові відношення у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 10.11.1994 року, яка ратифікована Росією та Україною, зобовязання про відшкодування шкоди, крім випливаючих з договорів та інших правомірних дій, встановлюються за законодавством Домовляющейся Сторони, на території якої мале місто дія або інша обставина, яка послужила підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Якщо завдавач шкоди та потерпілий є громадянином однієї з Домовляющейся Сторони, застосовується законодавство цієї Домовляющейся Сторони.

По справам, зазначеним в п. 1 та 2 зазначеної статті, компетентен суд Домовляющейся Сторони, на території якої мале місце дія або обставина, яка послужила підставою для вимоги про відшкодування шкоди. Потерпілий може подати позов також в суд Домовляющейся Сторони, на території якої має місце проживання відповідач.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 3 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданими працівникам пошкодженнями, професійними захворюваннями або іншими пошкодженнями здоровя, повязаних з виконанням ними трудових обовязків, підписаного в м. Москві від 09.09.1994 року, вбачається, що відшкодування шкоди проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої розповсюджується на працівника на час його трудової діяльності, яке викликало професійне захворювання.

Враховуючи, що травму позивач отримав під час проходження строкової військової служби в Радянській армії, а підприємство на якому позивач отримав травму перебувало на території Росії, позивачу необхідно звернутись зі всіма документами, які підтверджують трудові відносини з підприємством на якому позивач отримав травму до Міністерства оборони Російської Федерації.

Згідно зі ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд не може покласти відповідальність щодо відшкодування моральної шкоди на Петровсько-Куйбишевський об'єднаний районний військовий комісаріат м. Донецька, у звязку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 30, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Петровсько-Куйбишевського об'єднаного районного військового комісаріату м. Донецька, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Військової прокуратури Донецької області, Донецького обласного військового комісаріату про стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 22.11.2013 року.

Суддя Куйбишевського районного суду

м. ДонецькаО.В. Ларіна