Постанова № 35409807, 10.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р. Справа № 804/11622/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяБукіна Л. Є., за участю секретаря судового засіданняЧервяченко Д.В., представників позивача представника відповідачаПодолян Д.В., Тимошенко А.П., Петрашку О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Локарус Україна» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Локарус Україна» (далі - позивач, ТОВ «Локарус Україна») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Дніпропетровська ОДПІ), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ від 31.07.2013 року №000005430.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом безпідставно зроблені в акті перевірки висновки про відсутність господарських операцій із контрагентом, оскільки до перевірки надано всі документи щодо господарських взаємовідносин із ПП «Екоскан Сервіс», які підтверджують факт вчинення господарських операцій.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні доводам позовної заяви. Додатково пояснили, що перевезення товару здійснювалось директором підприємства особисто, а тому товарно-транспортні накладні не виписувались.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Екоскан Сервіс», оскільки не надано всі первинні документи, які мають бути у наявності у позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно зі ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків, в порядку, визначеному в главі 6 ПК України;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в порядку, визначеному в главі 7 ПК України;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (згідно глави 8 ПК України), а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок платників податків.

Згідно п.п. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судом встановлено, що позивач - ТОВ «Локарус Україна» (код за ЄДРПОУ 37799048) перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській ОДПІ.

Відповідно до наказу Дніпропетровської МДПІ від 15.05.2013 року №399 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Локарус Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Екоскан Сервіс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2012 року, про що складено акт перевірки від 24.05.2013 року №088/1541/37799048.

За результатами перевірки Дніпропетровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2013 року №000005430, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 3216 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 804 грн.

Позивачем до акту перевірки письмові заперечення не надавались, оскільки отримано 02.09.2013 року (після прийняття податкового повідомлення-рішення).

В адміністративному порядку рішення не оскаржувалось.

За результатами перевірки ТОВ «Локарус Україна» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Екоскан Сервіс», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій.

На порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ «Локарус Україна» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Екоскан Сервіс» за листопад 2012 року на суму 3216,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 3216,00 грн.

Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що між підприємством ТОВ «Локарус Україна» та ПП «Екоскан Сервіс» укладено договір поставки від 01.11.2012 року за № 715. Згідно даного договору Постачальник (ПП «Екоскан Сервіс») зобов'язується згідно з умовами даного договору передати у власність Покупця (ТОВ «Локарус Україна») в обумовлені строки товари, а Покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його за встановленою ціною у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ «Локарус Україна» виписано (оформлено) такі паперові носії - видаткова накладна, відображена в акті перевірки.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту листопаду 2012 року на суму на суму 3216,00 грн., відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до декларацій з ПДВ за листопад 2012 року.

До перевірки надано наступні документи: журнали-ордери по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та видаткові накладні за листопад 2012 року, отримані від ПП «Екоскан Сервіс», згідно яких ТОВ «Локарус Україна» у листопаді 2012 року отримано прилади навігаційного контролю від ПП «Екоскан Сервіс» на суму 19296,00 грн., у т.ч. ПДВ 3216,00 грн. Таким чином, сума витрат ТОВ «Локарус Україна» по взаємовідносинам з ПП «Екоскан Сервіс» за листопад 2012 року складає 19296,00 грн.

Суму податку на додану вартість у розмірі 3216,00 грн. підприємством було віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Екоскан Сервіс», що також підтверджено «Автоматизованою системою співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів податку на додану вартість» на рівні ДПА України та податковими деклараціями з ПДВ за листопад 2012 року.

На думку податкового органу ТОВ «Локарус Україна» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Екоскан Сервіс», оскільки ТОВ «Локарус Україна» до перевірки не надано: виписок з книги довіреностей на отримання товарів, придбаних у ПП «Екоскан Сервіс» у листопаді 2012 року; документи, що підтверджують транспортування товару від «продавця» - ПП «Екоскан Україна» до «покупця» - ТОВ «Локарус Україна»; документи, що підтверджують розрахунки за транспортні послуги по перевезенню товару; не надано сертифікатів відповідності та/або походження на вищезазначений у податкових та видаткових накладних товар, придбаний у ПП «Екоскан Україна»; документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаних у ПП «Екоскан Україна» приладів навігаційного контролю.

Згідно наданих до перевірки документів, ТОВ «Локарус Україна» придбано у ПП «Екоскан Сервіс» у листопаді 2012 року товару на суму 16080,00 грн. без ПДВ. В бухгалтерському обліку придбання такого товару відображено наступним чином: Кт 631/ Дт 28 за суму 16080,00 грн. без ПДВ. При цьому згідно оборотно-сальдової відомості по рах. 281 «Товари на складі» за листопад 2012 року сальдо кінцеве дебетове та становить 16080,00 грн., тобто станом на 30.11.2012 року у підприємства рахується залишок товару на складі на суму 16080,00 грн.

До перевірки ТОВ «Локарус Україна» не надано документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаних у ПП «Екоскан Сервіс» приладів навігаційного контролю га не надано сертифікатів походження товару, що унеможливлює ідентифікувати товар до виробника.

Під час проведення перевірки податковим органом враховані висновки Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Екоскан Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Локарус Україна» (код ЄДРПОУ 37799048) за період листопад 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку від 21.12.2012 року №7207/224/33517827, складений фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, відповідно до якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємства-покупцям у 2011-2012 році.

Слід зазначити, що межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальних характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що були вчинені іншими особами, згідно з законом неможливе.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Крім того, згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Екоскан Сервіс», за результатами якої був складений акт від 21.12.2012 року №7207/224/33517827.

Разом з цим, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість для з'ясування, зокрема, таких обставин як рух активів у процесі здійснення господарської операції, судом витребувано від позивача всі документи первинного обліку, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ПП «Екоскан Сервіс».

Щодо інших первинних документів, крім тих, що були досліджені під час проведення перевірки, представником позивача зазначено, що транспортування товару здійснює особисто директор підприємства на власному автомобілі підприємства, оскільки придбаний товар малогабаритний, а тому товарно-транспорті накладні не оформлювались. Придбані приладі навігаційного контролю не підлягають обов'язковій сертифікації.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, виходячи із наступного.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. за № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Абзац 2 п.198.6 ст.198 ПК України визначає, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Перелік та типові форми первинних документів, які підтверджують оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на склад, встановлено наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 року №193 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів». Такими документами є: Журнал обліку вантажів, що надійшли (форма №М-1), Журнал реєстрації довіреностей (форма №М-3), Прибутковий ордер (форма №М-4), Картка складського обліку матеріалів (форма №М-12), Матеріальний ярлик (форма №М-16), Реєстр приймання-здачі документів (Форма № М-13).

Податковому органу під час проведення перевірки, а також суду під час розгляду справи такі документи не надано.

Згідно договору поставки від 01.11.2012 року №715, укладеного між ТОВ «Локарус Україна» та ПП «Екоскан Сервіс», поставка товару здійснюється самовивозом.

Проте, під час проведення перевірки, позивачем не доведено, що товар дійсно був транспортований саме позивачем, оскільки жодного документу на підтвердження цих обставин ні податковому органу, ні суду не надано. Крім того, згідно довідки бази даних УДАЇ ГУ МВС України в Дніпропетровській області станом на 09.10.2013 року за позивачем транспортні засоби не зареєстровані.

Окремі недоліки порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, зокрема, невручення представнику позивача податковим органом акту перевірки, не є підставою для скасування податкового повідомлення рішення, оскільки під час розгляду справи позивачем не доведено реальність здійснення господарських операції з контрагентом - ПП «Екоскан Сервіс», висновки податкового органу під час розгляду справи не спростовані.

З огляду на вищевикладене, відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ «Локарус Україна» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Екоскан Сервіс» за листопад 2012 року на суму 3216,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 3216,00 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто за наявності вищезазначених порушень правомірним є застосування за ці порушення до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 804 грн.

З огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для скасування податкового повідомлень-рішення Дніпропетровської ОДПІ від 31.07.2013 року №000005430, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Локарус Україна» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 15.10.2013 року.

Головуючий суддя Л.Є. Букіна