Рішення № 35411376, 14.11.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/18643/12

пр. № 2/759/1157/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.

при секретарі Бандурі Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про визнання правочину недійсним, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними договір доручення № 24-2606/098/01 від 7 листопада 2008р. та додатковий договір від 29 листопада 2010р., укладені від її імені з ПАТ «Страхова група «ТАС», відповідно до яких вона виступає страховим агентом ПАТ «Страхова група «ТАС», посилаючись на те, що вона даних договорів не укладала, не підписувала і страховим агентом не працювала.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що на виконання договору доручення від 7.11.2008р. та додаткового договору від 29.11.2010р. укладались договори страхування (поліси), за що позивачка отримувала винагороду, а тому підстав для визнання їх недійсними немає.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 7.11.2008р. між ЗАТ «Страхова група «ТАС» /зміна назви на ПАТ/ та ОСОБА_2 /після укладення шлюбу Демидюк/ був укладений договір доручення, згідно якого позивачка ОСОБА_2. була страховим агентом згідно ст. 15 Закону України «Про страхування» та зобов'язалась від імені та за дорученням відповідача виконувати дії, пов'язані з укладанням договорів страхування (полісів) /ас 3-5/.

29.11.2010р. між ПАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2. був укладений додатковий договір № 6 до договору доручення № 24-2606/098/01 аналогічного змісту /ас 6-8/.

Як пояснила позивачка, вона не укладала та не підписував дані договори і не виконувала ніяких доручень відповідача по укладенню договорів страхування (полісів).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 13 червня 2013р. підписи від імені ОСОБА_2, що містяться в графах «Повірений» договору доручення № 24-2606/098/01 від 7 листопада 2008р., укладеного від імені ОСОБА_2 та ЗАТ «Страхова група «ТАС» виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_2 Підписи від імені ОСОБА_2. в графах «Повірений» у додатковому договорі № 6 від 29 листопада 2010р. до договору доручення № 24-2606/098/01 від 7 листопада 2008р., укладеному від імені ОСОБА_2. та ПАТ «Страхова група «ТАС» виконані не ОСОБА_2., а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_2. /ас 105-115/.

У суду немає підстав не довіряти даному висновку, який виконаний спеціалістами експертної установи і ніяких доказів для його спростування відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 цієї статті волевиявлення учасника правочину має бути вільним.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2. не підписувала договір доручення № 24-2606/098/01 від 7 листопада 2008р. та додатковий договір № 6 від 29 листопада 2010р., укладені від її імені з Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», а тому вони не відображають її вільного волевиявлення як учасника даних правочинів, що є підставою для визнання їх недійсними.

Згідно ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи той факт, що відповідно до довідки ПАТ «Страхова група ТАС» та відповіді ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» /ас 124-125, 195/ позивачкою на виконання договору доручення та додаткового договору, які визнаються судом недійсними, отримано від відповідача 4066грн. 76коп., дана сума підлягає поверненню відповідачу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, підтверджені документально - судовий збір в розмірі 107,30грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 3797,76 /ас 1,156/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними договір доручення № 24-2606/098/01 від 7 листопада 2008р. та додатковий договір № 6 від 29 листопада 2010р., укладені між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Страхова група «ТАС» одержані на виконання вказаних договорів кошти в розмірі 4066грн. 76коп.

Стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3 905грн. 06коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Суддя