Ухвала суду № 35409910, 21.11.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3969/13-ц

У Х В А Л А

про забезпечення позову

21 листопада 2013 року. Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М., розглянувши заяву представниці позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та розподіл спільного майна подружжя.

21 листопада 2013 року після проведення судового засідання представницею позивача до канцелярії суду було подано заяву про забезпечення позову в якій вона просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що на даний час право власності на вказане майно зареєстроване за відповідачкою і вона має всі підстави на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном, а саме може у будь-який час продати (відчужити) спірні майно, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вимоги представниці позивача про забезпечення позову підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р., зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, вважаю, що неприйняття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому на підставі викладеного заява представниці позивача про накладення арешту на майно відповідачки підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України

№ 9 від 22.12.2006 р., -

УХВАЛИВ :

1. Заяву представниці позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачці ОСОБА_3.

.

Строк предявлення до виконання один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя : Д.М. Гандзій