Рішення № 35409098, 20.11.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 рокуСправа № 912/1484/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/1484/13

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі";

про стягнення 191 434 грн. 36 коп.

Представники:

позивача - у засіданні 04.11.13 - головний юрисконсульт відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Ткаченко Р.Ю., довіреність № 258/10 від 14.12.12; у засіданні 13.11.13 - головний юрисконсульт відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Подшебякіна О.М., довіреність № 271/10 від 14.12.12; у засіданні 20.11.13 - головний юрисконсульт відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Мацегоріна А.О., довіреність № 259/10 від 14.12.12;

відповідача - у засіданні 04.11.13, 13.11.13, 20.11.13 - Мельник О.М., довіреність № 5 від 09.07.13;

відповідача - у засіданні 04.11.13, 13.11.13, 20.11.13 - Яковлева Т.В., довіреність № 7 від 04.07.13.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі по тексту - ДК "Газ України") звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" (далі по тексту - ТОВ "ДОМ") 110 588 грн. 78 коп. пені, 8 207 грн. 47 коп., на які внаслідок інфляційних процесів збільшився борг за поставлений у січні 2011 - квітні 2011 р. природний газ по договору № 49/11-БО від 28.01.11, 72 816 грн. 11 коп. річних у розмірі 3 процентів, всього - 191 612 грн. 36 коп., 3 833 грн. судового збору.

ДК "Газ України" 11.10.13 подала до господарського суду заяву "про уточнення позовних вимог", в якій викладений розрахунок пені з урахуванням акту приймання-передачі природного газу від 31.01.11. Відповідно до розрахунку пеня за період з 21.02.11 по 21.08.11 складає 17 464 грн. 01 коп., тому за період з 21.02.11 по 20.11.11 сума пені дорівнює 110 410 грн.78 коп. У судових засіданнях 04.11.13 та 13.11.13 представники ДК "Газ України" в усній формі підтвердили, що заява "про уточнення позовних вимог" фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Право позивача на зменшення розміру позовних вимог передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спір по суті з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог у сумі 191 434 грн. 36 коп.

У наданому 18.10.13 відзиві на позов ТОВ "ДОМ", посилаючись, зокрема на ст. ст. 256, 257, 258 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, просить визнати недійсним пункт 9.3 договору № 49/11-БО "поставки теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання" від 28.01.11 укладеного між ДК "Газ України" та ТОВ "ДОМ" в частині, в якій строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки, та відмовити заявнику у задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій в повному обсязі. Крім того, відповідач зазначив про те, що

вини ТОВ "ДОМ" в ситуації з приводу несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ не існує (ст. 614 Цивільного кодексу України, ст. 128 Господарського кодексу України), оскільки причиною несвоєчасності проведення розрахунків товариством стала неврегульованість питання щодо виділення субвенцій з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію;

Черкаську філію ДК НАК "Нафтогаз України" 28.09.11 повідомлено, що держава не виконала умови по відшкодуванню коштів по різниці в тарифах в сумі 3 318 500 грн.;

заборгованість за поставлений природний газ відповідачем сплачена 21.12.12, тому пеня, яка підлягає стягненню з відповідача, мала б нараховуватись з 20.03.13 по 20.09.13, а отже, враховуючи даний період часу, підстав нарахування неустойки у позивача немає;

стягнення непомірно великих штрафних санкцій може поставити під загрозу усю господарську діяльність підприємства, метою якого є обігрів усього м. Долинська.

04.11.13 до господарського суду надійшло клопотання ТОВ"ДОМ" про зменшення на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України розміру пені та штрафних санкцій, поданих до стягнення, на 99,9 проценти. Клопотання обґрунтоване тим, що

станом на 28.10.13 заборгованість перед ТОВ "ДОМ" споживачів теплової енергії складає 4 044 888 грн. 20 коп.;

заборгованість, на яку здійснено нарахування штрафних санкцій, склалась у зв'язку з існуванням в законодавстві України такого поняття як різниця в тарифах, пов'язаного з специфікою діяльності теплопостачальних організацій, тому причиною неналежного виконання або невиконання зобов'язань є саме обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася і постачалася населенню, і яку держава повинна компенсувати підприємствам паливно-енергетичного комплексу;

сума штрафних санкцій за позовом є надмірно великою, а стягнуті судом суми річних та "інфляційних втрат" мають компенсувати всі негативні наслідки затримки розрахунку з боку відповідача;

несвоєчасна оплата за газ виникла з незалежних від товариства причин, а причиною несвоєчасності проведення розрахунків стала неврегульованість питання щодо виділення субвенцій з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію;

ТОВ "ДОМ" розрахувалось за спожитий природний газ одразу ж після реалізації відповідними органами владних повноважень своїх обов'язків та отримання субсидій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах;

стягнення штрафних санкцій у 100 відсотків розмірі може поставити під загрозу усю господарську діяльність ТОВ "ДОМ", яке є стратегічним підприємством, а споживачами його послуг є населення, дитячі садки, школи , лікарні, інші бюджетні організації, які в свою чергу несвоєчасно сплачують заборгованість за отриману теплову енергію.

Позивач, надаючи 04.11.13 заперечення на відзив, не погодився із доводами відповідача.

У засіданні господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 04.11.13 до 11:00 13.11.13, з 13.11.13 до 11:00 20.11.13.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

ДК "Газ України" - постачальник та ТОВ "ДОМ" - покупець уклали договір № 49/11-БО "поставки теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання" від 28.01.11 (далі по тексту -Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. За п. 1.32 Договору постачальник передає покупцю в період з 01.01.11 по 31.12.11 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 1050 тис. (один мільйон п'ятдесят тисяч) куб. м, з розбивкою по місяцях. У п. 3.1 Договору сторони визначили ціну природного газу, з урахуванням укладених ними додаткових угод за 1000 куб. м природного газу ціна з ПДВ складає 4 042 грн. 76 коп. За п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Статтею 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивачем на виконання умов Договору здійснена поставка природного газу покупцю в січні - квітні 2011 року на загальну суму 1 693 359 грн. 30 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів: від 31.01.11 на суму 495 474 грн. 47 коп., від 28.02.11 на суму 522 522 грн. 31 коп., від 31.03.11 на суму 581 542 грн. 49 коп., від 30.04.11 на суму 93820 грн. 03 коп.

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, не здійснив повну оплату отриманого природного газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем його поставки, здійснивши повний розрахунок лише 21.12.12.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язана (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Такі норми містять ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ "ДОМ" є боржником, який прострочив виконання зобов'язання по оплаті отриманого природного газу в узгоджений сторонами у Договорі строк і не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

ДК "Газ України", відповідно до розрахунку суми позову, просить стягнути з ТОВ "ДОМ" 8 207 грн. 47 коп., на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з березня 2011 року по грудень 2013 року включно та 72 816 грн. 11 коп. річних у розмірі 3 процентів від прострочених сум грошових зобов'язань за період з 21.02.11 по 20.12.12. Як вбачається із зазначеного розрахунку, позивачем проведено зарахування 50509 грн. 18 коп. як сплату відповідачем заборгованості за природний газ 22.03.11 на підставі листа ТОВ "ДОМ" про зарахування оплати проведеної по договору від 06.10.10 № 47/10-11 БО в рахунок оплати по договору від 28.01.11 № 49/11 БО.

Розрахунок сум заборгованості, складений відповідачем і поданий господарському суду у засіданні 13.11.13, визнаний таким, що не ґрунтується на наявних у справі доказах, без урахування строків звернення до позивача про проведення зарахування.

Господарський суд визнав позов про стягнення з відповідача 8 207 грн. 47 коп. та 72 816 грн. 11 коп. поданим з належних підстав та із доведенням розміру таких сум, тому задовольняє його в цій частині повністю.

Згідно п. 1 ст. 546, п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пенею, штрафом) - грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.3.1 Договору сторонами узгоджено умову про те, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 Договору, він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У п 9.3 Договору строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки визначений тривалістю у 3 (три) роки; неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 259 Цивільного кодексу України надає сторонам право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом, а не визначати перебігу позовної давності, який врегульований ст. 261 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а ч. 2 статті 260 названого Кодексу закріплено імперативну норму, відповідно до якої порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Зі змісту викладено слідує, що сторонами за договором надається право змінити лише строк, протягом якого управлена сторона може нараховувати штрафні санкції, тоді як момент виникнення права на нарахування відповідних штрафних санкцій є незмінним та пов'язується законом з днем, коли зобов'язання мало бути виконане, що, відповідно, кореспондується з положеннями статті 260, 261 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу позовної давності за вказаними вимогами з урахуванням імперативу встановленого частиною 2 статті 260 Цивільного кодексу України щодо заборони зміни порядку обчислення позовної давності.

Таким чином, у п. 9.3 Договору сторони фактично змінити порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) на прострочену суму, оскільки, застосовуючи такий пункт у спірних правовідносинах сторони визначили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотного підрахунку шести місяців від дати звернення виконавця з претензією або позовом, що не відповідає положенням частини 2 статті 260 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 203, ч. 1 ст. 215, ст. 217 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право за п. 1 частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Оскільки редакція останнього речення пункту 9.3 Договору про те, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом, суперечить нормам ст. ст. 260, 261 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Договір в цій частині підлягає визнанню господарським судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, п. 1 частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі від 04.12.12 №17/034-11.

Клопотання відповідача, викладене у відзиві на позов, про визнання господарським судом недійсним пункт 9.3 Договору частині, в якій строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки задоволенню господарським судом не підлягає. Така редакція Договору не протирічить абзацу другому ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути з відповідача 110 410 грн. 78 коп. пені за період з 21.02.11 по 20.11.11 (з 21.02.11 по 21.08.11 - 17 464 грн. 01 коп., 21.03.11 по 20.09.11 - 40 543 грн. 55 коп., з 21.04.11 по 21.10.11 - 45 123 грн. 04 коп., з 21.05.11 по 20.11.11 - 7 279 грн. 68 коп.).

Враховуючи надані докази та розрахунок, що підтверджує дату виникнення грошових зобов'язань, суми таких зобов'язань, строки їх сплати і зарахування, господарським судом розрахована пеня, сума якої складає 110 621 грн. 36 коп.

Однак, приймаючи до уваги заявлену позивачем до стягнення суми пені, відсутність заяви про збільшення розміру позовних вимог, господарський суд вважає правомірним позов на суму 110 410 грн. 78 коп. пені.

Контррозрахунок відповідача визнаний господарським судом безпідставним, не доведеним належними доказами та поясненнями, складеним без урахування дати отриманні позивачем листів про зарахування сум, сплачених за іншим договором в рахунок погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зважаючи доводи ТОВ "ДОМ" та заперечення ДК "Газ України" на клопотання про зменшення пені, рівність сторін перед законом і судом, враховуючи, що кінцевими споживачами природного газу є бюджетні організації і установи, а також населення, заборгованість яких ТОВ "ДОМ" станом на 28.10.13 складає 4 044 888 грн. 20 коп. (населення - 3 590 375 грн. 60 коп., підприємств і підприємців - 476 563 грн. 38 коп.), обставин, за яких виникла заборгованість при невідшкодуванні суми, що є різницею у тарифах, на те, що відповідачем зобов'язання по сплаті основного боргу по Договору станом на кінець 2012 року виконано в повному обсязі, а також на те, що про наявність збитків заявником позову не доводилася та їх сума не розраховувалася, господарський суд вважає конкретний випадок винятковим, тому задовольняє клопотання ТОВ "ДОМ" і на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, частково та зменшує суму пені до 55 205 грн. 39 коп., тобто на 50 процентів.

Позов підлягає задоволенню частково на суму 8 207 грн. 47 коп., на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, 72 816 грн. 11 коп., 55 205 грн. 39 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача у сумі 3 828 грн. 69 коп. стягуються на його користь з відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір.

Рішення господарського суду виконується в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У засіданні 20.11.13 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, п. п. 1, 3 частини першої ст. 83, ст. ст. 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Визнати недійсним пункт 9.3 договору № 49/11-БО від 28.01.11, укладеного дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" із товариством з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі", в частині нарахування неустойки за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" (адреса: 28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Нова-80-Б; і.к. 35182733) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; і. к. 31301827) 8207 грн. 47 коп., на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, 72816 грн. 11 коп. річних, 55 205 грн. 39 коп. пені, 3 828 грн. 69 коп. судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.11.13.

Суддя Н. В. Болгар