Ухвала суду № 35413624, 15.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2980/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ніколайчук М.Є.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного підприємства "Шепетівський деревообробний комбінат" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного підприємства "Шепетівський деревообробний комбінат" до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці та Шепетівському районі, Пенсійного фонду України про визнання протиправними та скасування рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року приватне акціонерне товариство «Шепетівський деревообробний комбінат» звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка та Шепетівському районі, Пенсійного фонду України про визнання нечинним та скасування рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. Апелянт вказує, що УПФ України в м. Шепетівка та Шепетівському районі не мало права застосовувати до товариства штраф та нараховувати пеню за невиконання зобов'язання щодо сплати обов'язкового платежу (єдиного внеску), оскільки відповідач повинен був заявити вимоги до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, як уже поточний кредитор.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.11.2011 порушено провадження у справі №3/5025/2088/11 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

14.03.2013 УПФУ в м. Шепетівка та Шепетівському районі на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийняло рішення №280 від 14.03.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 605,41 грн. та нараховано пеню в сумі 2289,79 грн. за період з 20.01.2012 по 01.03.2013.

Вказане рішення позивач оскаржив до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Пенсійного фонду України, проте рішенням Пенсійного фонду України №16281/09-10 від 25.06.2013 в задоволенні скарг позивача було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що УПФУ в м. Шепетівка та Шепетівському районі правомірно винесло рішення №280 від 14.03.2013 про застосування до ПАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а також рішенням Пенсійного фонду України №16281/09-10 від 25.06.2013 р. правомірно відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Шепетівський деревообробний комбінат".

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання.

Згідно з приписом частини першої статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини другої статті 106 зазначеного Закону суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених частиною третьою вказаної статті Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

При цьому нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також п. 6 ч. 1 ст. 13, ч.ч. 10 та 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після 10.11.2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Вказана правова позиція також висловлена у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 09.07.2013 року у справі 21-178а13 та від 26.02.2013 року у справі № 21-34а12.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у зв'язку з правомірністю прийнятих рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного підприємства "Шепетівський деревообробний комбінат", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.