Ухвала суду № 35407394, 20.11.2013, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 247/3883/13-а

2-а/247/116/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Арапіної Н.Є.

при секретарі Щербініній О.С.

за участю

позивачаОСОБА_1

представника відповідача відділу Державної виконавчої

служби Торезького міського управління юстиціїОСОБА_2

відповідача заступника начальника відділу Державної

виконавчої служби Торезького міського управління юстиціїОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 за участю третьої особи Управління пенсійного Фонду України у м. Торезі Донецької області про визнання неправомірної постанови та її скасування,

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 за участю третьої особи Управління Пенсійного Фонду України у м.Торезі Донецької області про визнання протиправною постанови про закінчення виконавчого провадження та її скасування. Свої вимоги мотивував тим, що 30 квітня 2013 року заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду. Однак виконавчий лист виконано частково, тому зазначену постанову вважає протиправною. Просив про визнання протиправною постанови про закінчення виконавчого провадження та її скасування.

03 вересня 2013 року ухвалою Торезького міського суду позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 за участю третьої особи Управління Пенсійного Фонду України у м.Торезі Донецької області про визнання протиправною постанови та її скасування було залишено без розгляду.

10 жовтня 2013 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду ухвалу Торезького міського суду Донецької області від 03 вересня 2013 року у справі №247/3883/13-а було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Торезького міського суду.

Позивач підтримав позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що строк звернення до суду не пропустив. Постанова Донецького окружного адміністративного суду не містить кінцевого строку перерахунку пенсії, тому державним виконавцем безпідставно закрито виконавче провадження із зазначенням повного виконання рішення суду.

Представник відповідача відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 позов не визнала. Пояснила, що після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем направлено запит до управління Пенсійного Фонду України в місті Торезі, на який отримана довідка про виконання рішення про перерахунок пенсії відповідачу в повному обсязі. У вересні 2008 року позивач отримав належні йому суми, що ним не заперечувалось.30 квітня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про закриття виконавчого провадження в звязку з повним фактичним виконанням.

Відповідач заступник начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиці ОСОБА_2 позов не визнала, підтримала пояснення представника відповідача відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції.

Представник третьої особи Управління Пенсійного Фонду України у м.Торезі Донецької області в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки до суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні фактичні обставини.

Згідно посвідчення ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категоріх (а.с.15).

28 лютого 2008 року постановою Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Торезі про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення недоотриманої пенсії та моральної шкоди було задоволено частково: визнано неправомірними дії УПФУ в м.Торезі про відмову ОСОБА_1 у перерахунку основної пенсії відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 грудня 2006 року; зобовязано УПФУ в м.Торезі перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 грудня 2006 року (а.с.11-14).

15 липня 2008 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання постанови від 28 лютого 2008 року видано виконавчий лист про зобовязання управління Пенсійного фонду України в м.Торезі перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 грудня 2006 року, судове рішення набрало чинності 02 липня 2008 року (а.с.78).

01 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-а-1944/08 виданого 15 липня 2008 року Донецьким окружним адміністративним судом (а.с.114).

06 березня 2013 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-а-1944/08 від 15 липня 2008 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, про зобовязання управління Пенсійного фонду України в м.Торезі перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 грудня 2006 року (а.с.115).

30 квітня 2013 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-а-1944/08 від 15 липня 2008 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, про зобовязання управління Пенсійного фонду України в м.Торезі перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 грудня 2006 року, було закінчено в звязку з повним фактичним виконанням (а.с.117).

Згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції 30 квітня 2013 року позивачу ОСОБА_1 надіслано копію постанови про закінчення виконавчого провадження (а.с.57-58).

Дослідив добуті докази суд дійшов наступного висновку .

Положеннями статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обовязки і права державного виконавця, зокрема, вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1, ч.2 ст.19 цього Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Згідно ч.1, ч.5 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Відповідно вимог ч.1,ч.2 ст.25 зазначеного Закону державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий лист і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до п.9 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (із змінами, внесеними згідно з постановами ВАС від 21 травня 2012 року № 5, від 14 вересня 2012 року №10) справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих цими судами в інших справах, крім передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 КАС України, підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами, які видали виконавчий лист, у разі звернення сторін виконавчого провадження.

Відповідно до п.10 зазначеної постанови судам необхідно мати на увазі, що всі адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час проведення виконавчих дій, розглядаються з особливостями, установленими статтею 181 КАС України. Щодо справ про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності цих органів, то такі справи розглядаються за загальними правилами КАС України. Це слід розуміти так, що на адміністративні справи щодо оскарження інших рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, не пов'язаних з проведенням виконавчих дій, не поширюються особливості розгляду таких справ, які встановлені статтею 181 КАС України, в тому числі й щодо скороченого 10-денного строку розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що 06 березня 2013 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-а-1944/08 від 15 липня 2008 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, про зобовязання управління Пенсійного фонду України в м.Торезі перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 грудня 2006 року. Управління Пенсійного фонду України в м.Торезі листом від 21 березня 2013 року за №1518/08 повідомило відділ державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції про те, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року виконана в повному обсязі за період його розповсюдження на вказані правовідносини. 30 квітня 2013 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-а-1944/08 від 15 липня 2008 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, про зобовязання управління Пенсійного фонду України в м.Торезі перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 грудня 2006 року, було закінчено в звязку з повним фактичним виконанням.

Згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам І групи 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам ІІ групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частинами 1 та 4 ст.54 зазначеного Закону визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по В групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам 3 мінімальних пенсій за віком.

В той же час, Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені Прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статей 50, 51, 52. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 від 6 липня 2011 року, якою встановлено інші розміри основної державної та додаткової пенсії, передбачені ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначена постанова набрала чинності 23 липня 2011 року (Урядовий кур'єр від 23.07.2011 - № 133).

Таким чином, виплата основної та додаткової пенсії відповідно статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.07.2011 року здійснюються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідні роки.

Крім того, частиною 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийнятою на 2012 рік, встановлено, також зовсім інші розміри основної державної та додаткової пенсії, передбачені ст. ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також встановлено, що у 2013 році положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Крім того, пунктами 2 та 3 Рішення Конституційного Суду України від 13 січня 2012 року № З-рп/2012 вирішено наступне:

« 2. В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2,3,6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

3. В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19.частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України».

Відповідно до ст.150 Конституції України, рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Згідно листа управління Пенсійного фонду України в м.Торезі від 21 березня 2013 року за №1518/08 постанова Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року виконана в повному обсязі за період його розповсюдження на вказані правовідносини (а.с.116).

Дії державного виконавця при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень субєкта оскарження і права та свободи позивача не було порушено.

Тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження»,Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин), Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-6 від 14 червня 2011 року, «Про державний бюджет України на 2012 рік», «Про державний бюджет України на 2013 рік», Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23 листопада 2011 року, Рішенням Конституційного Суду України від 13 січня 2012 року №3-рп/2012, п.п.9,10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (із змінами, внесеними згідно з постановами ВАС від 21 травня 2012 року № 5, від 14 вересня 2012 року №10), ст.ст. 2, 9, 158, 165, 181 КАС України, суд

У х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції ОСОБА_2 за участю третьої особи Управління пенсійного Фонду України у м.Торезі Донецької області про визнання неправомірної постанови та її скасування відмовити.

Повний текст ухвали виготовлений 21 листопада 2013 року.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подання протягом пяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною 3 ст.160 КАС України або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

ОСОБА_3