Постанова № 35413099, 07.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2013 р. Справа №2а-2727/11/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

суддів - Алексєєвої Т.В.,

- Москаленко С.А.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Митрофанова І.А., довіреність від 10.01.2013 року; Облетова Г.В., довіреність від 10.01.2013 року,

від відповідача (Феодосійська міжрайонна ДПІ в АР Крим) - Васильєва Н.О., довіреність від 01.08.2013 року,

від відповідача (Головне управління Державного казначейства України в АР Крим) - Сіротенко О.С., довіреність від 05.08.2013 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

про визнання незаконною бездіяльність та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АРК про визнання неправомірною бездіяльності Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим щодо ненадання висновків про бюджетне відшкодування ПДВ позивачу за листопад 2010 року на загальну суму 1535453,00 гривень, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1535453,00 гривень у формі перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем у встановлений законодавством строк були подані декларації з ПДВ за листопад 2010 року разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування, заявами про повернення суми бюджетного відшкодування. Позивач, посилаючись на висновки акту перевірки №223/23-4/14309008 від 17.02.2011 року, вважає, що Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим фактично підтверджена сума бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в сумі 1535453 гривень, а тому вказана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море».

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, зазначивши, що залученими до матеріалів справи податковими накладними у повному обсязі підтверджується сума бюджетного відшкодування в сумі 1535453,00 гривень.

Представник Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник Головного управління Державного казначейства України в АР Крим позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» зареєстроване виконавчим комітетом Феодосійської міської ради 13.07.2001 року як юридична особа, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №440112 (т.1, а.с.8).

Судом встановлено, що працівниками Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період - листопад 2010 року, за результатами якої було складено акт №223/23-4/14309008 від 17.02.2011 року (т.1, а.с.23-53).

Згідно акту перевірки відповідачем зроблено висновок:

- п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 772560,00 гривень;

- за результатами перевірки підтверджено суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в суму 1535453,00 гривень;

- п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року на суму 51721,00 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000072304 від 23.02.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 772560,00 гривень, та №0000062304 від 23.02.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період жовтень 2010 року у розмірі 51721,00 гривень, які були оскаржені позивачем до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Позивач зазначає, що згідно п. 2 акту перевірки №223/23-4/14309008 від 17.02.2011 року відповідач підтвердив суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в суму 1535453,00 гривень, проте висновків про відшкодування податку на додану вартість Відкритому акціонерному товариству «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» не надано та вказані суми не перераховані з бюджетного рахунку на банківський рахунок позивача, що суперечить Закону України «Про податок на додану вартість» в частині визначення умов, порядку та принципів нарахування податкового кредиту, а також умов, порядку та принципів бюджетного відшкодування з ПДВ.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно підпункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) (далі - Закон про ПДВ) бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

З матеріалів справи слідує, що позивачем було надано до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим податкову декларацію з ПДВ за листопад 2010 року, де було відображене від'ємне значення ПДВ в тому числі суми податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, а також розрахунок суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 2308013,00 гривень і відповідні заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (підпункт "б"пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ).

Суд зазначає, що відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Законодавством України на момент звернення позивача до податкового органу, було встановлено два способи бюджетного відшкодування: повернення коштів на банківський рахунок платника або у рахунок податкових зобов'язань майбутніх періодів. Спосіб відшкодування платник податку обирав самостійно.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ встановлений порядок визначення сум податку, що підлягає сплаті в бюджет та відшкодуванню з бюджету, і строки розрахунків з бюджетом. Порядок обчислення та відшкодування ПДВ, визначений п. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлює, що у разі, коли за результатами звітного періоду різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково нарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Аналогічну норму містить п. 200.15 ст. 200 ПК України, який встановлює, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету. Такий же спосіб захисту слід застосовувати в разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні.

Разом із тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на віднесення Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до ризикової категорії у зв'язку із тим, що підприємство має не основний стан (13-проводиться процедура санації боржника), відсутні експорті операції та за наявності розбіжностей згідно автоматизованої системи даних.

Так, при проведенні аналізу причин декларування ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» бюджетного відшкодування встановлено, що причиною виникнення бюджетного відшкодування є розрахунки (у т.ч. передплата) за придбання матеріалів та обладнання для виконання умов Договору комісії № ШЕ-16.1-400-0/К-08 від 22.12.2008 року укладеного з Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (ДКЕІПП ВСП "Укрспецекспорт") (21655998, адреса: м. Київ. вул. Дегтяревська, 36, ІПН 216559926656. св. № 35482511). При цьому до перевірки було надано тільки договір комісії з ДКЕІПП ВСП «Укрспецекспорт», зовнішньоекономічний контракт ВА Г «ФСК «Море» до перевірки не надано.

Так, згідно з умовами зазначеного договору ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» - Комітент, Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" - комісіонер, країна Замовника - Китайська Народна Республіка, замовник - Бюро закупівель Управління Міжнародного Співробітництва Головного управління Озброєнь і Військової Техніки (ГУОВ І ) Народно- визвольної армії Китаю (НВдК).

Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну плату укласти з Замовником за рахунок Комітента, але від свого імені, правочин (зовнішньоекономічний контракт) щодо суднобудування Кораблів № 1 та № 2 (без обладнання Замовника згідно з Додатком .М' 19); виготовлення га поставки Продукції; здійснення Технічного Сприяння при дообладнанні Кораблів № 1 та № 2 та будівництві Кораблів №3 та № 4 в Країні замовника; проведення підготовки виробничо-технічного персоналу.

Виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає Контракт із Замовником на у мовах цього Договору.

Ціна договору, яка визначається як ціна реалізації Продукції та Робіт Замовнику, встановлюється у розмірі 200324064 долара США згідно з Додатком № 1 та включає у себе узгоджену Комітентом ціну Продукції та Робіт, комісійну плату та витрати Комісіонера.

Загальна специфікація Продукції та Робіт наводиться у Додатках № 1 до Договору комісії. Ціна по п.27 (Підготовка виробничо-технічного персоналу) в сумі 198531 дол. США зазначена з урахуванням ПДВ. Комісіонер поставляє Продукцію Замовнику на умовах: СIF старий порт Guangzhou Huangpu, КНР або СІF порт Zhanjian, КНР або СІF аеропорт Guangzhou, КНР або DDU аеропорт Пекін, КНР (на вибір Комісіонера) (ІНКОТЕРМС-2000).

Додаток № 7. Загальний графік передачі на комісію.

Додаток № 6. Зведений графік виконання Контракту до Договору комісії. Термін - 60 місяців. Додаткова угода №1 від 26.11.2009 р. до Договору комісії. Погоджена ціна Продукції та Робіт, яка встановлена Комітентом для Комісіонера для передання на комісію, становить 184300000 доларів США та сформована з урахуванням безпосередньо вартості Продукції та Робіт і включає витрати Комітента, які пов'язані з виконанням власних зобов'язань за цим Договором. Граничний розмір комісійної плати та витрат Комісіонера не має перевищувати 16024064 доларів США. За виконання доручення за цим Договором Комісіонер отримує комісійну плату (що включає в себе ПДВ). Грошові кошти від реалізації Продукції та виконаних Робіт надходять на банківський рахунок Комісіонера. Комітент доручає Комісіонеру передбачити в Контракті та в подальшому забезпечити такий порядок проведення платежів, відповідно до якого грошові кошти будуть надходити на розрахунковий рахунок Комітента згідно з Графіком надходження коштів. Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту отримані від Замовника грошові кошти (за відрахуванням витрат та комісійної плати Комісіонера) протягом 5 днів 5 моменту їх зарахування на свій рахунок. Комісіонер має переважне право утримувати належні йому за Договором суми з усіх грошових коштів, отриманих ним за реалізовану Продукцію та Роботи (пропорційно сумі кожного проведеного Замовником платежу).

Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 26.11.2009 р. Графік надходження коштів в сумі 184300000 дол. США: за Корабель № 1 - 50138410 дол. США. Авансовий платіж за Корабель № 1 - 7900000 дол. США; за Корабель № 2 - 50138410 дол. США. Авансовий платіж за Корабель .4- 2 - 7900000 дол. США; за матеріали, корпусні конструкції, комплектувальні вироби, експлуатаційну, технологічну та робочу конструкторську документацію - 81721 180 дол. США. Авансовий платіж за матеріали комплектуючи, обладнання - 12500000 дол. США; за підготовку виробничо-технічного персоналу - 82000 дол. США. Авансовий платіж за підготовку виробничо-технічного персоналу (з ПДВ) - 12300 дол. США; за технічне сприяння - 2220000 дол. США. Авансовий платіж за Технічне сприяння - 663614 дол. США.

Таким чином, податковий кредит ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» складається із сум податку сплачених постачальникам за рахунок коштів, отриманих ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» від ДКЕІПП ВСП "Укрспецекспорт".

Крім того, при визначенні податкових зобов'язань ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» не враховано суми авансів, отриманих від ДКЕІПП ВСП "Укрспецекспорт", що призводить до заниження податкових зобов'язань з ПДВ та як наслідок цього, виникнення від'ємного значення та бюджетного відшкодування.

Відповідно до загального правила оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії, встановленого абз.2 пункту 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільне - правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Законом України «Про податок на додану вартість» визначені особливості визначення дати виникнення податкових зобов'язань. Зокрема, згідно з підпунктом 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінює значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера.

Окрім того, слід зазначити, що на запит Феодосійської МДПІ щодо надання зовнішньо - економічного контракту (вих. № 3650/10/23-4 від 10.11.2010 р.) для визначення повноти податкових зобов'язань з ПДВ, зазначений контракт позивачем не надано.

Таким чином, враховуючи, що ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» має стан «13» - проводиться процедура санації, фінансовий стан підприємства є нестабільним, що свідчить про можливість невиконання взятих на себе зобов'язань, суд вважає, що Феодосійською МДПІ обґрунтовано, з метою протидії факту незаконного відшкодування ПДВ з бюджету прийнято рішення щодо зупинення відшкодування ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до моменту оформлення вантажної митної декларації, оскільки тільки після фактичного перетину товарами митного кордону України вантажних митних декларацій з відміткою митного органу про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, комітентом (власником товару) визначаються податкові зобов'язання за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Отже, у даному випадку, за відсутності оформленої вантажної митної декларації, відсутні підстави для бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в сумі 1535453 гривень.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення правомірності дій чи бездіяльності, покладено на відповідачів, якими доведена відсутність підстав для стягнення суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в сумі 1535453,00 гривень. Таким чином, судом встановлено, що відповідачі діяли неупереджено, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття наказів, з дотриманням процедури застосування дисциплінарних стягнень та з дотриманням розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Під час розгляду справи суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного представленого суду доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, не встановив підстав визнання неправомірною бездіяльності Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим щодо ненадання висновків про бюджетне відшкодування ПДВ позивачу за листопад 2010 року на загальну суму 1535453,00грн. та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1535453,00грн. у формі перерахування грошових коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовій збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.11.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.11.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Судді Кудряшова А.М.

Алексєєва Т.В.

Москаленко С.А.