Ухвала суду № 35410215, 05.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 р.Справа № 815/3994/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Федусика А.Г.

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013р. по справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 3516 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення в списках особового складу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральних збитків,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013р. ОСОБА_2 (уточнюючи в процесі розгляду справи свої позовні вимоги) звернувся в суд із позовом до військової частини А 3516 про визнання протиправним та скасування наказу командира в/ч А 3517 №79 від 26.04.2013р.; поновлення його в списках особового складу військової частини А 3516; після поновлення в списках особового складу військової частини А 3516 направити його як військовослужбовця до військово-медичного клінічного центру Південного регіону для проведення лікування; стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу після уточнення середньомісячної заробітної плати за один місяць; стягнення з відповідача на його користь моральні збитки в сум 5000грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 14.03.2013р. по 27.04.2013р. він знаходився у щорічній черговій відпустці. 28.04.2013р. припадає на неділю, тому з чергової відпустки він повинен був вийти на роботу 29.04.2013р. Однак 26.04.2013р., під час знаходження у щорічній черговій відпустці його безпідставно було виключено зі списків особового складу в/ч А 3516. Більш того, позивач вказує, що з 26.04.2013р. по 03.05.2013р. він знаходився на стаціонарному лікуванні. Таким чином, своє звільнення ОСОБА_2 вважає безпідставним, таким, що порушує його законні права та інтереси, а тому посилаючись на вищезазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що перебуваючи у щорічній черговій відпустці ОСОБА_2 своєчасно, у встановленому законодавством порядку не повідомив старшого військового начальника про знаходженні на лікарняному, а тому його було виключено із списків військової частини, порушень при цьому допущено не було. Виключаючи із списків особового складу частини позивача у останній день відпустки, тобто 26.04.2013р. відповідач діяв в межах своїх повноважень, порушень при цьому допущено не було.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що позивач проходив військову службу на посаді начальника 2733 складу ракетного палива (командира військової частини А3516) Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А 3516) на підставі контракту укладеного з першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України строком з 17.01.2012р. по 09.03.2013р. до досягнення граничного віку перебування на військовій службі (50 років).

У зв`язку із закінченням строку дії контракту, наказом начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України №117 від 15 лютого 2013р. позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «В» Положення про проходження військової служби (за віком) (а.с.11). Спору щодо прийняття вказаного наказу і підстав його звільнення у ОСОБА_2 не було.

9 березня 2013р. ОСОБА_2 виповнилось 50 років, новий контракт на продовження військової служби не укладався.

На підставі наказу Начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України №117 від 15 лютого 2013р. позивачу надана щорічна чергова відпустка строком 45 діб з 14 березня по 27 квітня 2013р., про що свідчить відпускний квіток (а.с.53), виданий заступником начальника штабу військової частини А-0105. Після закінчення чергової відпустки ОСОБА_2 повинен був прибути до військової частини А-3516 28 квітня 2013р. за отриманням розрахунку та припису для направлення його на військовий облік до Суворівського РВК м.Одеси.

Під час знаходження у відпустці ОСОБА_2 захворів і в період з 26.04.2013р. по 03.05.2013р. перебував на стаціонарному лікуванні (а.с.7,8). Про знаходження на лікарняному позивач повідомив керівництво в/ч А-3516 телеграмою, яку надіслав 26.04.2013р. (а.с.12). Телеграма надійшла до військової частини А-3516 тільки 29.04.2013р. о 08:10 год. Однак командуванням частини телеграма не розглядалася у зв'язку з тим, що надіслана не за підпорядкованістю. Вказана телеграма повинна бути направлена на адресу військової частини А-0105, більш того, вона надійшла вже після виключення позивача зі списків особового складу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 прибув у військову частину А-3516 17 травня 2013р., того ж дня йому і виплачені грошові кошти у повному обсязі.

Враховуючи, що позивач Наказом №117 від 15.02.2013р. звільнений з військової служби за віком, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наказом командира військової частини А-3516 №79 від 26 квітня 2013р. ОСОБА_2 правомірно виключений із списків особового складу військової частини А-3516 з 27 квітня 2013р. (а.с.10). Виключення із списків військової частини відбулось на підставі наказу Начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України №117 від 15 лютого 2013р., у зв'язку із чим у відповідача не було підстав для направлення ОСОБА_2 до лікувального закладу.

Перевіряючи правомірність наказу про виключення позивача із списків особового складу військової частини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.15 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі звільнення військовослужбовців зі служби та невикористання ними щорічної основної відпустки за їх бажанням надається невикористана відпустка з наступним звільненням їх зі служби. Датою звільнення військовослужбовця зі служби у такому разі є останній день відпустки.

В період з 14.03.2013р. по 27.04.2013р. позивач знаходився у щорічній черговій відпустці, наказом командира військової частини А-3516 від 26 квітня 2013р. №79 ОСОБА_2 з 27 квітня 2013р. виключений зі списків особового складу військової частини А3516, тобто в останній день відпустки.

Пунктом 5 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується судова колегія, що позивач після одуження, відповідно до вимог зазначеного вище Закону, повинен був звернутися до командування військової частини A-0105, яка йому надала чергову відпустку з клопотанням про продовження йому відпустки. Між тим, до військової частини А-0105 позивач з таким клопотанням не звертався. З військової частини А-0105 будь-яких розпоряджень, директив чи наказів на адресу військової частини А-3516, щодо продовження позивачу чергової відпустки у зв'язку з хворобою в період з 26 квітня по 3 травня 2013р., не надходило, а відтак командир військової частини А-3516 цілком правомірно видав наказ про виключення позивача зі списків особового складу в останній день відпустки - 27 квітня 2013р.

За правилами ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки представник відповідача довів, що порушень чинного законодавства України при звільненні ОСОБА_2 та виключенні його зі списків особового складу в/ч А3516 допущено не було, суд першої інстанції правильно вирішив, що наказ командира військової частини А-3516 від 26 квітня 2013р. №79 є законним, а тому права ОСОБА_4 передбачені Конституцією України не порушені.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

А.Г. Федусик