Рішення № 35408800, 19.11.2013, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1236/13-ц

Номер провадження 2/699/419/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Резніченко І.М.

відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

встановив:

Позивач предявив у суд даний позов і просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 249 808,19 грн. посилаючись на те, що перший відповідач порушив умови укладеного між ними кредитного договору, згідно якого 07 листопада 2007 року ОСОБА_3 комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» надав йому кредит в сумі 22 722,00 доларів США строком до 07 листопада 2014 року грн. зі сплатою 13 % річних. В забезпечення виконання умов договору з другим відповідачем був укладений договір поруки. 08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник ОСОБА_3 комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк») та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами. Так як позичальник порушив умови договору, в результаті чого виникла заборгованість, яку він добровільно погашати не бажає. Тому позивач і предявив даний позов.

У судове засідання представник позивача не зявився, надавши письмове пояснення в якому просить розгляд справи проводити за їх відсутністю, позовні вимоги підтримує повністю та зазначає, що відповідно до ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника і даним кодексом не встановлено вимоги щодо надання кредитором документів, які підтверджують отримання боржниками доказів переходу прав у зобовязанні. На час укладення договору купівлі-продажу 08 грудня 2011 року відповідач ОСОБА_1 вже на той час відповідно до вимог про сплату кредиту, неналежно виконувала взяті за кредитним договором зобовязання перед ПАТ «УкрСиббанк». Крім цього, зазначають, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за даним кредитором не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання зявилися, клопотали перед судом про відкладення розгляду справи для добровільного вирішення спору. Після відкладення не зявилися, надавши письмові заяви про розгляд справи за їх відсутністю,не визнання вимог позивача та підтриманням своїх письмових заперечень про те, що просять в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Так, новим кредитором ПАТ «Дельта Банк» їх як боржника та поручителя не було повідомлено про заміну кредитора у зобовязані за їх кредитним договором перед АТ «УкрСиббанк», не було надіслано вимоги про погашення кредитної заборгованості і тому вони мають право не виконувати свого зобовязання новому кредиторові. Крім цього, кредит надавався їм в іноземній валюті і позивачем не надано доказів, що новий кредитор ПАТ «Дельта Банк» має відповідну ліцензію та може здійснювати валютні операції відповідно до ч.1,2,4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» де передбачено, що валютні операції мають здійснювати лише ті субєкти, які отримали індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.

Суд, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість,достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до повного задоволення.

У суді встановлено, що 07 листопада 2007 року між ОСОБА_3 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») і ОСОБА_1 був укладений договір № 11247466000 про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, згідно якого позичальнику був наданий кредит в сумі 22 722,00 дол. США (еквівалент у гривнях згідно офіційного курсу НБУ станом на укладення договору становила 114746,10 грн.) в розрахунку 13% річних на строк з 07 листопада 2007 року по 07 листопада 2014 року.

В забезпечення виконання всіх зобов'язань, що випливають з кредитного договору 07 листопада 2007 року між ОСОБА_3 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1527873 згідно з яким поручитель прийняв на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором за порушення боржником його зобов'язань.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») і ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами та замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобовязаннях, тобто стає новим кредитором до якого переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору) але не пізніше 07 листопада 2014 року.

Згідно п.п.1.3.1, 1.3.3. 1.3.4 договору за користування кредитними коштами процентна ставка становить 13% річних. Нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця методом «факт/360» відповідно до вимог чинного законодавства. Строк сплати процентів з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Відповідно п.1.1, 1.3 договору поруки поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за невиконання позичальником усіх його зобовязань перед кредитором по кредитному договору. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій та інших штрафник санкцій.

Відповідно до п.п.6.1, 6.1.2 кредитного договору передбачено, що сторони погодили у випадку порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобовязань за договором строком більше ніж на один місяць банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, відповідно до п.1.2.2.

22 квітня 2009 року, 05 травня 2009 року,03 червня 2009 року та 18 серпня 2009 року на адресу відповідача ОСОБА_1 первісним кредитором ОСОБА_3 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» були надіслані вимоги про погашення суми боргу, на якій з одних є підпис відповідача ОСОБА_2 про ознайомлення та передачі ОСОБА_1, але по даний час відповідачем дані вимоги були залишені без задоволення.

Відповідач ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 11 липня 2013 року склала 249 808,19 грн. із яких: заборгованість за кредитом 133 020,62 грн., заборгованість за відсотками 116 787,56 грн..

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Крім цього, ст.1048 цього Кодексу передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає грошові кошти позичальнику, який зобовязується поступово повернути суми кредиту разом з відсотками в порядку і строк обумовлений договором.

У відповідності до ст.553 Кодексу, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ст.554 зазначеного Кодексу передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до п.7.3 кредитного договору сторони домовились, що текст договору, будь-які матеріали, інформація, що стосується даного договору, є конфіденційним і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.1.ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути змінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 зазначеного Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковим заперечення відповідачів про те, що боржник має право не виконувати свого зобовязання новому кредиторові тому, що позивачем, як новим кредитором, не було повідомлено відповідачів про зміну кредитора у зобовязані, оскільки при зміні сторони у договорі права та обовязки за договором переходять до особи яка є правонаступником, при цьому дія договору продовжується, але за участю іншої сторони.

Що стосується твердження відповідачів про те, що банк не надав доказів чи має він індивідуальну ліцензію на здійснення валютних операцій, то суд вважає його помилковим. Так, відповідно до п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України визначено, що у разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт «г» пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято порядок видачі Національним Банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій). У зв'язку з наведеним суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Таким чином, суд вважає, що позивач на законних підставах предявив позов повністю його обґрунтував і він підлягає до повного задоволення.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, а відповідачі не предявили зустрічний позов та протягом усього часу розгляду справи позивач не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах предявлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання не має.

При задоволенні позову суд стягує солідарно з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати в справі.

Керуючись ст.ст.169,212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст.16,509,512,513,514,516,526, 527,530,533,554,1048,1049,1054,1055 ЦК України, суд

вирішив :

Задовольнити повністю позов.

Стягнути солідарно з позичальника - боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Білий Рукав Хмільницького району Вінницької області,зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1 виданий 18 травня 2006 року Дніпровським ВМХМВ УМВС України в Херсонській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (інші відомості про особу суду невідомі) поручителя солідарного боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_3 виданий 12 серпня 1998 року Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 (інші відомості про особу суду невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 01133 м. Київ вул. Щорса буд.36-б код ЄДРПОУ 34047020 МФО 380236 заборгованість по кредитному договору № 11247466000 станом на 11 липня 2013 року в загальній сумі 249808,19 грн. та понесенні судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 498,08 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі,але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_4