Ухвала суду № 35411593, 20.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Вінтоняк Н.Д.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа №437/9172/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Попова В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 30 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 30 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років;

зобов'язано Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганськ міської ради здійснити донарахування та виплату ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період з 18.18.2012 року по 14.06.2013 року з урахуванням проведених виплат.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

ОСОБА_2, згідно свідоцтва про народження дитини є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу як незастрахована особа у розмірі 763.57 грн. на місяць, виплату якої здійснювало до 31.12.2012 Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Луганську ради, а з 01.01.2013 здійснює Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, що підтверджується довідкою відповідача (а.с. 8, 13).

В травні 2013 року позивач зверталася до Департамент}- з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради з питання виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, на що отримала відмову відповідача (а.с. 9-12).

Позивачка не є застрахованою особою, у зв'язку з чим норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» (далі - Закон № 2240), на які вона посилається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, на правовідносини, які виникли за її участю, не поширюються.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-ІП, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї. її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» Закон №2811).

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 13 цього Закону ( в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2008) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до інших законодавчих актів України» ст. 15 Закону № 2811-XII викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Проте відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 і діє по 31.12.2008. Отже, з 01.01.2009 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ відновила попередню редакцію, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімум}- для дітей віком до 6 років.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-YI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-YI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ИІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», іншими законами не встановлювалось на 2011 рік іншій, ніж у Законах № 2811-ХІІ та № 2240-III розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише в 2009 та 2010 роках, спірні відносини з 01.01.2011 року регулюються Законами № 2811-ХІІ та № 2240-Ш, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватись не може. Отже з 01.01.2011 року у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами № 2811- XII та №2240-111.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також не встановлювався іншій розмір вказаного виду допомоги, ніж у Законі України № 2811-ХІІ.

Прожитковий мінімум (відповідно до ст. 1 Закон) України «Про прожитковий мінімум») -вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно ст.ст. 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає - з 1 січня - 893 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 липня - 917 гривень, з 1 жовтня - 930 гривень, з 1 грудня - 961 гривня., ст. 7. Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» - з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.

Позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому від законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Своїми діями відповідач порушив права позивача на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства та належний соціальний захист, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Суд правильно зобов'язав Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради здійснити донарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 18.12.2012 по 31.12.2012, оскільки Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на теперішній час є єдиним органом соціального захисту населення, що здійснює функції з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а відтак є єдиним органом, що має можливість відновити порушені права позивачки.

Також позивачка просить суд зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, по день винесення постанови суду з урахуванням проведених виплат, але оскільки 14 червня 2013 року дитині виповнилося три роки та виплату допомоги було припинено, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача - Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради здійснити такі дії щодо нарахування та виплати допомоги з 18.12.2012 по 14.06.2013.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 30 серпня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 30 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

В.В.Попов