Постанова № 35412364, 19.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 року Справа № 29/5005/1717/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Тищик І.В., Білецької Л.М.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін:

Скаржника - Авер'янов С.М. представник, довіреність № 08.6-186/84-2023 від 29.07.13;

Ліквідатора - Логвіненко Ю.В. представник, довіреність № 3 від 01.10.13;

інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року по справі № 29/5005/1717/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект менеджмент технолоджі», м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об`єднання «Промисловий регіональний комплекс», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (за ознаками ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року у справі № 29/5005/1717/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект менеджмент технолоджі», м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об`єднання «Промисловий регіональний комплекс», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об`єднання «Промисловий регіональний комплекс», м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об`єднання «Промисловий регіональний комплекс», м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 31292289); провадження у справі припинено (а.с.39-44, т.8).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22, 32, п.6 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржило в апеляційному порядку - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», м.Київ, посилається на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року та передати справу на розгляд до господарського суду, зокрема, з наступних підстав:

- господарський суд не звернув уваги на той факт, що ліквідатором неналежним чином були виконані його обов`язки; так, зокрема, в порушення вимог п.7 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.20.4 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах ліквідатором не було здійснено закриття всіх рахунків боржника;

- також господарським судом не було надано належної правової оцінку тому факту, що в порушення вимог ст..25 вищезазначеного Закону ліквідатором були неналежним чином здійснені обов`язки по розшуку майна боржника та повернення його до ліквідаційної маси; оскільки ліквідатор обмежився лише направленням запитів та отримав відповіді про відсутність майна, на місцезнаходження майна (товарів в обороті) не виїжджав, до правоохоронних органів з відповідними заявами про розшук майна не звертався;

- крім того, господарським судом неналежним чином виконано усіх вказівок Вищого господарського суду України відповідно до ст.111-12 ГПК України, викладених в постанові ВГСУ від 18.01.2012р. по цій справі, чим порушено норми процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор (арбітражний керуючий) Багно Ю.В. проти її задоволення заперечує посилається на відповідність оскаржуваної ухвали господарського суду вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2-013р. по цій справі апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» м.Київ було прийнято до розгляду (а.с.67, т.8). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. по цій справі розгляд справи було відкладено на 19.11.2013р., продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів за клопотанням скаржника; від ініціюючого кредитора, боржника та ліквідатора було витребувано докази, підтверджуючи факт здійснення виконавчого провадження по наказу № 20/179-09 за місцезнаходженням боржника (постанова про відкриття та закриття виконавчого провадження), наказ господарського суду (а.с.101, т.8). Зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції від 07.11.2013р. було надіслано сторонам 08.11.2013р., про що на звороті ухвали у лівому нижньому куті міститься штамп канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду про здійснення розсилки, вчинений згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013р.

Вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 07.11.2013р. по цій справі ініціюючим кредитором, боржником, ліквідатором виконано не було, будь-які письмові пояснення причин цього до дня судового засідання не надано. Натомість, представник ліквідатора Багно Ю.В. в судовому засіданні 19.11.2013р. пояснила, що факт здійснення виконавчого провадження по наказу № 20/179-09 за місцезнаходженням боржника (у Індустріальному районі м.Дніпропетровська) підтверджується ксерокопією листа № 115-12 (без читаємої дати) Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, який міститься в матеріалах справи (а.с.201, т.7) та відповідно до інформації якого в ході проведених виконавчих дій державним виконавцем Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ встановлено, що підприємство боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі (наказі) відсутнє, майно на території району та грошові кошти у боржника також відсутні, а станом на 06.06.2013р. матеріали виконавчого провадження було знищено.

Враховуючи, що представник скаржника та ліквідатора з`явились в судове засідання 19.11.2013р., а неявка усіх інших учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті та останні також не всі скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України); апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, який спливає, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. (а.с.67, т.8) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28, то колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75, 99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх представників скаржника, ліквідатора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати на підставі п.3 ч.1 ст.104, з урахуванням повноважень апеляційної інстанції, передбачених ст.103 ГПК України, повернув справу на стадію ліквідації, виходячи з наступних підстав.

27.01.2010р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № Б24/7-10 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект менеджмент технолоджі», м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об`єднання «Промисловий регіональний комплекс», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) (а.с.1, т.1).

При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості в сумі 420 030 грн. 94 коп., 4200 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з рішенням господарського суду від 02.07.2009р. по справі № 20/179-09, що також підтверджується рішенням господарського суду від 02.07.2009р. по справі № 20/179-09, наказом, виданим на його виконання, від 17.07.2009р., заявою про прийняття виконавчого документу до виконання ВДВС Індустріального району від 29.07.2009р., постановою Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 07.12.2009 року про повернення виконавчого документа - наказу № 20/179 від 17.07.2009 року - стягувачеві без виконання через відсутність будь-якого майна та грошових коштів у боржника та відсутність самого боржника за місцезнаходженням по вул.Білостоцького 86/3 (а.с.8-17, т.1).

Крім цього, при ініціюванні процедури банкрутства боржника, ініціюючим кредитором було додано до заяви про порушення справи лист без дати та номеру про надсилання наказу № 20/179-09 від 17.07.2009р. до виконання до ВДВС Індустріального району м.Дніпропетровська. Зазначений лист було отримано ВДВС, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції від 29.11.2009р. у правому нижньому куті листа (а.с.10, т.1).

21.06.2013р. ліквідатором Багно Ю.В. до матеріалів справи також було долучено лист № 115-12 ВДВС Індустріального району м.Дніпропетровська, про те що усіма заходами, вжитими ВДВС Індустріального району в ході виконавчих дій по виконанню наказу № 20/179-09 від 17.07.2009р. за місцезнаходженням боржника (м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул.С.Ковалевської, 67/101 (а.с.198-199, 201, т.7)) не було виконано наказу № 20/179-09 через відсутність майна боржника та грошових коштів.

Також ініціюючим кредитором до заяви та матеріалів справи надано Довідку із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.12.2009р., згідно якої ТОВ НВО «Промисловий регіональний комплекс» зареєстровано 12.01.2006р. за адресою: м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул.Софії Ковалевської, будинок, 67, кв.101 (запис № 1 (а.с.29, т.1)). 19.11.2009р. згідно з записом № 10 внесено інформацію про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (а.с.32, т.1).

11.02.2010 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у цій справі було визнано ТОВ науково-виробниче об`єднання «Промисловий регіональний комплекс» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на один рік; ліквідатором ТОВ науково-виробниче об`єднання «Промисловий регіональний комплекс» призначено арбітражного керуючого Бразалук С.С.; зобов`язано ліквідатора вчинити певні дії (а.с.37, т.1).

17.05.2010р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі № Б24/7-10 було залишено без змін постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010р., апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» м.Київ було залишено без задоволення (а.с.115-116, т.1). Вищезазначена постанова господарського суду набрала законної сили (ст.115 ГПК України), доказів зміни чи скасування постанови про визнання боржника банкрутом в подальшому матеріали справи не містять. Отже, боржника було визнано банкрутом та відкрито по відношенню до нього ліквідаційну процедуру на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.).

12.01.2011 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора ( з додатком) та ліквідаційний баланс на затвердження (а.с.3-115, т.2). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011 року підсумкове засідання було призначено на 08.02.2011 року ( а.с.116, т.2), в якому було оголошено перерву до 24.02.2011р. (а.с.148, т.2).

24.02.2011р. до господарського суду надійшло доповнення до звіту ліквідатора (а.с.3-51, т.3) з додатками.

24.02.2011р. ухвалою господарського суду по цій справі було задоволено клопотання ПАТ КБ «Приватбанк» щодо незатвердження звіту та ліквідаційного балансу, а також залишення без розгляду скарги на дії ліквідатора до розгляду апеляційної скарги вказаного банку (кредитора у справі) на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010р., провадження у справі було зупинено (а.с.57, т.3).

12.03.2011р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду було відмовлено ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпропетровськ в прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду від 11.02.2010р., оскільки зазначений процесуальний документ вже був переглянутий в апеляційному порядку (а.с.59, т.3).

15.03.2011р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 31.03.2011р. (а.с.61, т.3).

29.03.2011р. ухвалою господарського суду по цій справі провадження у справі було вдруге зупинено (а.с.72, т.3).

25.05.2011р. постановою Вищого господарського суду України по цій справі було залишено без змін ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2011р., касаційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» було залишено без задоволення (а.с.89-90, т.3).

23.06.2011р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області провадження у цій справі було поновлено, судове засідання призначено на 21.07.2011р. (а.с.106, т.3).

21.07.2011р. до господарського суду надійшов уточнений та доповнений звіт ліквідатора з додатком (а.с.114-142, т.3).

21.07.2011р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області розгляд справи було відкладено на 11.08.2011р. (а.с.9, т.4).

11.08.2011р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на дії ліквідатора було задоволено частково; визнано недоведеним факт невиконання чи неналежного виконання покладених на ліквідатора Бразалук С.С. повноважень у справі, викладених у скарзі ПАТ КБ «Приватбанк»; продовжено строк ліквідаційної процедури до 10.09.2011р.; припинено повноваження арбітражного керуючого Бразалук С.С., як ліквідатора ТОВ НВО «Промисловий регіональний комплекс»; призначено ліквідатором ТОВ НВО «Промисловий регіональний комплекс» Багно Юрія Володимировича; зобов`язано ліквідатора Багно Ю.В. у строк до 10.09.2011р. сформувати єдиний звіт та подати його на затвердження до господарського суду Дніпропетровської області (а.с.42-45, т.4).

13.09.2011р. до господарського суду надійшов звіт про результати ліквідаційної процедури (а.с.52-73, т.4).14.09.2011р. ухвалою господарського суду було призначено підсумкове засідання на 22.09.2011р. (а.с.74, т.4).

22.09.2011р. до господарського суду надійшов ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів з додатком (а.с.81-88, т.4).

22.09.2011 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у цій справі було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ НВО «Промисловий регіональний комплекс»; ліквідовано юридичну особу - ТОВ НВО «Промисловий регіональний комплекс» (код ЄДРПОУ 31292289); згідно п.6 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнано погашеними вимоги наступних кредиторів: Індустріальний районний центр зайнятості в м.Дніпропетровську на суму 67,23 грн.; Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» м.Київ в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» на суму 3 285 461,55 грн.; АКБ «Трансбанк» м.Київ в особі філії АКБ «Трансбанк» в м.Дніпропетровську на суму 4 437 816,07 грн.; ВАТ «КБ «Актив-банк» м.Київ на суму 388 900,22 грн.; ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» на суму 50 881,48 грн.; ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 3 728 770,48 грн.; ТОВ «Проджект менеджмент технолоджі» на суму 424 349,25 грн.; припинено повноваження ліквідатора у справі № Б24/7-10 арбітражного керуючого Багно Ю.В.; провадження у справі припинено (а.с.97-102, т.4).

17.10.2011р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по цій справі ухвалу господарського суду від 22.09.2011р. було залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення (а.с.131-133, т.4).

18.01.2012р. постановою Вищого господарського суду України було задоволено касаційні скарги ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ КБ «Приватбанк»; скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2011р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011р.; справу № Б24/7-10 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (а.с.47-50, т.5). При цьому в постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2013р. господарському суду було надано вказівки, які є обов`язковими при новому розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час розгляду справи.

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2012р. по цій справі зазначалось, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано та не підтверджено доказами:

- обставини щодо місцезнаходження боржника та наявності або відсутності підприємницької діяльності останнього на час порушення провадження у справі;

- не було досліджено та відсутні в матеріалах справи установчі документи боржника, їх не було досліджено з метою з`ясування питання саме який орган або особа уповноважені виступати від імені підприємства, його адреси і місцезнаходження;

- при наступному розгляді справи суду необхідно дослідити та надати належну правову оцінку доказам у справі щодо підтвердження підстав порушення провадження у справі за приписами ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

20.02.2012р. ухвалою господарського суду зазначену справу було прийнято до провадження суддею Полєвим Д.М. та присвоєно номер № 29/5005/1717/2012 (а.с.53-54, т.5).

18.05.2013р. до господарського суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс (а.с.143-161, т.7); розгляд звіту ліквідатора неодноразово відкладався.

06.08.2013р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у цій справі було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ НВО «Промисловий регіональний комплекс» м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - ТОВ НВО «Промисловий регіональний комплекс» м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 31292289); провадження у справі припинено (а.с.39-44, т.8). Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Абзацом 3 п.1-1 цих же Положень регламентовано, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, провадження у даній справі було порушено на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.), відповідно до частини 1 якої у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Таким чином, зазначеною нормою була передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема:

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Тобто, враховуючи приписи ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.), в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та облік (в ред. ЗУ від 22.12.2011 року № 4223-VI).

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, що діяла на час порушення провадження) місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1, 2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V ( в редакції, що діяла на час прийняття ухвали про порушення провадження у справі) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" (яка є чинною і на теперішній час, і на час порушення провадження у справі, визнання боржника банкрутом) передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Ініціюючим кредитором до матеріалів справи додано оригінал довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.12.2009р. про те, що боржника було зареєстровано з 12.01.2006р.. за адресою: м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул.Софії Ковалевської, будинок, 67, кв.101 ( а.с.29-32, т.1).

Також з наданої ініціюючим кредитором вищевказаної довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців вбачається, що на 19.11.2012р. місцезнаходженням боржника є м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул.Софії Ковалевської, будинок, 67, кв.101 та 19.11.2009р. внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с.32, т.1). Отже, відповідно до вищенаведених доказів станом на 18.11.2012р. місцезнаходженням боржника була адреса: м.Дніпропетровськ, вул..С.Ковалевської, 67, кв.101 в Індустріальному районі м.Дніпропетровська.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з рішенням господарського суду Дніпропетрвоської області від 02.07.2009р. по справі № 20/179-09, наказу господарського суду від 17.07.2009р. по справі № 20/179-09 місцезнаходженням ТОВ Науково-виробничого об»єднання «Промисловий регіональний комплекс» також зазначена адреса: м.Дніпропетровськ, вул.С.Ковалевської, 67/101 (а.с.8-9, т.1). Отже, з наданих до справи належним чином засвідченої ксерокопії наказу господарського суду від 17.07.2009р. також вбачається, що боржник на 17.07.2009р. (дату видачі наказу), на 04.12.2009р. (дату видачі довідки із ЄДР) знаходився в Індустріальному районі м.Дніпропетровська.

Щодо дослідження статутних документів боржника, то господарським судом ухвалою від 20.02.2012р. (а.с.53-54, т.2) було витребувано такі докази та матеріали справи містять копії: статуту боржника, установчого договору, змін до статуту (а.с.99-112, т.5; а.с.38-47, т.6), оновлену довідку від 29.03.2012р. (оригінал) із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якої вбачається, що місцезнаходженням боржника була адреса: вул.С.Ковалевської, буд.67, кв.101 в Індустріальному районі м.Дніпропетровська (а.с.76-86, т.5).

Відповідно до ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.99р. (в ред. від 05.11.2009 року, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження) виконавчий документ повинен містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Відповідно до ч.1, 4 ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження» від 30.06.99р. № 606-X1V (зі змінами та доповненнями в редакції з 05.11.2009 року, яка діяла на час проведення виконавчого провадження) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна; якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до органу Державної виконавчої служби за новим місцем проживання, перебування чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.

Таким чином, запровадження процедури банкрутства повинно бути опробовано в обов`язковому порядку виконавчим провадженням, зокрема, і за місцезнаходженням боржника згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. При ініціюванні процедур банкрутства за ознаками ст..52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.) заява кредитора могла бути подана до суду незалежно від розміру кредиторських вимог та строку їх невиконання. Таким чином, на день порушення провадження у справі вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 424 349 грн. 25 коп. були підтверджені рішенням господарського суду по справі № 20/179-09, наказом від 17.07.2009р. (а.с.8-9, т.1), постановою ВДВС Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська від 07.12.2009р. про повернення виконавчого документу - наказу № 20/179-09 стягувачу через неможливість виконання за відсутності майна боржника та коштів, в подальшому, при новому розгляді справи також листом ВДВС Індустріального району м.Дніпропетровська № 115-12 без дати про вжиті державним виконавцем ВДВС Індустріального району заходами по виконанню наказу № 20/179-09, внаслідок яких встановлено неможливість виконання вказаного наказу через відсутність майна та грошових коштів у боржника, відсутність його за місцезнаходженням (а.с.201, т.6 (при цьому в листі № 115-12 зазначається, що станом на 06.06.2013р. усі документи виконавчого провадження було знищено)). Таким чином, факту порушення господарським судом справи за спрощеною процедурою банкрутства за ознаками ст..52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передувала стадія виконавчого провадження як за місцезнаходженням за даними ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (в Індустріальному районі м.Дніпропетровська), так і за даними ініціюючого кредитора, як стягувача, за фактичним місцезнаходженням (в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська).

Відповідно до ст..25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.) ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, аналізує фінансове становище банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Статтею 32 цього Закону регламентовано, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Колегія суддів зазначає, що ліквідатором в порушення вимог ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.) були неналежним чином виконані дії з розшуку майна боржника, оскільки витягами з реєстру обтяжень рухомого майна та витягу з реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підтверджується наявність у боржника майна, яке за результатами звіту у нього відсутнє (а.с.28-36, т.3).

Так, згідно з даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 16.07.2010р. (а.с.28-35, т.3) на зберіганні у третіх осіб - магазин «Junker» за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 65, магазин «Koтon» за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 46 - перебувало майно боржника - товари в обороті (товари широкого попиту промислового виробництва на загальну суму 3 601 071 грн.). Однак, ліквідатор лише обмежився запитами з метою з`ясування наявності цього майна у зберігачів, тоді як до правоохоронних органів з відповідними заявами про зникнення (розшук) майна не звертався, таких доказів ані матеріали справи, ані додатки до звіту не містять. Зазначена правова позиція щодо обов`язку ліквідатора по дійсному та належному пошуку майна боржника, а не лише констатації факту його відсутності та обмеження направленням запитів чітко сформульована в постанові Вищого господарського суду України від 14.08.2013р. по справі № 34/5005/4825/2012, яка є остаточною (додається до матеріалів справи).

Також ліквідатором не було закрито усіх рахунків боржника, що суперечить приписам ч.4 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а матеріали справи свідчать про наявність незначних залишків коштів на деяких рахунках в ПАТ «Приватбанк» та ПАТ «Екатеринославський комерційний банк». При цьому господарський суд не може мотивувати невиконання вимог закону недоцільністю закриття розрахункових рахунків боржника в установах банків.

Таким чином, зазначені обставини та відсутність вищенаведених доказів на обґрунтування звіту дозволяють зробити висновок про те, що господарським судом передчасно затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, припинено провадження у справі.

За цих обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню.

Керуючись ч.ч.3-5 ст.49, ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року у справі № 29/5005/1717/2012- скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект менеджмент технолоджі» м.Дніпропетровськ на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м.Київ 573 грн. 50 коп. судового збору, які підлягають оплаті за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу та його надсилання до органів стягнення доручити здійснити згідно зі ст.ст. 116-117 ГПК України господарському суду Дніпропетровської області

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Копію постанови направити Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції для вчинення відповідних записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно з Законом.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.11.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя І.В.Тищик

Суддя Л.М.Білецька