Рішення № 35406287, 05.08.2013, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/636/13-ц

провадження № 2/179/308/13

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 р. Магдалинівський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Новік Д.І.

при секретарі Рибалко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DNL0GI0000004734 від 11 березня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 (далі відповідач) 11 березня 2008 року отримав кредит у розмірі 53 000 гривень 00 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11 березня 2013 року. Згідно умов зазначеного кредитного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач як позивальник повинен надавати банку як кредитодавцю грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15 березня 2013 року має заборгованість в сумі 206 257 гривень 02 копійки, яка складається з: 45 438 гривень 94 копійок заборгованість за кредитом; 74 158 гривень 44 копійки заборгованість по процентам за користування кредитом; 67 909 гривень 00 копійок пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафу в розмірі 18 750 гривень 64 копійки (процентна складова). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11 березня 2008 року ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і відповідач ОСОБА_3 уклали договір іпотеки № DNL0GI000000646 (надалі договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 244.65, житловою площею 69.98 кв.м, який розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н., с. Почино-Софіївка, вул. Гагаріна, буд. 29а, яке йому належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, при цьому обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 75 750 гривень 00 копійок. У відповідності до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельні ділянки, на якій розташований предмет іпотеки і які належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки. Земельні ділянки розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н., с. Почино-Софіївка, вул. Гагаріна, буд. 29а. Враховуючи викладене та керуючись ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ЖК України, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 березня 2008 року в розмірі 206 257 гривень 02 копійки звернути стягнення на будинок загальною площею 244.65 кв.м., житловою площею 69.98 кв.м. та земельні ділянки, які розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н., с. Почино-Софіївка, вул. Гагаріна, буд. 29а, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки та виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, с. Почнно-Софіївка, вул. Гагаріна, буд. 29а зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, а також стягнути з відповідача судові витрати, що складаються із сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2291 гривень 97 копійок та витрат повязаних з розглядом справи, а саме публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 150 гривень.

В судове засіданні представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 03 жовтня 2012 року (а.с. 90), не зявилась, до суду надала заяву (а.с. 99-100), згідно якої просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач у судове засідання, будучу належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить оголошення у випуску газети «Вісті Придніпровя» № 59 (1450) від 01 серпня 2013 року (а.с. 102).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, а також відповідно до ст. 197 ЦПК України без фіксування судового засідання технічним засобом.

Суд, вивчивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 66-70) та відповідачем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 64-65) було укладено кредитний договір № DNL0GI0000004734 від 11 березня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 (далі відповідач) 11 березня 2008 року отримав кредит у розмірі 53 000 гривень 00 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11 березня 2013 року (а.с. 22-30).

Згідно умов зазначеного кредитного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач як позивальник повинен надавати банку як кредитодавцю грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15 березня 2013 року має заборгованість в сумі 206 257 гривень 02 копійки (а.с. 9-16), яка складається з: 45 438 гривень 94 копійок заборгованість за кредитом; 74 158 гривень 44 копійки заборгованість по процентам за користування кредитом; 67 909 гривень 00 копійок пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафу в розмірі 18 750 гривень 64 копійки (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11 березня 2008 року ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і відповідач ОСОБА_3 уклали договір іпотеки № DNL0GI000000646 (надалі договір іпотеки) (а.с. 50-57).

Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями загальною площею 244.65 кв.м., житловою площею 69.98 кв.м, який розташований на приватизованих належний йому земельних ділянках (а.с. 59-60, 61-62) за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н., с. Почино-Софіївка, вул. Гагаріна, буд. 29а, яке йому належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності (а.с. 63), при цьому обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 75 750 гривень 00 копійок.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельні ділянки, на якій розташований предмет іпотеки і які належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки. Земельні ділянки розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н., с. Почино-Софіївка, вул. Гагаріна, буд. 29а.

Враховуючи викладене та керуючись ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ЖК України, в звязку з виниклою заборгованістю за кредитним договором позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 березня 2008 року в розмірі 206 257 гривень 02 копійки звернути стягнення на будинок загальною площею 244.65 кв.м., житловою площею 69.98 кв.м. та земельні ділянки, які розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н., с. Почино-Софіївка, вул. Гагаріна, буд. 29а, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки та виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, с. Почнно-Софіївка, вул. Гагаріна, буд. 29а зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, а також стягнути з відповідача судові витрати, що складаються із сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2291 гривень 97 копійок та витрат повязаних з розглядом справи, а саме публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 150 гривень (а.с. 1, 2, 3-6, 101).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про іпотеку», кредитним договором, іпотечним договором.

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст. 1054, 1055 ЦК України), а також іпотечний договір, який має бути нотаріально посвідченим (ст.ст. 3, 18 Закону України «Про іпотеку»).

Нормою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, розмір яких визначається в договорі (ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до норми ст. 1050 ЦК України, в контексті положення ст. 1054 ч. 2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів. Відповідний обов'язок боржника щодо повернення кредитору на його вимогу суми боргу зі сплатою процентів встановлений ст. 625 ч. 2 ЦК України.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому відповідно до норми ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею, відповідно до ст.549 ЦК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України), а також така пеня підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ст. 624 ЦК України).

Нормою ст. 625 ч. 1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.ст. 549, 611 ЦК України у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобовязання та сплата неустойки, при цьому неустойка є одною з форм відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин,які мають істотне значення.

Згідно ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормою ст. 3 вказаного закону передбачено, що іпотека виникає на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено факт несвоєчасного погашення заборгованості по даному кредитному договору відповідачем ОСОБА_3 та виникнення в звязку з цим заборгованості за кредитним договором.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором № DNL0GI0000004734 від 11 березня 2008 року, іпотечним договором № DNL0GI000000646 від 11 березня 2008 року, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення даних договорів в належній формі, встановлено невиконання відповідачем як позичальником, на відміну від кредитора, своїх зобов'язань за кредитним договором, а також встановлено наявність у позивача права звернути стягнення в такому випадку на предмет іпотеки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу стосовно виселення осіб, які зареєстровані та проживають за адресою предмету іпотеки, суд вважає за можливе у її задоволенні відмовити, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В пункті 43 постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року вказано, що примусове виселення мешканців здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Аналізуючи вищезазначену норму, суд прийшов до висновку, що заявлена вимога про виселення мешканців є передчасною, а отже такою, що не підлягає задоволенню, оскільки для вирішення її по суті, позивачу необхідно здійснити дії по зверненню стягнення на предмет іпотеки та запропонувати мешканцям будинку, що знаходиться в іпотеці, добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця. У разі якщо дана вимога не буде виконана, позивач матиме право звернутись до суду з вимогою про виселення мешканців з житлового приміщення.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що заявлена позивачем вимога про виселення третіх осіб задоволенню не підлягає, з огляду на зазначені вище приписи ст. 11 ЦПК України, оскільки стосується невизначеного кола осіб, що не є сторонами по справі, та за відсутністю доказів порушення права позивача щодо користування спірним житловим будинком.

Дане рішення суд ухвалює в рамках заявлених позивачем вимог і на підставі наданих доказів (ст.ст. 57-66 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені ним при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору на суму 2291 гривні 97 копійок та 150 гривень витрат повязаних з викликом відповідача у пресі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 253, 256, 509, 526, 536, 549, 550, 551, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 17, 33, 38-40 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 58-61, 88, 197, 208-210, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNL0GI0000004734 від 11 березня 2008 року в розмірі 206 257 гривень 02 копійки звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок загальною площею 244.65 кв.м., житловою площею 69.98 кв.м. та земельні ділянки, які розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н., с. Почино-Софіївка, вул. Гагаріна, буд. 29а, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) сплачені судові витрати у розмірі 2291 гривні 97 копійок та 150 гривень вартості оголошення у пресі про виклик відповідача.

В решті пологих вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення рішення у відсутності особи, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя Новік Д.І.