Ухвала суду № 35410067, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8496/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова будівельна група «Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова будівельна група «Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова будівельна група «Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172220, № 0000122220 від 11 січня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамма Білд Компані» за період серпень, вересень, листопад 2011 року.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період серпень, вересень, листопад 2011 року встановлено його заниження на загальну суму 498 357,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період серпень, вересень, листопад 2011 року встановлено його завищення по взаємовідносинах з ТОВ «Гамма Білд Компані» всього на суму 433 353,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 6045/22-222-36688562 від 24 грудня 2012 року, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 498 357,00 грн., в тому числі за IV квартал 2011 року на суму 498 357,00 грн.; п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 433 353,00 грн., а саме у серпні 2011 року 357 051,00 грн., у вересні 2011 року на суму 15 694,00 грн., у листопаді 2011 року на суму 60 608,00 грн.; ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Інжинірингова будівельна компанія «Україна» з ТОВ «Гамма Білд Компані» за серпень, вересень, листопад 2011 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2013 року № 0000172220, яким позивачу встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 433 353,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 108 338,00 грн., № 0000182220, яким позивачу встановлено порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 498 357,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2011 року між ТОВ «Гамма Білд Компані» (продавець) та ТОВ «Іжинірингова будівельна група «Україна» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 25/11, згідно з умовами якого продавець зобов'язується поставляти обладнання для освітлення, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

03 жовтня 2011 року між ТОВ «Гамма Білд Компані» (виконавець) та ТОВ «Інжинірингова будівельна компанія «Україна» (замовник) укладений договір № 63/11 на виконання робіт, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по встановленню щогл, прожекторів та шаф для освітлення поля та зовнішнього освітлення спортбази та території Великоанадольського лісового коледжу згідно зі специфікацією.

Згідно з умовами укладеного договору, вартість робіт складає 152 316,00 грн., в тому числі ПДВ - 25 386,00 грн. Оплата здійснюється за виконану роботу. Розрахунки за виконану роботу проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. При завершенні робіт виконавець надає замовникові звітні документи та акт здавання-приймання робіт.

На підтвердження виконання умов укладених договорів позивачем надані наступні первинні документи, зокрема, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, акт здавання приймання-робіт.

Крім того, до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби надійшов акт Броварської об'єднаної податкової інспекції № 21/22-3/37721207 від 03 березня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гамма Білд Компані» в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період: липень-грудень 2011 року, січень 2012 року, згідно з яким зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Гамма Білд Компані» станом на 03 березня 2012 року має стан « 9» (незнаходження за місцем реєстрації).

Згідно з інформацією, зазначеною в акті перевірки, до управління податкового контролю юридичних осіб Броварської об'єднаної податкової інспекції від відділу податкової міліції Броварської об'єднаної податкової інспекції надійшла доповідна записка з висновком щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Гамма Білд Компані» за липень-грудень 2012 року, січень 2012 року, в якому встановлено, що ТОВ «Гамма Білд Компані» не знаходиться за адресою: 07400, Україна, Київська область, м. Бровари, вул. Богунська, буд. 26-В; засновник ТОВ «Гамма Білд Компані» ОСОБА_6 не причетна до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства, оскільки така реєстрація здійснена за грошову винагороду; слідчим відділом податкової міліції ДПІ у Києво-Святошинському районі порушено кримінальну справу № 13-9131 щодо посадових осіб ТОВ «Гамма Білд Компані» за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України; у ТОВ «Гамма Білд Компані» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Крім того, між Концерном «Донецькоблагробуд» (генпідрядник) та позивачем (субпідрядник) укладений договір підряду № 2011/27 від 15 квітня 2011 року, згідно з умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання, на свій ризик виконати комплекс робіт по об'єкту «Комплексний проект будівництва тренувальної бази з одним стадіоном на території Великоанадольського лісового коледжу», який здійснюється на замовлення Великоанадольського лісового коледжу, відповідно до проектно-кошторисної документації, а саме: роботи з освітлення футбольного поля, встановлення огородження поля, зовнішнє освітлення і огородження спортивної бази з профнастилу та пусконалагодження освітлення футбольного поля.

Також, між Концерном «Донецькоблагробуд» (генпідрядник) та позивачем (субпідрядник) укладений договір підряду № 2011/03-09 від 23 травня 2011 року на виконання робіт та послуг з постачання обладнання, монтажу систем безпеки та слабострумних мереж на об'єкті «Реконструкція стадіону комплексно-спортивної бази ЛДУФК» на вул. Черемшини, 17 у м. Львові.

Згідно з умовами укладеного договору, підрядник зобов'язується своїми та залученими силами та коштами виконати передбачені цим договором будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Реконструкція стадіону комплексно-спортивної бази ЛДУФК» на вул. Черемшини, 17 у м. Львові, відповідно до погодженої проектної документації та передати виконані замовнику роботи відповідно до цього договору, додатків до нього.

У матеріалах справи наявні: акти приймання виконання будівельних робіт за жовтень, листопад 2011 року, підсумкові відомості ресурсів (відомості витрат за прийнятими нормами), розрахунки загальновиробничих витрат, акт вартості монтованого устаткування, що придбав виконавець робіт.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права. та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів під час розгляду справи керується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, в якій зазначено, що підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не було у повній мірі дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено податкові повідомлення-рішення № 0000172220, № 0000122220 від 11 січня 2013 року, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період не підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова будівельна група «Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова будівельна група «Україна» - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 19 листопада 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.