Рішення № 35411994, 20.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.13р. Справа № 904/6773/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківська технологія», с. Ненаситець

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбаста», м . Дніпропетровськ

Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь», м. Дніпропетровськ

Про: визнання недійсним договору

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : Гончаренко І.Б. ( дов. від 12.08.13 р. ) ;

Від відповідача : Єпіфанова Ю.В. ( дов. від 18.10.13 р. )

Від третьої особи : Савенко О.О. ( дов. від 02.09.13 р. )

Присутній : гр. Передерій В.О.

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «Синельниківська технологія» ( позивач ) з урахуванням заяви про зміну підстав позову ( вих. № 01/11/1 від 01.11.13 р. , а.с.127-131 ) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Орбаста» ( відповідач) про визнання недійсним договору ( контракту ) № 35710 від 02.04.12 р. , укладеному між ТОВ «Орбаста» та ТОВ «Дніпроагротехнологія» ( правонаступник у зв'язку із зміною найменування - ТОВ «Синельниківська технологія» ) .Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини : за твердженням позивача , спірний договір від імені ТОВ «Дніпроагротехнологія» підписано не уповноваженою особою - директором товариства Передерій В.О. , а іншою невстановленою особою . На підтвердження чого позивач надав письмові пояснення колишнього директора товариства - Передерій В.О. , в яких той зазначає , що не визнає підпис , зроблений на спірному договорі від його імені .

Також ( на думку позивача ) зміст оспорюваного ним договору ( контракту ) не відповідає вимогам ст.ст.179,180 ГК України та ст.3 ЦК України , оскільки містить умови про сплату продавцем ( позивачем ) на користь покупця ( відповідача ) штрафу в розмірі 30 % від суми попередньої оплати за договором у разі повного або часткового невиконання зобов'язань з поставки товару ; та умови про сплату продавцем ( позивачем ) на користь покупця ( відповідача ) відсотків в розмірі 22 % річних , нарахованих на суму отриманої попередньої оплати , починаючи з 61 дня від її здійснення та до моменту повернення.

Окрім того позивачем 12.11.13 р. було заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання , чи дійсно підпис від імені директора ТОВ «Дніпроагротехнологія» на спірному договорі ( контракті ) № 35710 від 02.04.12 р. виконано власноруч директором цього товариства - Передерій В.О. , чи іншою особою ( а.с.132-133 )

ТОВ «Орбаста» ( відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував з наступних підстав : протоколом загальних зборів учасників «Дніпроагротехнологія» № 12-001 від 02.04.12 р. надано попередню згоду на укладання оспорюваного позивачем договору . Із змісту вищезазначеного протоколу вбачається , що директор товариства - Передерій В.О. , особисто був присутній на цих зборах учасників і ознайомив їх з проектами договорів ( купівлі-продажу та поруки ) .02.04.12 р. між ТОВ «Орбаста» , ТОВ «Дніпроагротехнологія» та іншими особами було укладено договір поруки № 35710-П , а 15.04.12 р. між ТОВ «Орбаста» , ТОВ «Дніпроагротехнологія» та іншими особами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки № 35710-П . Також 30.11.12 р. між ТОВ «Сталь» , ТОВ «Орбаста» та ТОВ «Дніпроагротехнологія» було укладено договір про відступлення права вимоги № 36379-У ( 35710 ) , за яким ТОВ «Сталь» стало кредитором ТОВ «Дніпроагротехнологія» . На виконання умов оспорюваного позивачем договору ТОВ «Орбаста» перерахувало на користь ТОВ «Дніпроагротехнологія» попередню оплату , а позивач видав ТОВ «Орбаста» 3 відповідні податкові накладні на отриману суму передплати ; та 1 податкову накладну ( на загальну суму 3 000 006,00 грн.) позивач видав ТОВ «Сталь» за договором про відступлення права вимоги від 30.11.12 р. При цьому всі ці податкові накладні були зареєстровано ТОВ «Дніпроагротехнологія» у Єдиному реєстрі податкових накладних з використанням електронного цифрового підпису директора товариства - Передерій В.О. відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про електронний цифровий підпис» . Всі ці дії позивача свідчать про підписання оспорюваного договору уповноваженою посадовою особою та про подальше схвалення правочину товариством. Враховуючи вищезазначене та приписи, що містяться в п.3.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13 р. № 11 та п.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.12 р. № 4 ; відповідач заперечує проти призначення по справі судової почеркознавчої експертизи . Також ( на думку відповідача ) умови договору стосовно штрафних санкцій та відсотків за користування чужими грошовими коштами є цілком справедливими та розумними , оскільки слід враховувати значну суму передплати , яка сплачена покупцем на користь продавця в квітні 2012 р. , а товар повинен був поставлений лише через 6 місяців . При цьому для забезпечення виконання зобов'язань з поставки товару продавець не надавав в заставу /іпотеку належне йому майно.

ТОВ «Сталь» ( третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача ) у письмових поясненнях , що були надані під час судового засідання 19.11.13 р. , проти задоволення позовних вимог заперечувало з підстав , аналогічних тим , що були зазначені у відзиві на позов ТОВ «Орбаста» .

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи , господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

02.04.12 р. відбулися загальні збори учасників ТОВ «Дніпроагротехнологія» , в яких прийняли участь три учасника товариства , які володіють у сукупності 100% голосів .На порядку денному цих зборів було питання про затвердження правочинів , що підлягають укладанню з ТОВ «Орбаста». Учасники слухали директора товариства - Передерій В.О., який повідомив , що від ТОВ «Орбаста» надійшла пропозиція укласти з ТОВ «Дніпроагротехнологія» договір купівлі-продажу насіння соняшника врожаю 2012 р. , за яким товариство отримає передплату в розмірі не менше 2 000 000, 00 грн. Товариство приймає на себе зобов'язання поставити восени 2012 р. на суму попередньої оплати насіння соняшника кількістю 1 000,00 т. Для забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу необхідно укласти договір поруки , у зв'язку з чим ТОВ «Дніпроагротрейд» та ТОВ «Дніпроагросоюз» звернулися до товариства з пропозицією прийняти на себе обов'язки поручителів за договором купівлі-продажу насіння соняшника , що підлягає укладанню між товариством та ТОВ «Орбаста» без обмежень щодо суми поруки .Згідно із Статутом Товариства директор не може без згоди Зборів учасників товариства укласти такий правочин .

Директор товариства Передерій В.О. ознайомив учасників товариства з проектами договору купівлі-продажу насіння соняшника та договору поруки . Учасники товариства підтримали пропозицію директора Передерій В.О. укласти з ТОВ «Орбаста» договір купівлі-продажу насіння соняшника та договір поруки за виконання ТОВ «Дніпроагротрейд» , ТОВ «Дніпроагросоюз» зобов'язань товариства за договором купівлі-продажу насіння соняшника врожаю 2012 р. , що підлягає укладанню між товариством та ТОВ «Орбаста» без обмежень щодо суми поруки . Голосували «за» - 100 % голосів .Учасники товариства підтримали викладену в першому питанні порядку денного пропозицію в повному обсязі та вирішили : затвердити укладання з ТОВ «Орбаста» наступних право чинів - договір купівлі-продажу насіння соняшнику врожаю 2012 р. ; договір поруки за виконання ТОВ «Дніпроагротрейд» , ТОВ «Дніпроагросоюз» зобов'язань товариства за договором купівлі-продажу насіння соняшника врожаю 2012 р. з ТОВ «Орбаста» без обмежень щодо суми поруки ; надати директору товариства- Передерій В.О. , повноваження на підписання договору купівлі-продажу насіння соняшника врожаю 2012 р. та договору поруки ,які будуть укладені з ТОВ «Орбаста» Це рішення оформлено протоколом № 12-002 від 02.04.2012 р.( а.с.91 )

На виконання вищезазначеного рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дніпроагротехнологія» 02.04.2012 р. між ТОВ «Орбаста» ( покупець ) та ТОВ «Дніпроагротехнологія» в особі директора Передерій В.О., що діє на підставі статуту ( продавець ) укладено договір купівлі-продажу № 35710 ; відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю насіння соняшника власного виробництва врожаю 2012 р. ( товар ) , а покупець - прийняти та сплатити вартість товару на умовах , передбачених цим договором. У розділі 3 цього договору сторони погодили загальну кількість товару - 1 500 т +/- 10% , попередню вартість , загальну суму контракту - 3 000 000,00 грн., тощо. Умови та строки поставки товару погоджені сторонами в розділі 4 договору : продавець зобов'язався передати покупцю товар на умовах DDP-ПАТ «Запорізький масложиркомбінат» ( м. Запоріжжя , вул. Піщевая ,3 ) ; строк передачі товару - до 15.10.2012 р. включно . Відповідно до п.5.1. договору покупець здійснює попередню оплату за загальну кількість товару за цим договором ,зазначеному в п.3.1. , за ціною , погодженою у п.3.2. цього договору , шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.

Згідно з п.8.2. цього договору у разі повного або часткового невиконання зобов'язань з поставки товару , під чим розуміється також і про строчка поставки товару більш ніж на 10 днів , продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 30 % від суми попередньої оплати , перерахованої покупцем продавцю.

Відповідно до п.8.3. договору : у разі ,якщо буде мати місце прострочка поставки товару тривалістю більше 20 днів , покупець має право відмовитися від прийняття недопоставленої кількості товару , а продавець зобов'язаний повернути покупцю грошові кошти в сумі отриманої плати , на яку не був поставлений товар , з урахуванням індексації ( п.8.4. договору ) , та відсотки в розмірі 22 % річних , нараховані на суму отриманої попередньої оплати ( без індексації ) починаючи з 61 календарного дня від моменту її здійснення та до моменту повернення .

Згідно з п.10.2. строк дії договору встановлено з дати його підписання до 01.07.2013 р. , але не раніше повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором .Договір підписаний директорами товариств та скріплений відповідними печатками ( а.с.143-144 )

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.04.2012 р. керівником ТОВ «Дніпроагротехнологія» був Передерій В.О., його повноваження визначалися Статутом товариства ( а.с.68 )

Відповідно до Статуту ТОВ «Дніпроагротехнологія» ( в редакції , яка була чинною станом на 02.04.2012 р. ) : до компетенції Загальних зборів учасників належить ( поміж-іншим ) прийняття рішень щодо відчуження майна товариства на суму , що перевищує 50 % та більше відсотків загальної вартості майна товариства ( п.п. «к» п.11.2. ). Відповідно до п.11.3. виконавчим органом товариства є директор ,який вирішує усі питання діяльності товариства , за винятком тих, що належать до компетенції Загальних зборів учасників .Директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства Директор у межах своєї компетенції укладає та підписує від імені товариства господарські та інші договори ( угоди, контракти ) , виступає розпорядником його коштів та майна з врахуванням обмежень , встановлених цим Статутом ( п.п. «б» п.11.4. ) ( а.с.28-47 )

Згідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ( ТОВ «Дніпроагротехнологія» ) за 2011 р. загальна вартість активів ( майна ) на кінець звітного періоду складала 12 972,1 тис. грн. ( а.с.89 )

Таким чином ,станом на час укладання спірного договору купівлі-продажу 50 % загальної вартості майна товариства складало 12 972 100,00 грн . х 50 % = 6 486 050,00 грн. А відтак ( враховуючи загальну вартість товару , що повинен бути відчуженим ТОВ «Дніпроагротехнологія» на користь ТОВ «Орбаста» за спірним договором купівлі-продажу № 35710 від 02.04.12 р. - 3 000 000,00 грн. ) відповідно до вимог Статуту товариства Загальні збори учасників не повинні були приймати рішення про укладання цього договору , а цей договір мав право укласти та підписати від імені товариства без довіреності його директор .

02.04.12 р. між ТОВ «Дніпроагротрейд» ( поручитель-1 ) , ТОВ «Дніпроагросоюз» ( поручитель-2 ), ТОВ «Дніпроагроальянс» ( поручитель-3 ) , ТОВ «Орбаста» ( кредитор ) та ТОВ «Дніпроагротехнологія» в особі директора Передерій В.О. ( боржник ) укладено договір поруки № 35710-П , відповідно до умов якого поручителі солідарно поручаються перед кредитором за виконаня боржником обов'язку щодо передачі у власність товару ( насіння соняшнику ) в кількості 1 тисяча тон відповідно до умов контракту № 35710 від 02.04.2012 р. ( основний договір ) .Під основним договором в цьому договорі сторони розуміють контракт № 35710 від 02.04.2012 р. , укладений між кредитором ( в основному договорі іменується «покупець» ) та боржником ( в основному договорі іменується «Продавець») .Строк виконання за основним договором - до 15.10.2012 р. Договір підписаний від імені сторін їх директорами та скріплений печатками товариств ( а.с.93-94)

15.04.2012 р. між ТОВ «Дніпроагротрейд» ( поручитель-1 ) , ТОВ «Дніпроагросоюз» ( поручитель-2 ), ТОВ «Дніпроагроальянс» ( поручитель-3 ) , ТОВ «Орбаста» ( кредитор ) та ТОВ «Дніпроагротехнологія» в особі директора Передерій В.О. ( боржник ) укладено додаткову угоду до договір поруки № 35710-П від 02.04.2012 р. , якою внесені певні зміни до його умов .Додаткова угода підписана від імені сторін їх директорами та скріплена печатками товариств ( а.с.95 )

Укладаючи вищенаведені договір поруки та додаткову угоду до нього , ТОВ «Дніпроагротехнологія» в особі директора Передерій В.О. підтвердили свою обізнаність про укладання товариством основного договору ( контракту ) купівлі-продажу № 35710 від 02.04.2012 р. з ТОВ «Орбаста».

На виконання умов договору ( контракту ) купівлі-продажу № 35710 від 02.04.2012 р. ТОВ «Орбаста» п/д № 999021 від 05.04.2012 р. перерахувало на користь ТОВ «Дніпроагротехнологія» 1 000 002,00 грн. ( а.с.114 ) ,п/д № 999015 від 06.04.2012 р. перерахувало на користь ТОВ «Дніпроагротехнологія» 1 000 002,00 грн. ( а.с.115 ) та п/д № 999004 від 17.04.2012 р. перерахувало на користь ТОВ «Дніпроагротехнологія» 1 000 002,00 грн. ( а.с.116 ). Таким чином , загальна сума грошових коштів ,які на виконання умов договору ( контракту ) купівлі-продажу № 35710 від 02.04.2012 р. були перераховані ТОВ «Орбаста» на користь ТОВ «Дніпроагротехнологія» в якості передплати за товар ( насіння соняшника врожаю 2012 р. ) складає 3 000 006,00 грн.

Отримавши від ТОВ «Орбаста» вищезазначені грошові кошти , ТОВ «Дніпроагротехнологія» у відповідності з вимогами податкового законодавства України виписало на суму отриманої попередньої оплати за договором ( контрактом ) купівлі-продажу № 35710 від 02.04.2012 р. на адресу ТОВ «Орбаста» відповідні податкові накладні та здійснила їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних з використанням електронного цифрового підпису директора товариства та печатки ( а.с.100 -105 )

30.11.2012 р. між ТОВ «Орбаста» ( первісний кредитор ) , ТОВ «Сталь» ( новий кредитор ) та ТОВ «Дніпроагротехнологія» в особі директора Борута К.М. ( боржник ) укладено договір № 36379-У (35710) про відступлення права вимоги , за яким первісний кредитор відступив новому кредитору , а новий кредитор набув всі права вимоги , що належать первісному кредитору за контрактом № 35710 від 02.04.2012 р. ( основний договір ) , укладеним первісним кредитором з боржником .Права , що передаються за цим договором включають зокрема : право отримання від боржника попередньої оплати в сумі 3 000 006,00 грн. ,яку боржник повинен повернути первісному кредитору у зв'язку із невиконанням боржником своїх зобов'язань з поставки товару за основним договором ; право отримання від боржника відсотків , нарахованих на суму попередньої оплати згідно п.8.3. основного договору ; право отримання штрафних санкцій , нарахованих боржнику за неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором ; всі інші права вимоги по зобов'язанням боржника , строк виконання яких настав на момент підписання цього договору , додатково до вказаних вище прав .Боржник повинен перерахувати на поточний рахунок нового кредитора грошові кошти відповідно до умов основного договору. Договір підписаний від імені товариств їх директорами та скріплений печатками ( а.с.15 )

Таким чином , укладаючи цей договір , ТОВ «Дніпроагротехнологія» в особі нового директора - Борута К.М. , підтвердило обізнаність про умови договору ( контракту ) купівлі-продажу № 35710 від 02.04.2012 р.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» : цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України ( 435-15 ) , Земельним кодексом України ( 2768-14 ), Сімейним кодексом України ( 2947-14 ), Законом України від 12 травня 1991 року N 1023-XII ( 1023-12 ) «Про захист прав споживачів» , Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV ( 161-14 ) «Про оренду землі» та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону. Вирішуючи відповідні спори, господарські суди повинні враховувати таке. Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження. Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

За загальним правилом передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами. Винятком є випадки, коли сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження. У цих випадках угода може бути визнана недійсною за позовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження, але заявник повинен довести, що друга сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження.

Відповідно до роз'яснень , що містяться в Постанові Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання право чинів ( господарських договорів ) недійсними» : …Правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 10571 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 71 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин ( п.2.1.)

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову) ( п.2.10. )

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена уповноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента ( п.3.3.).

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину ( п.3.4.)

Відповідно до пункту "і" частини п'ятої статті 41 і статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Цими нормами передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо господарським судом буде з'ясовано, що статутом товариства з обмеженою відповідальністю право виконавчого органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган уклав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт не затвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним ( п.3.5.)

Як зазначалося вище , ТОВ «Синельниківська технологія», обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним договору , посилається на наступні обставини : підписання його не уповноваженою особою та не відповідність його вимогам ст.ст.179,180 ГК України та ст.3 ЦК України , оскільки в ньому містяться умови про сплату продавцем ( позивачем ) на користь покупця ( відповідача ) штрафу в розмірі 30 % від суми попередньої оплати за договором у разі повного або часткового невиконання зобов'язань з поставки товару ; та умови про сплату продавцем ( позивачем ) на користь покупця ( відповідача ) відсотків в розмірі 22 % річних , нарахованих на суму отриманої попередньої оплати , починаючи з 61 дня від її здійснення та до моменту повернення.

Оскільки доказами , наданими сторонами під час розгляду цієї справи , доведено , що директор ТОВ «Дніпроагротехнологія» - Передерій В.О., укладаючи та підписуючи від імені товариства оспорюваний договір , діяв в межах повноважень , наданих йому Статутом товариства ; більш того проект цього договору був погоджений загальними зборами учасників товариства , після укладання оспорюваного договору позивач здійснив конклюдентні дії ( отримання передплати , виписка та реєстрація видаткових накладних , укладання договорів поруки , відступлення права вимоги ) , які свідчать про схвалення позивачем спірного договору купівлі-продажу ; суд вважає твердження позивача про укладання договору не уповноваженою особою хибними та такими , що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та фактичних обставинах справи .

Відповідно до роз'яснень , що містяться в Постанові Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» : …Відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Оскільки матеріалами справи у їх сукупності доведено , що оспорюваний договір укладено від імені ТОВ «Дніпроагротехнологія» уповноваженою посадовою особою, а в подальшому - схвалений товариством ; суд не знаходить достатніх правових підстав для призначення по справі судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання , чи дійсно підпис від імені директора ТОВ «Дніпроагротехнологія» на спірному договорі ( контракті ) № 35710 від 02.04.12 р. виконано власноруч директором цього товариства - Передерій В.О. , чи іншою особою

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Таким чином, правовий принцип України ґрунтується на засадах: для органів державної влади і управління - дозволено тільки те, що передбачено законом, а для громадян і інших суб'єктів підприємницької діяльності - дозволено все, що не заборонено законом. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Враховуючи вищенаведені правові норми ,суд вважає , що позивач не довів належними доказами і невідповідність умов договору ( в частині штрафу за неналежне виконання обов'язків з поставки товару та річних ) ст.ст.179,180 ГК України та ст.3 ЦК України , оскільки ці умови (пункти) були визначені на розсуд сторін і погоджені ними під час укладання договору та не суперечать приписам чинного законодавства України .

На підставі вищевикладеного , керуючись вимогами ст.ст.33,49, 82-85 ГПК України ,

господарський суд , -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківська технологія» про визнання недійсним договору ( контракту ) № 35710 від 02.04.12 р. ( укладеному між ТОВ «Орбаста» та ТОВ «Дніпроагротехнологія») відмовити ; господарські витрати по цій справі покласти на позивача.

Суддя Васильєв О.Ю.

20.11.13р.