Постанова № 35412398, 14.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 921/525/13-г/18

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Костів Т. С.

Кузь В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від прокуратури - Макогон Ю.І.,

від позивача - Мазур Т. В.,

від відповідача - Бойко О.В.,

від третіх осіб - не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 07.08.2013 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 30.07.2013 року

у справі № 921/525/13-г/18

за позовом: Першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль

до відповідача: Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, вул. Сонячна, 7, м. Чортків, Тернопільська область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Чортківська міська рада, вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська область;

Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. М.Грушевського, 8, м. Тернопіль

про cтягнення 3 004 025 грн. збитків, заподіяних самовільним використанням води

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.07.2013 року у справі № 921/525/13-г/18 (суддя Охотницька Н. В.) позов Першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 3 004 025 грн. збитків, заподіяних самовільним використанням води - задоволено. Стягнуто з Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, вул. Сонячна, 7, м. Чортків, Тернопільська область, ідентифікаційний код 03353851 3 004 025 (три мільйони чотири тисячі двадцять п'ять) грн. збитків, заподіяних державі самовільним водокористуванням в наступних частинах:

- 30%, що становить 901 207 (дев'ятсот одну тисячу двісті сім) грн. 50 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

- 50%, що становить 1 502 012 (один мільйон п'ятсот дві тисячі дванадцять) грн. 50 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Чортківської міської ради;

- 20%, що становить 600 805 (шістсот тисяч вісімсот п'ять) грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33115331700555, код бюджету 24062100, МФО 838012, ідентифікаційний код одержувача 37938481 в ГУДКСУ у Тернопільській області.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.07.2013 року у справі № 921/525/13-г/18, - відповідач - подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції вимог чинного законодавства та неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, апелянт стверджує, що не вбачає своєї вини в несправності очисних споруд, оскільки на їх ремонт не надходило жодних коштів. Підприємство неодноразово надсилало листи та клопотання про виділення коштів на реконструкцію очисних споруд до різних Міністерств. Окрім того, відповідач вказує, що позивачем та прокурором не подані докази завдання державі збитків, у зв'язку із здійсненням Підприємством спеціального водокористування, без дозволу на спеціальне водокористування надрами. Відтак, апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити.

В свою чергу позивач направив відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта та просив залишити рішення господарського суду Тернопільської області від 30.07.2013 року у справі № 921/525/13-г/18 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також на адресу суду надійшов відзив першого заступника прокурора Тернопільської області, в своєму відзиві на апеляційну скаргу прокурор вказав, що відповідача не виконав умови для видачі дозволу, яка була зазначена ще в попередньому дозволі, а саме не було розпочато будівництво очисних споруд. Відтак, прокурор просив залишити рішення господарського суду Тернопільської області від 30.07.2013 року у справі № 921/525/13-г/18 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні навів доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив її задоволити. В свою чергу представник позивача та прокурор в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, просили залишити рішення господарського суду Тернопільської області від 30.07.2013 року у справі № 921/525/13-г/18 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, заслухавши пояснення присутніх представників, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 30.07.2013 року у справі № 921/525/13-г/18 залишити без змін, з огляду на наступне.

Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно ст. 37 Закону №1264-ХІІ нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Статтями 16, 202, 35 Закону №1264-ХІІ передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).

В свою чергу, державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Як вбачається з матеріалів справи 19.09.2012 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в присутності керівника та головного інженера підприємства проведена позапланова перевірка дотримання Чортківським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства (надалі Чортківське ВУВКГ) вимог природоохоронного законодавства в частині забору води.

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.09.2012 р., яким встановлено, що Чортківське ВУВКГ здійснювало забір прісних поверхневих та підземних вод для виробничих та господарських потреб без дозволу на спеціальне водокористування (термін дії дозволу на спеціальне водокористування закінчився 28.04.2012 р.), що є порушенням п. 9 ст. 44 Водного Кодексу України.

Керівник та головний інженер підприємства, що приймали участь в перевірці, від підпису та отримання вказаного акту відмовилися, про що зроблено відмітку інспектором на акті, тому вказаний акт був надісланий відповідачу поштою №3-1/3747 від 19.09.2012 р.

За порушення природоохоронного законодавства 18.09.2012 р. складено протокол про адміністративне правопорушення №001290 по відношенню до начальника Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства ОСОБА_1

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області винесено припис №3-1/3760 від 20.09.2012 р., яким зобов'язано Чортківське ВУВКГ отримати дозвіл на спеціальне водокористування в термін до 01.11.2012 р.

Розрахунок збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного водокористування, здійснений, згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 р. за №389. Сума збитків складає 3 004 025 грн.

З огляду на викладене, оскільки відповідач допустив порушення вимог природоохоронного законодавства, чим завдав державі шкоди, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 ГК України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами.

Частина 1 ст. 149 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ст. 40 Закону №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до норм Закону №1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Частина 1 ст. 48 Водного кодексу України закріплює поняття спеціального водокористування, що є забором води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використанням води та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Спеціальне водокористування є платним. Забір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Як передбачено п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних (п. 3 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Пунктом "з" ч. 2 ст. 68 Закону №1264-ХІІ передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 68 Закону №1264-ХІІ та ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Стаття 68 Закону №1264-ХІІ передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 5 Рекомендацій Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 ЦК України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, як норми Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", так і Методики №389 оперують поняттям "винної особи", що цілком відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Разом з тим, як вбачається із апеляційної скарги, останнє здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням Чортківської міської ради від 20.06.2001 р. №341, відповідно до якого є комунальним підприємством, власником і засновником якого є Чортківська міська рада. Підприємство створено з метою надання послуг водопостачання, водовідведення та очистки стічних вод юридичним та фізичним особам.

Відповідач здійснював водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування УКР №1374"А"/ТЕР від 16.02.2006 р., термін дії якого закінчився 28.04.2012 р.

Представник відповідача зазначає, що комунальне підприємство отримує дотації з місцевого бюджету для здійснення господарської діяльності та забезпечує водопостачання населенню, підприємствам і організаціям та не може зупинити свою діяльність у зв'язку з невидачею дозволу на спеціальне водокористування.

Матеріали справи свідчать про вжиття відповідачем певних заходів для отримання нового дозволу, зокрема, 11.04.2012 р. відповідачем направлено заяву на продовження дозволу на спецводокористування, в задоволенні якої відмовлено листом №2-2/908 від 28.04.2012 р., оскільки умовою для подальшого продовження терміну дозволу на спецводокористування було розпочати будівництво каналізаційних очисних споруд.

17.04.2013 р. відповідач повторно звернувся із заявою до держуправління про видачу дозволу на спецводокористування, в задоволенні якої повторно відмовлено листом №2-2/783 від 30.04.2013 р., оскільки не були усунені причини відмови, викладені в листі №2-2/908 від 28.04.2012 р., та додатково повідомлено про порушення вимог "Инструкции о порядке согласования и выдачи разрешений на специальное водопользование", затвердженої наказом Мінводгоспу СРСР від 30.12.1983 р. №354 в матеріалах попереднього дозволу: відсутність розрахунків нормативного водоспоживання та водовідведення; відсутність паспортів свердловин на воду.

Так, кошти на будівництво каналізаційних очисних споруд у м. Чорткові передбачені районною програмою "Питна вода Чортківщини на 2011-2015 роки", яка затверджена розпорядженням Чортківської районної адміністрації №363 від 18.05.2011 р., відповідно до якої повинно було бути виділено 5369,3 тис. грн. з місцевого, 1820,0 тис. грн. з обласного та 22800,0 тис. грн. з державного бюджетів. Відповідачем на виконання даної програми було виготовлено проектну документацію реконструкції очисних споруд та проведено комплексну експертизу, однак протягом 2011-2012 років на виконання програми не було виділено жодних коштів.

У відповідь на листи та клопотання відповідача про виділення коштів на реконструкцію очисних споруд до Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства екології та природних ресурсів України, повідомлено, що питання виділення коштів для реконструкції очисних споруд у м. Чорткові може бути розглянуто в установленому законодавством порядку під час формування відповідних переліків об'єктів Тернопільською облдержадміністрацією, Мінрегіоном та Мінекономрозвитку та подання відповідного проекту розвитку систем водопостачання та водовідведення на конкурс проектів, однак, станом на 13.04.2012 р. запит щодо проведення заходів по фінансуванню робіт з реконструкції міських очисних спору м. Чорткова до Міністерства не надходив, тощо.

За експертним звітом щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "Реконстукція біологічних очисних споруд в м.Чорткові Тернопільської області продуктивністю 7000 м.куб./добу (перерахунок кошторису в ціни станом на 14.03.2013 р.)" заявлена кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 14.03.2013 р. становить 21413,064 тис. грн., у т.ч. будівельно-монтажні роботи - 11946,562 тис. грн., устаткування - 2702,446 тис. грн., інші витрати - 6764,056 тис. грн.

Відповідно до рішення №128 від 29.04.2013 р. виконавчого комітету Чортківської міської ради "Про затвердження кошторисної частини проектної документації робочого проекту "Реконстукція біологічних очисних споруд в м.Чорткові Тернопільської області продуктивністю 7000 м.куб./добу" виконкомом Чортківської міської ради затверджено кошторисну частину проектної документації робочого проекту "Реконстукція біологічних очисних споруд в м.Чорткові Тернопільської області продуктивністю 7000 м.куб./добу" кошторисна вартість 21413,064 тис. грн.

Чортківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства зазначає, що в силу об'єктивних причин не припиняло водопостачання населенню, підприємствам і організаціям, у зв'язку із непродовженням терміну дії дозволу на спеціальне водокористування, оскільки зупинка водопостачання могла призвести до порушення забезпечення громадян питною водою для питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, що несе загрозу життю та здоров'ю відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання". Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

З огляду на викладене відповідач вважає, що в його діях відсутня вина (продовження забору та використання води для її постачання населенню без спеціального дозволу) як необхідний елемент складу цивільного правопорушення.

Втім, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується із запереченнями відповідача про відсутність у його діях вини, що полягала в самовільному водокористуванні, оскільки згідно з імперативними вимогами п.9 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

При цьому, чинне водне законодавство не визначає обставини необхідності безперебійного забезпечення потреб населення у питному водопостачанні та відсутності бюджетного фінансування в якості підстав для звільнення водокористувача від обов'язку отримати відповідний дозвіл в разі здійснення спецводокористування, а також від відшкодування збитків, завданих у зв'язку з неотриманням такого дозволу.

Також , як вірно вказав суд першої інстанції, що обов'язок отримання дозволу на спецводокористування не залежить від організаційно-правової форми підприємства-водокористувача чи джерел його фінансування. Адже, відповідач, як первинний водокористувач, повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування незалежно від статусу комунального підприємства, що утримується за рахунок дотацій місцевого бюджету, а також незалежно від кінцевих споживачів добутих водних ресурсів.

Крім того, незаконність чи протиправність дій Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області щодо відмови у продовженні терміну дії дозволу на спецводокористування не встановлено в порядку адміністративного судочинства, а тому суд доходить до висновку про невжиття відповідачем достатніх заходів для отримання нового дозволу.

Слід зазначити, що такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 23.07.2013 р. у справі №921/42/13-г.

Таким чином, відповідач не обґрунтував, яким чином вищенаведені обставини перешкодили одержанню дозволу на спецводокористування ще до настання періоду, охопленого перевірками, з огляду на те, що дія попереднього дозволу закінчилася ще 28.04.2012 р. і про цей факт водокористувачу було відомо завчасно. При цьому суд звертає увагу і на те, що поряд із наведеними запереченнями, представником відповідача у судовому засіданні 15.07.2013 р. представлено суду копію дозволу на спеціальне водокористування №УКР-1374 "А"/ТЕР, виданого 04.07.2013 р. із терміном дії до 04.07.2014 р.

Відтак, встановлені обставини здійснення самовільного забору відповідачем поверхневих та підземних вод для забезпечення питною водою населення не звільняють порушника від виконання вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України щодо одержання дозволу на спецводокористування.

З огляду на вищенаведене, враховуючи що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді забору поверхневих та підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення водного законодавства в повному обсязі.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. в редакції від 30.06.2011 р. чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Методика).

З аналізу пункту 1.2 Методики вбачається, що вказана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели як до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, забором, використання води та скидом забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Пунктом 1.3 Методики визначено, що ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Так, відповідно до п. 9.1. Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою: Зсам = 100 х W х Тар.

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3;

Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для морської води - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

При цьому, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (п. 9.2 Методики).

З матеріалів справи вбачається, що фактичний об'єм води, а саме 199 090 м.куб. поверхневих вод та 109 870 м.куб. підземних вод, що був використаний відповідачем самовільно у період з 29.04.2012 р. по 17.09.2012 р. без дозвільних документів встановлений у довідці Чортківського ВУВКГ від 25.09.2012 р. №320, підписаної начальником господарства та завіреної мокрою печаткою.

З урахуванням викладеного, за розрахунком здійсненим старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області розмір збитків становить 3 004 025 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства - відмовити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 30.07.2013 року у справі № 921/525/13-г/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 19.11.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Костів Т. С.

Суддя Кузь В. Л.