Ухвала суду № 35408156, 19.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р.Справа № 821/102/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одеса, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термінал" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термінал" задоволено, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби №№ 0006802200, 0006812200 від 18.09.2012 р.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як податковим органом в ході проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "ТД "Термінал", з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Компанія Тегра" у лютому, березні, травні, червні 2011 року, встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України.

Порушення полягає у тому, що господарські операції між ТОВ "ТД "Термінал" та ТОВ "Компанія Тегра" у лютому, березні, травні, червні 2011 року, які вплинули на формування податкового кредиту та валових витрат, вчинено на підставі нечинних правочинів, так як у ТОВ "Компанія Тегра" відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарських операцій, та не підтверджено рух товару від ТОВ "Компанія Тегра" до ТОВ "ТД "Термінал".

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТД "Термінал" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Податковим органом, в період з 30.08.2012 р. по 31.08.2012 р., проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "ТД "Термінал", з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Компанія Тегра" у лютому, березні, травні, червні 2011 року, що підтверджується актом № 1752/22-4/37288388 від 31.08.2012 р., в ході якої встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України.

Порушення ґрунтуються на результаті перевірки іншого податкового органу контрагента позивача, а саме:- акті перевірки Алчевської ОДПІ у Луганській області № 317/231-37288388 від 10.02.2012 р., відносно ТОВ "Компанія Тегра", яким встановлено відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій.

На формування податкового кредиту та валових витрат вплинули господарські операції позивача з ТОВ "Компанія Тегра", а саме: договору купівлі-продажу № 25/02/11 від 25.02.2011 р., предметом якого є купівля паливно-мастильних матеріалів; договору поставки № 01/06-11 від 01.06.2011 р. щодо поставки гидроферту.

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: - № 0006802200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 428646 грн., з яких за основним платежем - на 428645 грн., за штрафними санкціями - на 1 грн.; № 0006812200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 506273 грн., з яких за основним платежем - на 506272 грн., за штрафними санкціями - на 1 грн.

В ході адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо правомірності формування податкового кредиту та валових витрат з боку позивача, так як господарські операції позивача носять реальний характер, з наступних підстав.

Так, у відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 даної норми встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Складання первинних документів за наслідком господарськиї операцій визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що на формування податкового кредиту та валових витрат вплинули господарські операції позивача з ТОВ "Компанія Тегра", а саме: договору купівлі-продажу № 25/02/11 від 25.02.2011 р., предметом якого є купівля паливно-мастильних матеріалів; договору поставки № 01/06-11 від 01.06.2011 р. щодо поставки гидроферту.

Відповідно до зазначених договорів позивач придбав у лютому, березні, травні, червні 2011 року, дизельне пальне загальною вартістю 2207548,39 грн., з яких ПДВ - 367924,40 грн., гидроферт загальною вартістю 364320 грн., з яких ПДВ - 60720 грн.

Факт виконання договорів підтверджується первинними документами: -рахунками-фактурами № СФ-1000133 від 25.02.2011 р., № СФ-1000179 від 31.03.2011 р., № СФ-1000294 від 04.05.2011 р., № СФ-1000403 від 31.05.2011 р., № СФ-1000627 від 01.06.2011 р., № СФ-1000659 від 04.06.2011 р., № СФ-1000536 від 14.06.2011 р.; видатковими накладними № РН-1000133 від 25.02.2011 р., № РН-1000179 від 31.03.2011 р., № РН-1000294 від 04.05.2011 р., № РН-1000403 від 31.05.2011 р., № РН-1000627 від 01.06.2011 р., № РН-1000659 від 04.06.2011 р., № РН-1000536 від 14.06.2011 р.; податковими накладними № 1000133 від 25.02.2011 р., № 179 від 31.03.2011 р., № 1000294 від 04.05.2011 р., № 1000403 від 31.05.2011 р., № 1000627 від 01.06.2011 р., № 1000659 від 04.06.2011 р., № 1000536 від 14.06.2011 р.; платіжними документами, якими підтверджується факт повного розрахунку.

Фактична поставка дизельного пального підтверджується:- договором оренди обладнання № 01/02/11, згідно якого Орендодавець (ТОВ "ТД "Термінал") передає, а Орендар (ТОВ "Компанія Тегра") приймає в тимчасове володіння та користування (оренду) обладнання для прийому, відпуску та зберігання нафтопродуктів, а саме ємності, об'ємом 75 куб. м, насос, трубопроводи, електролічильник, тверду поверхню (кладені дорожні плити), що знаходяться за адресою: м.Херсон, ул.Домобудівна, 14; додатковою угодою до договору купівлі-продажу № 25/02/11 від 25.02.2011 р., якою внесено зміни до п.2.1 договору, а саме передбачено поставку товару шляхом прокачки нафтопродуктів по трубопроводам у резервуари покупця; актами приймання-здавання нафтопродуктів від 25.02.2011 р. № 1, від 31.03.2011 р. № 2, від 04.05.2011 р. № 3, від 31.05.2011 р. № 4, від 04.06.2011 р. № 5, від 14.06.2011 р. № 6.

Придбане дизельне пальне в подальшому використане в господарській діяльності ТОВ "ТД "Термінал".

Показами свідка ОСОБА_1, яким є директором ТОВ "ТД "Термінал", підтверджується факт господарських відносин з ТОВ "Компанія Тегра" у лютому, березні, травні, червні 2011 року.

За наслідком господарських операцій суми податку на додану вартість внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, факт придбання товарів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства, та вказують на товарність проведеної операції, а саме наявність операції та передачу товару (надання послуг), яка узгоджується з метою діяльності товариства .

В даному випадку при проведенні перевірки податковим органом не виявлено будь-яких порушень податкового законодавства або іншого законодавства з питань оподаткування зі сторони позивача, а фактично встановлено порушення з боку контрагента.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Посилання апелянта на порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" є безпідставним, з обставин викладених вище, оскільки факт порушення випливає з одних господарських операцій.

Висновок податкового органу щодо нікчемності правочинів є безпідставним з підстав викладених вище, а також з того, що договір поставки товарів є правомірним та укладений з метою, яка не суперечить інтересам держави та суспільства або іншим охоронюваним правам, та направлений на реальне здійснення господарської діяльності, яка відповідає статутній діяльності та цілям підприємства.

В даному випадку, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, а тому платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку . На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло