Постанова № 35414169, 18.11.2013, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2233/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

В складі:

головуючого судді Ходак С.К.,

при секретарі Максимюк О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Дубенської міської ради про зобовязання субєкта владних повноважень прийняти законне рішення,

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу від 23 лютого 1989 року він придбав житловий будинок з господарськими будівлями під №18 по вулиці Партизанській (на даний час вулиця Вигнанка, 40) у ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Продавці особисто показали земельну ділянку, яка належала до придбаного домоволодіння для його обслуговування та користування. В звязку з тим, що даний будинок знаходився на присадибній ділянці, яка була закріплена за колгоспом ім. Котовського Дубенського району, змушений був відпрацювати в колгоспі певний період за дану земельну ділянку, що стверджується записами у трудовій книжці.

Оскільки з сусідами виникали постійні конфлікти щодо користування земельною ділянкою, вирішив приватизувати дану земельну ділянку, з приводу чого подав заяву та додані до неї документи до Дубенської міської ради у відповідності до ст.118 ЗК України. Для виготовлення технічної проектної документації на місце виїжджали працівники управління будівництва, архітектури та по земельних питаннях, заміряли земельну ділянку, якою користувався більше 22 років, і виготовили план її розташування в березні 2011 року. Вирішення питання про надання цієї земельної ділянки у власність з невідомих причин затягувалось вищевказаними працівниками.

В січні-лютому 2012 року бувша продавець та сусідка по суміжній земельній ділянці ОСОБА_4 зняла огорожу та знищила декілька дерев на цій ділянці, мотивуючи тим, що частина їх земельної ділянки в розмірі 0,2 га належить їй.

В лютому 2012 року отримав повідомлення Дубенської міської ради, що заява з приводу розмежування земельної ділянки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, буде розглянута на комісії з розгляду та вирішення земельних спорів.

20 березня 2012 року на зісіданні даної комісії надали договір купівлі-продажу будинку, де вказано, що будинок знаходиться на колгоспній землі ім.Котовського Дубенського району та інші докази, які свідчили про правомірність користування земельною ділянкою 0,0808 га, ОСОБА_6 не надала жодного доказу з приводу того, що саме їй належить 0,2 га частки спірної земельної ділянки.

Рішення комісії отримав майже через місяць, з якого нічого не зрозумів, тому відразу звернувся з повторною заявою до Дубенської міської ради, в якій вказав про незаконність рішення комісії.

15 червня 2012 року отримав повідомлення, щопогодження меж земельної ділянки із сусіднім землекористувачем буде винесено на розгляд чергового засідання комісії з розгляду та вирішення земельних спорів у червні 2012 року. Лише 19 вересня 2012 року було прийняте рішення яким вкотре було відмовлено у погодженні меж на підставі рішення комісії по земельних спорах від 20 березня 2012 року.

Не погоджуючись з даним рішенням звернувся до Дубенської міської ради з проханням вирішити даний спір щодо розмежування земель з сусідами ОСОБА_3.

В січні 2013 року отримав повідомлення від Дубенської міської ради про повторний розгляд спірного питання з приводу користування спірною земельною ділянкою. Проте на час звернення до суду відповідачем так рішення і не прийнято.

Окрім того затягування вирішення його законних інтересів протягом півтора року завдало душевних страждань, оцінює моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник дали пояснення з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні дав пояснення у відповідності до наданих суду письмових пояснень. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

В судовому засіданні встановлено, що за зверненням ОСОБА_2 від 29 лютого 2012 року, комісією з розгляду та вирішення земельних спорів Дубенської міської ради 20 березня 2012 року було розглянуто спір щодо меж суміжного землекористування по вулиці Вигнанка, 40 та Вигнанка 42/1 в м. Дубно. За результатами розгляду прийнято рішення за №150, котрим погоджено громадянці ОСОБА_6В, межі земельної ділянки по вулиці Вигнанка 42/1 площею 0,1000 га, та ОСОБА_2 межі земельної ділянки по вулиці Вигнанка, 40 площею 0,0808 га (а.с. 12)

24 травня 2012 року ОСОБА_2 було подано повторно заяву про погодження меж суміжного користування, комісія з розгляду та вирішення земельних спорів, своїм рішенням №151 від 19 вересня 2012 року відмовила ОСОБА_2 у погодженні меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.0774 га в м. Дубно по вулиці Вигнанка, 40, та рекомендувала керуватись рішенням комісії з розгляду та вирішення земельних спорів №150 від 20.03.2012, яким позивачу погоджено межі земельної ділянки по вулиці Вигнанка, 40 площею 0,0600 га (а.с. 14).

Не погоджуючись з цим рішення, 01 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_2 повторно звернувся до Дубенської міської ради з метою погодження меж земельної ділянки (а.с. 24).

Позивач в січні 2013 року отримав повідомлення від Дубенської міської ради про повторний розгляд спірного питання з приводу користування спірною земельною ділянкою, розгляд справи про спір з приводу користування земельною ділянкою призначено на 21 лютого 2013 року (а.с.15,16). Дане засідання відкладено у звязку із відсутністю на засіданні ОСОБА_6 (а.с.16).

Згідно ч.3 ст.158 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Статтею 159 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви.

Проте в супереч вимогам ч.1 ст.159 Земельного кодексу України відповідачем не прийнято рішення за заявою позивача від 1 жовтня 2012 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім того суд звертає увагу на те, що відповідачем проігноровано вимогу суду надати рішення Дубенської міської ради про створення комісії з вирішення земельних спорів (з послідуючими змінами та доповненнями), положення про комісію з вирішення земельних спорів Дубенської міської ради.

Таким чином в судовому засіданні не можливо встановити чи була створена комісія з розгляду та вирішення земельних спорів та якими наділена повноваженнями.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин позовні вимоги в частині зобовязання органу місцевого самоуправління, а саме Дубенську міську раду прийняти рішення по заявах ОСОБА_2 стосовно земельної ділянки площею 0,0808га для обслуговування будинку № 40 по вул. Вигнанка в м. Дубно підлягають до задоволення.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині зобовязання відповідача прийняти рішення яким передати у власність позивачу спірну земельну ділянку не підлягають до задоволення, так як дані позовні вимоги виходять за межі компетенції суду.

Вирішуючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, тривалість порушення прав позивача та вважає, що моральна шкода підлягає до відшкодуванню в розмірі 500 (пятсот) гривень

Керуючись ст. ст. 2, 71 КАС України, ст. ст. 158, 159 ЗК України, 23 ЦК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Дубенської міської ради про зобовязання субєкта владних повноважень прийняти законне рішення задоволити частково.

Зобовязати орган місцевого самоуправління Дубенську міську раду прийняти рішення по заявах ОСОБА_2 стосовно земельної ділянки площею 0,0808га для обслуговування будинку № 40 по вул. Вигнанка в м. Дубно.

Стягнути з Дубенської міської ради на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 (пятсот) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубенський місьрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя :