Рішення № 35410005, 04.11.2013, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/212/13- ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

04 листопада 2013 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ПАТ комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 20 грудня 2007 року без номеру відповідачу був наданий кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач свої зобов*язання належним чином не виконує. У зв*язку з цим станом на 15 січня 2013 року має заборгованість 35123,96 гривень, з яких 5000 грн. - заборгованість за кредитом; 17125,20 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 10850 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. -штраф( фіксована частина), 1648,76 грн. - штраф(процентна складова). Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути заборгованість за договором та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з»явився, від нього надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, його представник в судове засідання не з"явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду були повідомлені належним чином. В ході попередніх судових засідань позов не визнавали, посилаючись на те, що позовна заява подана за межами трирічної позовної давності. Крім того посилався на те, що з наявних документів неможливо зрозуміти про що саме домовились сторони. Більше того - в них відсутні істотні умови кредитного договору, на які посилається позивач в позовній заяві. До того ж, підпис на фінансовому документі про отримання грошей в сумі 5000 гривень відповідачу не належить. Посилаючись на ці обставини, просили відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності з ст. ст. 526, 527, 623 Цивільного кодексу України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов*язаний виконати свій обов*язок, а кредитор - прийняти виконання. В разі невиконання або неналежного виконання зобов*язання боржником він зобов*язаний відшкодувати кредитору завдані цим збитки. За кредитним договором банк або інша фінансова установа( кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору від 20 грудня 2007 року без номеру відповідачу був наданий кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки( арк.с.15-21).

Обумовлені договором кошти відповідач отримав в повному обсязі. ( ар.с.60).

Відповідач свої зобов*язання належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 15 січня 2013 року має заборгованість 35123,96 гривень, з яких 5000 грн. - заборгованість за кредитом; 17125,20 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 10850 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф( фіксована частина), 1648,76 грн. - штраф(процентна складова), що підтверджується наданим позивачем розрахунком( арк.с.5-12).

Посилання позивача на ту обставину, що позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав не заслуговує на увагу.

Заявляючи про застосування строку давності, позивач послався на положення статей 257, 258, 256, ч. 5 ст. 261 ЦК України, зазначаючи, зокрема, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

Відповідач зазначав, що у відповідності з п. 9.12 укладеного між сторонами договору від 20 грудня 2007 року договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Оскільки останній платіж відбувся 20 грудня 2008 року, відповідач вважав, що строк позовної давності сплив 20 грудня 2011 року.

Разом з тим, у відповідності з п. 9.12 укладеного між сторонами договору від 20 грудня 2007 року якщо протягом 12 місяців ( строк дії договору) жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується (продовжується) на такий же строк.

Суду не надано доказів, які б з достовірністю свідчили б про те, що будь яка сторона, зокрема, відповідач, інформував банк про припинення дії договору, отже, договір пролонговувася кожного разу на 12 місяців і діє на даний час.

Таким чином, суд виходить з того, що строк давності позивачем не порушений.

Посилання відповідача на те, що підпис на фінансовому документі про отримання грошей в сумі 5000 гривень( ар. с. 60) відповідачу не належить і зроблений невідомою особою, в судовому засіданні підтвердження не знайшов.

Ухвалою суду від 10 квітня 2013 року по справі була призначена судово-почеркознавча експертиза ( за клопотанням ОСОБА_1М.).

Експертною установою витребовувались додаткові зразки та оригінали досліджуваних документів, умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_1, однак таких матеріалів ОСОБА_1 суду не надав, пояснивши, що в нього його взагалі немає.

Сторонам був розяснений зміст статті 146 ЦПК України, у відповідності з якою у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для зясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У відповідності з ст.ст. 10, 60 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Всупереч положенням ст.ст. 10, 60 КПК України відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що підпис у фінансовому документі про отримання від позивача 5000 гривень залишений не ним, а іншою особою.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 35123 гривень 96 копійки заборгованості по кредиту та 351,24 гривень витрат, пов'язаний зі сплатою судового збору.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не повернув суму заборгованості по кредитному договору позов підлягає повному задоволенню.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 623, 549,550, 1049,1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570 р\р 29092829003111 (для погашення заборгованості), р\р64993919400001(для відшкодування судових витрат) МФО 305299) 35123 гривень 96 копійки заборгованості по кредиту та 351 гривні 24 копійки витрат, пов*язаних зі сплатою судового збору, а всього 35475 гривень 20 копійок.

Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Сумського районного суду Сумської області заяву про його перегляд. Позивач може оскаржити рішення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя