Рішення № 35409411, 20.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р. Справа № 923/493/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Генічеськ Херсонської області

до Головного управління Держкомзему у Херсонській області, м. Херсон

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління містобудування, архітектури та ЖКГ Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон

про визнання права на відведення у власність земельної ділянки

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність №529 від 25.04.2013 р.

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до суду з позовом до відділу Держкомзему у Генічеському районі Херсонської області (відповідач) про визнання за ФОП ОСОБА_1 права на відведення їй у власність земельної ділянки площею 0,0146 га розташованої на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1 шляхом викупу та отримання державного акту на право власності на дану земельну ділянку без погодження меж суміжного землекористувача.

Ухвалою від 14 травня 2013р. провадження у справі зупинено в зв'язку з призначенням судової земельно-технічної експертизи.

На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:

- на яку площу земельної ділянки набула право приватний підприємець ОСОБА_1 як власник придбаного нерухомого майна будівлі кафе на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням підприємницької діяльності;

- визначити межі цієї ділянки на плані зовнішніх меж;

- чи відповідають межі фактичного землекористування ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташовано будівлю кафе на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" межам зазначеним у акті на право постійного користування землею серія ХС від 09.03.1998р. на земельну ділянку площею 0,0146 га.

Згідно наданого експертом висновку №41/2013 складеного 09.10.2013р. встановлено наступне. Приватний підприємець ОСОБА_1 як власник придбаного нерухомого майна будівлі кафе на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням підприємницької діяльності набула право на будівлю магазину НОМЕР_2 за вказаною адресою; на час переходу права власності на будівлю магазину зазначена будівля була розміщена на земельній ділянці площею землекористування 146 м2. Межі цієї ділянки на плані зовнішніх меж відображено у графічному додатку №1. Межі фактичного землекористування ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташовано будівлю кафе на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" не відповідають межам зазначеним у акті на право постійного користування землею серія ХС від 09.03.1998р. на земельну ділянку площею 0,0146 га. Невідповідності вказані в таблиці 1 дослідницької частини на графічному додатку №2.

Ухвалою від 16 жовтня 2013р. провадження у справі поновлено.

В письмових поясненнях до висновку від 14.11.2013р. експерт зазначив наступне. Відповідно до ДБН В.2.2-25:2009 "Заклади громадського харчування", п.5.2.2 на земельній ділянці для розміщення кафе слід передбачити чітке зонування, з виділенням: зони для відвідувачів, за необхідності, з майданчиком для сезонного розміщення додаткових столиків на відкритому повітрі; виробничої зони, куди можуть входити господарський двір з під'їзними шляхами для вантажних автомобілів, розвантажувальний майданчик, що примикає до групи складських приміщень, сміттєзбірник, майданчик відпочинку для персоналу; стоянки для індивідуального автотранспорту. П. 5.2.5 розрахункова кількість машино-місць на автостоянках та в гаражах ресторанів і кафе приймається за завданням на проектування, але не менше ніж вимагається за ДБН 360. Майданчик для стоянки автомобілів і мотоциклів від будинку підприємства харчування (закладу РГ) повинен розташовуватися на відстані згідно з вимогами ДБН 360, але не далі ніж 200м. Відповідно до Таблиці П.1 ДБН В.2.2-25:2009 - Мінімальні питомі показники розрахункової і загальної площі підприємств харчування - необхідна площа для розміщення кафе з мінімальною кількістю відвідувачів становить 50х4,3=215м2 . В таблиці 6.1 ДБН 360-92 зазначена оптимальна площа для розміщення підприємства громадського харчування (кафе) для мінімальної кількості відвідувачів - до 50 осіб - яка становить 0,2 га або 2000м2. Будівля кафе за адресою АДРЕСА_1 станом на день огляду фактично займає площу 89 м2 . Придбане ОСОБА_1 нерухоме майно за вказаною адресою було розміщене на земельній ділянці площею 146 м2. Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України ОСОБА_1 може набути у користування земельну ділянку площею 146 м2 .

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, не направив свого представника в судове засідання, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Суд відхиляє вказане клопотання, оскільки представник відповідача до засідання, що відбулось 20.11.2013р. ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить напис на клопотанні про ознайомлення. В зв'язку з закінченням встановленого ст. 69 ГПК України двохмісячного строку розгляду спору, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Третя особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, не направила свого представника в судове засідання, відзив на позов та витребувані судом документи не надала, про причини неявки суд не повідомила.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Позивачем на прилюдних торгах у ВАТ "Торгівельний центр" було придбано у 2000 році нерухоме майно, магазин НОМЕР_2, який розташований на земельній ділянці площею 0,0146 га за адресою АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка була надана у постійне користування попередньому власнику нерухомого майна - ВАТ " Торгівельний сервіс" згідно рішення Щасливцевської сільської ради за №7 від 02.04.1997 року, про що свідчить державний акт на право постійного користування землею площею 0,0146 га під магазин НОМЕР_2 серія ХС від 09.03.1997року, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №2. Позивач підтвердив своє право власності на нерухоме майно витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Позивач звернувся до Генічеської районної державної адміністрації з заявою про викуп земельної ділянку відповідності до ст. 128 ЗК України. Розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації №332 від 18.05.2006 року позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки шляхом викупу. Щасливцевська сільська рада згідно рішення сесії №291 від 20.03.2002 року не заперечує проти надання позивачу дозволу на розробку проектною організацією проекту відведення земельної ділянки під кафе на базі відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1". Згідно попереднього земельного акту на право постійного користування землею і виготовленим на даний час с застосуванням сучасних технічних засобів плану зовнішніх меж земельної ділянки, межі земельної ділянки з моменту надання її у землекористування попередньому господарю по теперішній час не змінювалися. Межі в обох документах повністю збігаються. З пояснень позивача слідує, що при виготовленні технічної документації згідно розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації та розробки проекту землеустрою щодо відведення у власність вищевказаної земельної ділянки шляхом викупу позивачка повинна була погодити межі даної земельної ділянки з сусідніми землекористувачами та сусідні землекористувачі відмовили в погодженні меж при виготовленні технічної документації. Крім того позивач зазначає, що вона неодноразово зверталась з заявою до землекористувача суміжної земельної ділянки, до Генічеської райдержадміністрації. Після отримання відповіді з відділу Держкомзему у Генічеському районі, яким позивачці було відмовлено в отриманні позитивного висновку для проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розташованої під нерухомим майном, яке належить їй на праві власності шляхом викупу, остання звернулась до суду з позовом про визнання за нею права на відведення у власність земельної ділянки площею 0,0146 га розташованої на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1 шляхом викупу та отримання державного акту на право власності на дану земельну ділянку без погодження меж суміжного землекористувача. Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 96, 103, 106, 152, 158 ЗК України, ст. 377 ЦК України.

В ході розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність заміни відповідача - відділу Держкомзему у Генічеському районі Херсонської області на належного відповідача Головне управління Держкомзему у Херсонській області виходячи з наступного.

Відповідно до Земельного кодексу України в редакції від 15.01.2013р. та Положення про Державне агентство земельних ресурсів України від 08.04.2011р. Держземагентство є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, до повноважень якого відповідно до ст. 15 ЗК України належить розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до повноважень, визначених цим кодексом. Таким чином уповноваженим органом на розпорядження землями сільськогосподарського призначення є Держземагентство України. Відповідно до п. 7 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України від 08.04.2011р., останнє здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи. Як вбачається з пп. 4.32 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013р. №40 "Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 10.05.2012р. №258", головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області. Позивач пояснив, що він звертався і до правопопередника залученого нового відповідача - головне управління Держкомзему у Херсонській області для вирішення питання землекористування, однак листом № 04-15/в112784/406 йому було рекомендовано вирішувати питання щодо землекористування через суд. Дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши їх з нормами чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщенні на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщенні, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ст. 96, 103, 106, 152, 158 ЗК України землекористувач зобов'язаний не порушувати права суміжних землекористувачів, дотримуватись правил добросусідства, вимагати від землекористувача сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав на землю, власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, у тому числі у судовому порядку.

Відповідно до ст. 141 ЗК України припиняється землекористування земельною ділянкою, зокрема, у випадку набуття іншою особою права власності на нерухоме майно (житловий будинок, споруду, будівлю), яке знаходиться на земельній ділянці.

Як витікає із вище встановленого судом, ФОП ОСОБА_1 набула право власності на нерухоме майно ВАТ " Торговий сервіс" 19.02.2000р., що підтверджено актом державного виконавця, відповідно право землекористування ВАТ "Торговий сервіс" цього часу було припинено.

Також суд дійшов до висновку, що на підставі ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України ФОП ОСОБА_1 в юридичному розумінні набула права землекористування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, яке їй належить на праві власності. В ході проведення судової земельно-правової експертизи, призначеної в межах розгляду цієї справи, судовим експертом було визначено, що для використання нерухомого майна для здійснення підприємницької діяльності з урахуванням норм ДБН В.2.2-25:2009 ФОП ОСОБА_1 має використовувати земельну ділянку площею 215 м2, тому позовні вимоги в частині визнання права землекористування земельною ділянкою площею 146 кв.м є правомірними Землекористування з правом викупу позивача має бути оформлено у порядку ст. ст. 123, 125, 128 ЗК України за його зверненням до Головного управління Держземагентства у Херсонській області. У зв'язку з цим суд дійшов до висновку, що Управління містобудування, архітектури та ЖКГ Херсонської обласної державної адміністрації, не погоджуючи межі вищезгаданої земельної ділянки безпідставно перешкоджає здійсненню прав власності позивача гарантованих Конституцією України.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право на відведення їй у власність земельної ділянки площею 0,0146 га. розташованої на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1 шляхом викупу та отримання державного акту на право власності на дану земельну ділянку без погодження меж суміжного землекористувача.

3. Стягнути з Головного управління Держкомзему у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 136-а, код 38387455) на користь фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1147 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.11.13

Суддя Л.М. Немченко