Рішення № 35406450, 19.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа № 911/3626/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-Агро", м. Черкаси

до Приватного підприємства "Автомагістраль", с. Синяк Вишгородського району

про стягнення 890652,75 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан-Агро" (надалі позивач) заявлено позов до Приватного підприємства "Автомагістраль" (надалі відповідач) про стягнення 890652,75грн., з яких: 779295,60 грн. основний борг, 92306,33 грн. штраф та 19050,82 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 3 від 08.05.2012 р. у частині здійснення розрахунків за поставлений позивачем товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 09.10.2013 р.

07.10.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2013 р. вказане клопотання представника відповідача задоволено та розгляд справи відкладено на 30.10.2013 р.

30.10.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги визнає частково, а саме: 729295,60 грн. основного боргу та 12698,71 грн. 3 % річних.

У судовому засіданні 30.10.2013 р. судом оголошено перерву до 13.11.2013 р. та представниками сторін підписано відповідне повідомлення.

11.11.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав письмові пояснення щодо правових підстав нарахування штрафних санкцій, які за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог до 840622,75 грн., з яких: 729295,60 грн. основний борг, 19050,82грн. 3 % річних та 92306,33 грн. штрафних санкцій.

У судовому засіданні 13.11.2013 р. судом оголошено перерву до 19.11.2013 р. та представниками сторін підписано відповідне повідомлення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

08 травня 2012 року між ТОВ "Меридіан-Агро" (продавець, позивач у справі) та ПП "Автомагістраль" (покупець, відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу №3 (надалі договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити топливо пічне, котельне нафтохімічне, синтетичне. Надалі товар, відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.2 договору асортимент, кількість (об'єм) товару, ціна, умови оплати, терміни і умови його поставки та момент відвантаження узгоджуються сторонами в заявках, накладних, виставлених рахунках та інших бухгалтерських документах, що застосовуються при товарообороті або при необхідності - шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 5.1. договору оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку на умовах 100% передплати, а в інших випадках умови оплати узгоджуються додатковою угодою до договору.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі надходження грошових коштів після закінчення термінів, передбачених рахунком або додатковими угодами, продавець має право відмовити у відвантажені товару і повернути грошові кошти покупцю.

Згідно з п. 11.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами на строк до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного його виконання.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 3 від 08.05.2012 р. позивачем було поставлено товар відповідачеві, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими відтиском печатки позивача наступними видатковим накладними: №РН-0000031 від 19.10.2012 р. на суму 109004,00 грн., №РН-0000032 від 25.10.2012 р. на суму 108179,60 грн., №РН-0000034 від 27.10.2012р. на суму 135384,80 грн., №РН-0000036 від 31.10.2012 р. на суму 104424,00 грн., №РН-0000043 від 14.11.2012 р. на суму 122194,40 грн., №РН-0000049 від 27.11.2012 р. на суму 147128,40 грн. та №РН-0000053 від 30.11.2012 р. на суму 154011,60 грн., загалом на суму 880326,80грн.

Факт отримання відповідачем - ПП "Автомагістраль", товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зазначених вище накладних, які містять підпис представника відповідача в графі "отримав(ла)" та копіями довіреностей від 02.10.2012 р. №874 та від 09.11.2012р. №1054, які видані відповідачем Кальніченку Олексію Михайловичу на отримання від позивача пічного палива у кількості 400 тонн. Вказані довіреності підписані керівником та головним бухгалтером відповідача, та містять відтиски печатки ПП "Автомагістраль".

Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. №П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" (зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96р. №293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

З системного аналізу п.п. 5.1. та 5.3. договору вбачається, що відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем у термін вказаний у виставленому ТОВ"Меридіан-Агро" рахунку або в термін вказаний у додатковій угоді до договору.

Позивачем суду будь-яких доказів виставлення рахунків відповідачеві чи укладення додаткових угод до договору купівлі-продажу від 08.05.2012 р. №3 у яких би було визначено термін здійснення розрахунків за поставлений ТОВ "Меридіан-Агро" товар суду не надано.

Відповідно до частини другої ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачеві претензію від 01.03.2013 р. про погашення заборгованості у розмірі 1079295,80 грн. за поставлений за договором купівлі-продажу від 08.05.2012 р. №3 товар.

Як зазначає у відзиві на позовну заяву відповідач, останній на сьомий день з моменту отримання вказаної претензії, а саме 19.03.2013 р., було скеровано на адресу позивача лист від 19.03.2013р. №126. Доказів іншого (дати отримання претензії відповідачем) позивачем суду не надано.

Отже, відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, у відповідача обов'язок щодо сплати заборгованості у розмірі 729295,60 грн. за поставлений позивачем товар на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.2012 р. №3 виник 20.03.2013 р.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним вище договором купівлі-продажу у частині оплати вартості поставленого позивачем товару виконав не у повному обсязі, сплативши лише 57972,80 грн. при поставці товару ТОВ"Меридіан-Агро" на загальну суму 880326,80 грн., у зв'язку з чим, у відповідача станом на дату судового засідання рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 729295,00 грн.

Як зазначено вище, 30.10.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позов у якому останній визнає основний борг у розмірі 729295,60 грн. повністю.

Відповідно до частини п'ятої ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, дії відповідача по визнанню позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Врахувавши вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів, за поставлений за договором купівлі-продажу № 3 від 08.05.2012 р. товар позивачем в розмірі 729295,60грн., при поставці товару на загальну суму у розмірі 880326,80грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед ТОВ "Меридіан-Агро" у розмірі 729295,60грн., при поставці товару на загальну суму у розмірі 880326,80грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 729295,60грн. боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача грн. 19050,82грн. 3% річних та 92306,33 грн. штрафу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних по заборгованості за поставлений товар (з урахуванням того факт, що строк оплати настав 13.03.2013р., а прострочення по оплаті за поставлений по вказаних вище накладних товар виникло з 20.03.2013 р.), судом встановлено, що розрахунок позивача виконано арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних суд задовольняє частково, а саме у розмірі 10824,74 грн.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 7.4. договору за прострочення платежу покупець сплачує продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною другою ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом встановлено, що станом на 20.03.2013 р. розмір подвійної облікової ставки НБУ становив 7,5 %*2 річних, тобто, з урахуванням того факту, що штраф є одноразовим стягненням за неналежне виконання зобов'язання, 0,041 % за один день.

Таким чином, п. 7.4. договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує штраф у розмірі 0,041% від суми прострочення.

Зробивши розрахунок штрафу по заборгованості за поставлений товар (з урахуванням того факт, що строк оплати настав 13.03.2013р., а прострочення по оплаті за поставлений по вказаних вище накладних товар виникло з 20.03.2013 р.), судом встановлено, що розрахунок позивача виконано арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу суд задовольняє частково, а саме у розмірі 319,51 грн.

За таких обставин, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 729295,60 грн. основного боргу, 319,51 грн. штрафу та 10824,74грн. 3% річних, а загалом 740439,85 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У п. 5.2. роз'яснень наданих Вищим господарським судом України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Судом встановлено, що позивачем сплачено зайву суму судового збору у розмірі1000,61 грн., яка підлягає поверненню останньому.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Автомагістраль" (07351, Київська обл., Вишгородський район, с. Синяк, вул. Леніна, буд. 68; код ЄДРПО України 31481658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-Агро" (18035, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, буд. 25, кв. 45; код ЄДРПО Україна 38161501) - 729295 (сімсот двадцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) гривень 60 коп. боргу, 10824 (десять тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 74коп. 3% річних, 319 (триста дев'ятнадцять) гривень 51 коп. штрафу та 14808 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісім) гривень 80 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Меридіан-Агро" (18035, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, буд. 25, кв. 45; код ЄДРПО Україна 38161501) з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 04/9 від 04.09.2013 р. на суму 17813,07 грн. у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 61 коп. (оригінал платіжного доручення у матеріалах справи).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання: 22.11.2013 року.

Суддя А.В. Лопатін