Ухвала суду № 35410240, 20.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 815/6453/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма КМП Моноліт» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Будівельна фірма КМП Моноліт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001052210 від 18 червня 2013 року щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 1 375 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами невиїзної позапланової перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством податкового кредиту за безтоварною господарською операцією з ТОВ «Інтако», у зв'язку з чим, було прийнято оскаржуване рішення. На думку позивача, вказані висновки є безпідставними.

В ході розгляду неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію в Овідіопольському районі Одеської області було замінено на належного відповідача - Державну податкову інспекцію в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області).

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Будівельна фірма КМП Моноліт» - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області №0001052210 від 18 червня 2013 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 15 по 20 травня 2013 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «БФ КМП «Моноліт» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інтако» за період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року.

За результатами вказаної перевірки, було складено акт від 27 травня 2013 року №752/22-1/13914983, яким встановлені порушення: п.138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності; п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ.

На підставі акта перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області винесено податкове повідомлення-рішення №0001052210 від 18 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 1 375 грн.

Між ТОВ «БФ КМП Моноліт» з ТОВ «Інтако» була укладена усна угода щодо постачання глибинних вібраторів.

На виконання умов вищезазначеної угоди до суду були надані наступні первинні документи: рахунок-фактура від 20 липня 2012 року №СФ-20/07, з якого вбачається, що ТОВ «Інтако» поставило ТОВ «БФ КМП Моноліт» глибинний вібратор в кількості 2 шт. За ціною 2 749 грн., ПДВ 1 099,60 грн.; видаткову накладну №2607-3 від 27 липня 2012 року; податкову накладну від 25 липня 2012 року №243; товарно-транспортну накладну №56998005003435 (а.с.35), з якої вбачається, що Новою поштою на адресу позивача були надіслані глибині вібратори.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акта перевірки щодо нереальності господарської операції між позивачем і ТОВ «Інтако» виявились необґрунтованими, у зв'язку з чим, позовні вимоги належить задовольнити.

В апеляційній скарзі ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області вказується, що судом першої інстанції помилково не враховано, що операції ТОВ «БФ КМП Моноліт» з ТОВ «Інтако» у липні 2012 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Отже, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкового кредиту.

У справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Так, безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Інтако» ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області обґрунтовує, зокрема, відсутністю у позивача товарно-транспортних накладних та відсутністю у ТОВ «Інтако» відповідних трудових ресурсів і виробничо-складських приміщень для провадження господарської діяльності.

Однак, позивачем представлена товарно-транспортна накладна (а.с.35), яка свідчить про транспортування певного обладнання з м. Харків до м. Іллічівськ; кількість місць - 3; фактична вага - 28 кг.

Згідно з інформації з мережі Інтернет, деякі фірми у м. Харкові пропонують продаж глибинних вібраторів VBR-400, за ціною від 2 400 грн. до 2 800 грн.; вага такого вібратора складає 7,5 кг.

Таким чином, відомості у вказаній товарно-транспортній накладній не суперечать твердженням позивача про пересилання йому з м. Харкова двох глибинних вібраторів VBR-400.

Колегія суддів також звертає увагу, що для проведення операції з продажу двох глибинних вібраторів VBR-400 (загальною вагою 15 кг) покупцю не потрібно мати ні технічний персонал, ні складські приміщення, у зв'язку з чим, посилання податкового органу на їх відсутність, в даному випадку, є безпідставними.

Крім того, не можуть бути прийняті твердження податкового органу стосовно того, що позивачем не надано доказів подальшого продажу придбаних глибинних вібраторів, оскільки позивач зазначив, що він використовує їх самостійно, та з матеріалів справи вбачається, що таке використання узгоджується з обраним позивачем видом діяльності - будівництвом житлових і нежитлових будівель.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Інтако» та необхідності задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець