Справа № 1003/16313/12 Головуючий у І інстанції Володько І.С.Провадження № 22-ц/780/5785/13 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.Категорія 18 19.11.2013
УХВАЛА
Іменем України
18 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Березовенко Р.В.,
суддів: Воробйової Н.С., Верланова С.М.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного комерційного банку "Трансбанк" і ліквідатора акціонерного комерційного банку "Трансбанк" Литвинчука Володимира Івановича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до акціонерного комерційного банку "Трансбанк" і ліквідатора акціонерного комерційного банку "Трансбанк" Литвинчука Володимира Івановича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Екобуд", про розірвання договору та стягнення коштів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27.12.2006 року між ним та відповідачем по справі АКБ «Трансбанк» був укладений договір № 003/02 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» багатоповерхового житлового будинку «Олександ-рійський замок» (секції «В», «Г») по АДРЕСА_1. На виконання зобов'язань за укладеним договором, позивач вніс кошти до Фонду фінансування будівництва і станом на 25.04.2008 року ним було повністю внесено за закріплений за ним об'єкт інвестування - двохкімнатну квартиру № НОМЕР_1 на 4 поверсі секції «В» площею 77,02 кв.м. кошти в сумі 349012 грн.
В подальшому, на прохання банку, як управителя ФФБ було перенесено строк введення об'єкту в експлуатацію з 20.05.2008 року на жовтень 2009 року.
В жовтні 2008 року АКБ «Трансбанк» на його прохання, повернув йому лише частково гроші в сумі 171000 грн. Однак, будинок не збудований, а АКБ «Трансбанк» не виконав свої зобов'язання за укладеним договором і не надав йому довідки, яка підтверджує його право на отримання у власність закріпленої за ним квартири.
Крім того, слід визнати недійсними пункти 4.4 і 5.3 договору, так як п. 4.4 і п. 5.3 договору не відповідають загальним засадам цивільного законодавства України - добросовісності та справедливості. Так як відповідач по справі АКБ «Трансбанк» не виконує свої зобов'язання за договором, тому позивач просив зобов'язати АКБ «Трансбанк» виконати зобов'язання за договором № 003/02, а саме, надати позивачу довідку, яка підтверджує його право на отримання у власність закріпленого за ним об'єкта інвестування - квартири № НОМЕР_1 на 4 поверсі секції «В» площею 77,02 кв.м. і надати йому для підписання акт прийому-передачі закріпленого за ним об'єкта інвестування, а також, просив визнати недійсними, як окремі частини правочину пункти 4.4, 5.3 договору № 003/02, та просив стягнути судові витрати по справі.
В ході розгляду справи позивач змінив предмет позову та уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача по справі АКБ «Трансбанк» на користь позивача сплачені на виконання умов договору кошти в сумі 169173 грн. 74 коп. та розірвати договір № 003/02 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» багатоповерхового житлового будинку «Олександрійський замок» (секції «В», «Г») по АДРЕСА_1, стягнути судові витрати по справі в сумі 9410 грн. - сплату адвокатських послуг і 107 грн. 30 коп. сплачений судовий збір.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано договір № 003/02 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» багато-поверхового житлового будинку «Олександрійський замок» (секції «В», «Г») по АДРЕСА_1 від 27 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «Трансбанк». Стягнуто з АКБ «Трансбанк»на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 169173 грн. 74 коп., та судові витрати в сумі 9517 грн., а всього стягнуто 178691 грн. 04 коп.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому посилався на те, що з його боку відсутні будь-які порушення обов»язків, у якості Управителя ФФБ, а встановлені судом правопорушення не є наслідком саме його діяльності.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
В ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 2 цієї статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2006 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем акціонерним комерційним банком «Трансбанк» був укладений договір № 003/02 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» багатоповерхового житлового будинку «Олександрійський замок» (секції «В», «Г») по АДРЕСА_1.
За умовами даного договору ОСОБА_3 мав передати кошти АКБ «Трансбанк», а АКБ «Трансбанк» було зобов'язано прийняти від ОСОБА_3 кошти та закріпити за останнім об'єкт інвестування, а також видати свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва (ФФБ) і після введення об'єкту будівництва в експлуатацію надати ОСОБА_3 в обмін на Свідоцтво про участь у ФФБ довідку, яка підтверджує право останнього на отримання у власність закріпленого за ним об'єкта інвестування.
ОСОБА_3, на виконання умов договору № 003/02, передав відповідачу АКБ «Трансбанк» кошти в сумі 349173 грн. 74 коп., що підтверджується квитанцією № 13_67 та платіжним дорученням № 1370 від 27.12.2006 року на суму 97223 грн. 74 коп., квитанцією № 447 та платіжним дорученням № 1317 від 26.01.2007 року на суму 92400 грн., квитанцією № 1318 та платіжним дорученням № 1319 від 27.09.2007 року на суму 60000 грн., квитанцією № 1677 та платіжним дорученням № 1 від 18.03.2008 року на суму 70000 грн., квитанцією № 1353 та платіжним дорученням № 2 від 25.04.2008 року на суму 29550 грн.
АКБ «Трансбанк» було видано 27.12.2006 року позивачу ОСОБА_3 свідоцтво № 003/02-ФФБ про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» багатоповерхового житлового будинку «Олександрійський замок» (секції «В», «Г») по АДРЕСА_1 і було закріплено за ОСОБА_3 об'єкт інвестування - двокімнатну квартиру № НОМЕР_1 на 4 поверсі секції «В», площею 77,02 кв.м. загальною вартістю на 27.12.2006 року - 323484 грн. із запланованою датою введення об'єкта в експлуатацію - 20.05.2008 року.
03.10.2006 року між акціонерним комерційним банком «Трансбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобуд» була укладена Генеральна угода № 01-ФФБ між управителем фонду фінансування будівництва виду «А» та забудовником. Згідно умов Генеральної угоди АКБ «Трансбанк», як управитель, замовив збудувати багатоповерховий житловий будинок «Олександрійський замок» (секції «В», «Г») по АДРЕСА_1 і взяв на себе зобов'язання ввести будинок в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам ФФБ, а ТОВ «Екобуд», як забудовник взяло на себе зобов'язання збудувати, ввести в експлуатацію та передати об'єкт установникам ФФБ у встановлені строки.
У визначені договорами строки багатоповерховий житловий будинок «Олександрійський замок» (секції «В», «Г») по АДРЕСА_1 збудований не був, а тому запланована дата введення об'єкта в експлуатацію була перенесена з 20.05.2008 року на жовтень 2009 року, про що було зазначено у додатку № 1 до свідоцтва № 003/02-ФФБ, однак багатоповерховий житловий будинок «Олександрійський замок» (секції «В», «Г») по АДРЕСА_1 не збудований і до цього часу.
Таким чином, позивач ОСОБА_3 виконав в повному обсязі свої зобов'язання за укладеним з відповідачем АКБ «Трансбанк» договором № 003/02 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» багатоповерхового житлового будинку «Олександрійський замок» секції «В», «Г» по АДРЕСА_1 і сплатив повну вартість закріпленого за ним об'єкту інвестування - двокімнатної квартири № НОМЕР_1 на 4 поверсі секції «В», площею 77,02 кв.м. житлового будинку «Олександрійський замок» по АДРЕСА_1, в той час як відповідач АКБ «Трансбанк» не виконав в повному обсязі свої зобов'язання перед ОСОБА_3 за укладеним договором, оскільки по даний час об'єкт інвестування не побудовано, та не передано інвестору.
Згідно п.п. 2) а) пункту 2.2.2. Договору № 003/02 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» багатоповерхового житлового будинку «Олександрійський замок» секції «В», «Г» по АДРЕСА_1, позивач ОСОБА_3 має право відмовитись від участі у ФФБ шляхом розірвання Договору про участь у ФФБ та отримати з ФФБ кошти на умовах Правил ФФБ та цього Договору.
Так як умови договору не виконувались у встановлений строк до 20.05.2008 року, то позивач ОСОБА_3 звернувся 23.10.2008 року до відповідача АКБ «Трансбанк» з заявою про повернення коштів і згідно меморіального ордеру № 5601 від 19.01.2009 року АКБ «Трансбанк» повернуло ОСОБА_3 частину коштів у розмірі 180000 грн., при цьому ОСОБА_3 фактично отримав лише 171000 грн., так як він сплатив АКБ «Трансбанк» комісійну винагороду за здійснення розрахунково-касового обслуговування під час часткової виплати коштів з ФФБ в розмірі 5% від суми виплати, що склала 9000 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, повно та всебічно з»ясувавши всі обставини справи, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо розірвання договору є доведеними та обгрунтованими, оскільки внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо строків виконання робіт є істотним, так як позивач ОСОБА_3, передавши відповідачу по справі АКБ «Трансбанк» вартість об'єкту інвестування - кошти в сумі 349173 грн. 74 коп. в повному обсязі, позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме, одержати у встановлений строк об'єкт інвестування - двокімнатну квартиру по АДРЕСА_1
Крім того, є доведеними та обгрунтованими вимоги позивача про стягнення залишку сплаченої ним суми у розмірі 169173 грн. 74 коп., оскільки відповідачем йому було повернуто в добровільному порядку лише 180000 грн., (що на думку колегії суддів свідчить про визнання відповідачем порушень зі свого боку), а тому судом першої інстанції вірно вирішено стягнути з АКБ «Трансбанк» на користь ОСОБА_3 залишок суми саме у такому розмірі.(349173 грн. 74 коп. (сплачена вартість квартири) - 180000 грн. (кошти повернуті в добровільному порядку) = 169173 грн. 74 коп.).
Висновки суду першої інстанції викладені в рішенні, відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Що ж стосується доводів викладених в апеляційній скарзі, то вони колегією суддів розцінюються критично, оскільки не свідчать про незаконність та безпідставність висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні та спростовуються діями самого відповідача, щодо добровільного повернення частини коштів позивачу.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу акціонерного комерційного банку "Трансбанк" і ліквідатора акціонерного комерційного банку "Трансбанк" Литвинчука Володимира Івановича відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Р.В.Березовенко
Судді: Н.С.Воробйова
С.М.Верланов
Судове рішення № 35406852, Апеляційний суд Київської області було прийнято 19.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1003/16313/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: