Рішення № 35414522, 18.11.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4816/2013р. Головуючий у 1-й інстанції: Мінгазов Р.В.

Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції, про визначення порядку користування майном, що є у спільній власності, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.04.2012 року, виданого державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 931. ОСОБА_3 є власником другої половини вказаного житлового будинку. На теперішній час вона зареєстрована, але не має можливості проживати в житловому будинку за вказаною вище адресою так як відповідач чинить їй перешкоди в користування її власністю.

Посилаючись на зазначені обставині, позивач просила суд виділити у натурі частку із майна, то є у спільній частковій власності, виділити їй у власність відокремлену частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення 1-3, приміщення 1-4, приміщення 1-5 та господарські споруди: сарай літ. Ж, вбиральню літ. Г, сарай літ. Б1, літню кухню літ. Б, ґанок до Б, козирок до Б, погріб з шийкою літ. пг.

У травні 2013 року після отримання висновку проведеної будівельно-технічної експертизи № 1806 від 19.04.2013р., позивач уточнила позовні вимоги, крім вказаного вище, зазначала, що не має можливості користуватися належним їй приміщенням з причин того, що відповідач не пускає її до будинку, змінив замки та не дає їй ключів від будинку.

Також, їй була спричинена і моральна шкода, яку вона оцінює в 4000 грн. Так, позивач більше року знаходиться в стані постійних турбот та хвилювань, пов'язаних з позбавленням можливості проживати в будинку, та необхідності вирішення даного питання в судовому порядку. Був порушений її звичайний уклад життя. Після постійних стресів погіршився стан її самопочуття. З членами родини через це почалися постійні сварки та непорозуміння. Пошук грошових коштів для проведення експертизи та інших судових витрат додало багато додаткових незручностей, вона вимушена брати гроші в борг.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 просила суд визначити для неї порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.

Надати їй у володіння та користування приміщення за основною частиною житлового будинку літ. "А" приміщення: 1-4 площею 9,1 м.кв., 1-3 площею 9,3 м.кв., частину приміщення 1-2 та частину приміщення 1-5, загальною площею 26,1 м.кв.; частину службової прибудови літ. "а", частину крильця до літ. "а", частину козирка до літ. "а", вбиральню літ. "Г", сарай літ. "Б1", літню кухню літ. "Б", ґанок до літ. "Б", козирок до літ."Б", частину паркану літ. "№1", частину воріт літ."№2", частину водопроводу літ. "№3", паркан літ. "№4", частину замощення літ. "І".

Надати їй у володіння та користування земельну ділянку, загальною площею 1182,7 м.кв., позначену у висновку експертизи жовтим маркером (S-2), та земельну ділянку площею 134,6 м.кв. (S-1) надати в загальне користування співвласників.

Стягнути з ОСОБА_3 на її користь: грошову компенсацію у розмірі 93,00 грн., що складає різницю між вартістю визначених часток в майні; судові витрати в загальній сумі 5929,40 грн., що складаються з витрат на будівельно-технічну експертизу - 3000 грн., за виготовлення кадастрового плану та проведення геодезичних робіт - 1500 грн., судовий збір 110,20 грн. та 119, 20 грн., юридичні послуги - 1200 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду в сумі 4000 грн.

Зобов'язати ОСОБА_3 надати їй комплект ключів від вхідних дверей житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 16 липня 2013 року позов задоволено частково.

Визначено ОСОБА_4 у володіння та користування приміщення за основною частиною житлового будинку літ. "А" приміщення: 1-4 площею 9,1 м.кв., 1-3 площею 9,3 м.кв., частину приміщення 1-2 та частину приміщення 1-5, загальною площею 26,1 м.кв,; частину службової прибудови літ."а", частину крильця до літ. "а", частину козирка до літ. "а", вбиральню літ. "Г", сарай літ. "Б1", літню кухню літ. "Б", ґанок до літ. "Б", козирок до літ. "Б", частину паркану літ. "№1", частину воріт літ. "№2", частину водопроводу літ. "№3", паркан літ. "№4", частину замощення літ. "І".

Визначено ОСОБА_4 у володіння та користування земельну ділянку, загальною площею 1182,7 м.кв., позначену у висновку експертизи жовтим маркером (S-2).

Визначено ОСОБА_3 наступні приміщення за основною частиною житлового будинку літ. "А" приміщення: 1-6 площею 28,3 м.кв., частину приміщення 1-2 та частину приміщення 1-5, загальною площею 35,4 м.кв.; частину службової прибудови літ. "а", частину крильця до літ. "а", частину козирка до літ. "а", сарай літ. "Ж", погріб з шийкою літ. "пг", частину паркану літ. "№1", частину воріт літ. "№2", частину водопроводу літ. "№3", частину замощення літ. "І".

Визначено ОСОБА_3 земельну ділянку S-3 площею 144,2 м.кв. та S-4 площею 1038,5 м.кв., позначені у схемі висновку експертизи зеленим маркером.

Земельну ділянку площею 134,6 м.кв. S-1 визначено в загальне користування співвласників (червоний маркер у схемі).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 93,00 грн., що складає різницю між вартістю визначених часток в майні.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати на загальну суму 5183,20 грн.

Зобов'язано ОСОБА_3 надати ОСОБА_4 комплект ключів від вхідних дверей житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

За положеннями ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.

Так, відповідно до ст.ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України.

За положеннями ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.п. 6, 7, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок" з наступними змінами, поділ жилого будинку в натурі між учасниками спільної часткової власності на будинок можливий за умови, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру), яка відповідає розміру їх часток у праві власності, а також за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.

Якщо виділ в натурі технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності.

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Частиною четвертою ст. 120 цього Кодексу передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, кожному належить по 1/2 частині вказаного будинку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.06.2012 року, яке видано державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 931, витягом про державну реєстрацію прав № 34426846 від 08.06.2012 року, копією технічного паспорту на вищевказаний житловий будинок від 04.04.2012 року. (а.с. 7-11, 13, 14).

Згідно висновку проведеної будівельно-технічної експертизи № 1806 від 19.04.2013 року, виходячи з планування та розмірів приміщень у житловому будинку, наданих документів, вимог ДБН В.2.2-15-2005, розробити варіанти поділу житлового будинку АДРЕСА_1 у відповідності з долями співвласників не виявляється можливим, так як конфігурація та розміщення приміщень у житловому будинку не дозволяє розробити варіанти поділу в натурі двох квартир площею не менше 30 м.кв. На розгляд суду надається варіант порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 та варіант порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою у відповідності з долями співвласників з урахуванням розробленого варіанта порядку користування житловим будинком (а.с. 47-67).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою відповідно до запропонованого експертизою варіанту. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і узгоджується з вимогами закону.

Проте, судом не враховано, що при встановленні порядку користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) будинку, не встановлюються та не змінюються частки власності сторін на майно, так як співвласник має право володіння та користування на майно в натурі, яке відповідає його частці (ч. 3 ст. 358 ЦК України).

При встановленні порядку користування не визнається право власності на частки сторін. Грошова компенсація за частку власності у спірному майні може бути присуджена у разі поділу будинку в натурі між учасниками спільної часткової власності на будинок, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, в разі зміни ідеальних часток.

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію й зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції слід змінити, виключивши з резолютивної частини зазначення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошової компенсації в розмірі 93 грн., що складає різницю між вартістю визначених часток в майні.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 у теперішній час готує позов та буде оспорювати право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 не спростовують висновків суду.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм ст. 169 ЦПК України. Як вбачається з матеріалів справи, про час і місце судового розгляду відповідач повідомлявся належним чином у відповідності з вимогами ст.ст. 74, 76 ЦПК України. Розгляд судом першої інстанції справи у відсутності належним чином повідомленого відповідача не призвів до неправильного вирішення спору. Апелянт не був позбавлений можливості реалізувати своє процесуальне право і надати докази в обґрунтування своєї позиції по справі суду апеляційної інстанції, проте таке своє право не реалізував, ніяких доказів не надав.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16 липня 2013 року по цій справі змінити, виключити з резолютивної частини рішення зазначення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошової компенсації в розмірі 93 грн., що складає різницю між вартістю визначених часток в майні.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: