Постанова № 35412349, 18.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 914/2507/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Якімець Г.Г.

суддів Зварич О.В.

Хабіб М.І.

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача: Ольберт І.В.

від відповідача: Гавдик О.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці за № 2/81 від 18.09.2013р. (вх. № 05-05/2011/13 від 24.09.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2013 року (підписане 10.09.2013 року), суддя Козак І.Б.

у справі № 914/2507/13

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна", м. Київ

до відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, м. Львів

про відшкодування 68232,48 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.09.2013 року у справі №914/2507/13 (суддя Козак І.Б.) позов задоволено повністю. Стягнуто з боржника: Управління МВС України на Львівській залізниці на користь стягувача: ТзДВ "Альянс Україна" 68232,48 грн. відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та 1720,50грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, Управління МВС України на Львівській залізниці подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задоволити, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2013 року, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права.

24.09.2013 року автоматизованою системою документообігу господарського суду справу за № 914/2507/13 розприділено до розгляду судді - доповідачу Зварич О.В. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 року у склад колегії для розгляду справи введено суддів Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.

03.10.2013 року, 04.11.2013 року та 18.11.2013 року розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду вносилися зміни до складу колегії суддів із розгляду справи № 914/2507/13, відтак розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Якімець Г.Г., суддів Зварич О.В., Хабіб М.І. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 року апеляційну скаргу Управління МВС України на Львівській залізниці прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.10.2013 року.

04.10.2013 року позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу за № 17-601/10 від 01.10.2013 року (вх. № 05-04/5945/13 від 04.10.2013 року), в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 05.09.2013 року у справі № 914/2507/13, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНГ Лізинг Україна" (Страхувальник) укладено договір № 206.0085022 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту.

Згідно умов договору страховик на умовах Договору відшкодовує шкоду, заподіяну транспортним засобам та додатковим обладнанням, зазначених у страхових свідоцтвах до цього договору, що є його невід'ємними частинами. У страховому свідоцтві № 0195452 від 02.11.2009 року сказано транспортний засіб DAF FT CF 85.410, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер АІ 2069 СА.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із доданої до матеріалів справи довідки Буського ВЗВОД ДПС Батальйону ДПС ДАІ від 17.05.2010 року № 9/1-241 СК 06.04.2010 року о 05 год. 55 хв. на 32 км. + 800 м. автодороги Львів-Тернопіль сталася ДТП із зіткненням трьох автомобілів, зокрема транспортного засобу DAF FT CF 85.410, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер АІ 2069 СА, що належить ТОВ "Транс-Сервіс-1".

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху фізичною особою Лемішка А.В., що являється водієм транспортного засобу SKODA OCTAVIA ELEGANCE, номерний знак 140900, який є власністю Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці.

За порушення п. п. 12.1 ПДР України на водія Лемішка А.В. складено адміністративний протокол № 125313 від 06.04.2010 року, який направлено до Залізничного суду м. Львова.

14.05.2010 року постановою Залізничного районного суду м. Львова у справі № 3-1176/10 Лемішка Андрія Васильовича визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та стягнуто з нього 340,00 грн. штрафу в дохід державного бюджету.

08.04.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" звернулося до Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" з заявами про виплату страхового відшкодування та про перерахування страхового відшкодування.

Згідно звіту № 440/10 про оцінку автомобіля DAF FT CF 85.410, державний реєстраційний номер АІ 2069 СА вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 72 104,70 грн.

20.07.2010 року на підставі звіту про оцінку автомобіля складено страховий акт № 206-9271-10, який зокрема містить розрахунок суми страхового відшкодування. Так, сума страхового відшкодування визначена шляхом множення вартості відновлювального ремонту (без урахування експлуатаційного зношення деталей) на коефіцієнт пропорційності за мінусом зменшення розміру страхового відшкодування та франшизи за договором страхування, та становить 68 232,48 грн.

Згідно платіжного доручення № 9105 від 21.06.2010 року ТзОВ "Альянс Україна" перерахувало грошові кошти у сумі 68 232,48 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Транс-Cервіс-1" в якості страхового відшкодування згідно наказу ТзОВ "Альянс Україна" № 206927110 від 20.06.2010 року.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків, у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Приписами частини другої вказаної статті передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, доказами, які містяться в матеріалах справи підтверджується факт перебування Лемішка Андрія Васильовича у трудових відносинах з відповідачем з 25.12.2007 року. Окрім того, на підставі наказу УМВС України на Львівській залізниці від 23.02.2010 року № 57, посвідчення водія № 187266 категорії "А,В,С" та талону попередження до нього, медичної довідки серії 2МДЛ № 495663 та висновку УМВСУ від 23.02.2010 року Лемішко А.В. керує службовим автомобілем марки SKODA OCTAVIA ELEGANCE, номерний знак 140900.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності законних підстав керування Лемішко А.В. вказаним транспортним засобом.

Так, підставою для звернення позивача до суду була відмова відповідача від відшкодування в добровільному порядку шкоди заподіяної його працівником внаслідок вчинення ДПТ, що вбачається із листа Управління МВС України на Львівській залізниці № 2/4409 від 01.10.2010 року.

Згідно ч. 1. ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Згідно норми ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. (ст. 1 Закону України "Про страхування").

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. (ст. 27 Закону України "Про страхування").

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про підставність позовних вимог у зв'язку з чим вважає доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду безпідставними.

Щодо поданих скаржником клопотань про залучення до справи в якості співвідповідачів Державної казначейської служби України та Лемкіша Андрія Васильовича колегія суддів зазначає наступне.

Законом передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Згідно положення про Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, що затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ № 306 від 11.07.2009 року управління є юридичною особою, відтак повинно самостійно нести відповідальність за своїми зобов'язаннями. Окрім того, відповідач вправі пред'явити зворотню вимогу до свого працівника (який у неробочий час використовував автомобіль у своїх цілях) у випадку повного відшкодування відповідачем позивачу шкоди, яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що право страховика за договором страхування на подання до суду регресного позову про стягнення з винної особи коштів, виплачених страховиком як страхове відшкодування, виникає з моменту такого відшкодування, а не з моменту виникнення страхового випадку. Відтак, оскільки регресна вимога переходить до страховика виключно після виплати страхового відшкодування в повному обсязі, то перебіг позовної давності у спірних правовідносинах починається саме з моменту сплати страхового відшкодування, що із врахуванням матеріалів справи свідчить про відсутність пропуску позивачем строку позовної давності при поданні позовної заяви.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 05.09.2013 року по справі № 914/2507/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текс постанови виготовлено та підписано 22.11.2013 року.

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Хабіб М.І.