Рішення № 35405370, 18.11.2013, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Дата документу 18.11.2013

Справа №479/727/13-ц

Провадження №2/479/274/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.

при секретарі Штуфра А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Криве Озеро цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області районної державної адміністрації області в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Орган опіки та піклування Кривоозерська РДА Миколаївської області звернувся до суду в інтересах малолітніх з вищезазначеним позовом до ОСОБА_4.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідачка є матір'ю малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. Батьком старшої дочки ОСОБА_1 є ОСОБА_5, відомості про батька двох менших синів зазначені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. За твердженням позивача, відповідачкою не створено належних умов для проживання та розвитку дітей, вона зловживає спиртними напоями, не працює, кошти, які виплачуються на дітей, використовує не за цільовим призначенням.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_4 стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. та стягнути з відповідачки аліменти розмірі 350 грн. на кожну дитину, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, вказуючи на те, що після того як позов вже був на розгляді в суді, представники служби у справах дітей Кривоозерської РДА Миколаївської області неодноразово виїздили до місця проживання відповідачки для того, щоб з»ясувати спосіб життя матері малолітніх після того, як діти у неї були відібрані. Проте, остання не забезпечила умов для повернення своїх дітей, оскільки власного житла не має, проживає зі своїм співмешканцем в с.Токарівка Кривоозерського району в будинку, який останньому не належить, крім того у ньому відсутні умови для елементарного існування дітей, продукти харчування на момент перевірки були в малому об»ємі.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, мотивуючи тим, що вже не вживає алкогольних напоїв, проживає зі своїм співмешканцем в його будинку, в якому по-можливості проведено ремонт, заготовлено продукти харчування для дітей.

Прокурор в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити, позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно її неповнолітніх дітей, вказуючи на те, що мати малолітніх дітей-відповідачка по справі- не виконує материнських обов»язків, в результаті чого останні страждають, а також стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей.

Вислухавши представника позивача, відповідачку, прокурора, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 є матірю малолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, 22 жовтня 2009 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується даними свідоцтв про народження останніх (а.с.6, 43, 44). При цьому батьком малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5, відомості щодо батька малолітніх ОСОБА_3, 22 жовтня 2009 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначені відповідно до положень ч.1 ст. 135 СК України.

16 квітня 2013 року комісією у складі спеціалістів Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області та служби у справах дітей Кривоозерської РДА при обстеженні території Великомечетнянської сільської ради малолітні діти - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3І - були вилучені у матері, що підтверджується довідкою про проведення рейду «Діти вулиці» №26 від 16.04.2013 (а.с.45). З 16 квітня 2013 року по 16 липня 2013 року діти перебували в родині гр.ОСОБА_6, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_3. Після 16 липня 2013 року малолітні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 поміщені до притулку м.Первомайська Миколаївської області.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вказав, що перебуває на посаді Великомечетнянського сільського голови Кривоозерського району з жовтня місяця 2006 року. Відповідачка ОСОБА_4 проживає на території Великомечетнянської сільської ради. Весь час проживала з дітьми в с.Велика Мечетня Кривоозерського району, з серпня місяця поточного року проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. Свідок стверджував, що дуже часто відвідував сім»ю відповідачки ОСОБА_4, оскільки вона перебувала на обліку сільської ради як сім»я, яка опинилась в важкій життєвій ситуації. Постійно робив їй зауваження відносно того, що вона, маючи на утриманні 3-х малолітніх дітей, належним чином не здійснювала догляд за ними, так як останні в більшості випадків були недоглянутими, голодними. ОСОБА_4 дуже часто перебуває в стані алкогольного сп»яніння, кошти, які отримувала по догляду за дітьми, використовувала не за цільовим призначенням.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вказала, що працює секретарем Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району. Неодноразово була свідком того, що діти ОСОБА_4 були залишені без догляду, в зимовий період часу перебували в будинку, який не опалювався, скрізь була антисанітарія. На будь-які зауваження щодо неналежного догляду за власними дітьми, відповідачка уваги не звертала. Не зважаючи на те, що в квітні місяці діти ОСОБА_4 були відібрані, остання власний спосіб життя не змінила. З серпня місяця поточного року вона разом з новим співмешканцем переїхала проживати в ІНФОРМАЦІЯ_5. При обстеженні працівниками сільської ради нового місця проживання відповідачки встановлено, що запас продуктів харчування, спальні місця, будь-який одяг для дітей відсутній.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що з 2000 року працює в Великомечетнянській сільській раді фахівцем соціальної роботи. Сім»ю відповідачки ОСОБА_4 знає тривалий час, оскільки систематично проводила інспектування умов проживання малолітніх дітей. Відповідачці неодноразово вказувала на те, що діти недоглянуті, відстають в фізичному розвитку, оскільки були обмежені в харчуванні, проте остання постійно запевняла, що виправиться. Дуже часто від односельців чула, що ОСОБА_4 залишає дітей без догляду вдома, а сама з друзями відлучалась у власних справах. Після того, як діти в квітні місяці поточного року були відібрані у відповідачки та поміщені до сім»ї гр.ОСОБА_6, вигляд та стан дітей швидко покращився. 15 жовтня поточного року фахівцями Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району проведено обстеження за місцем її проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, та встановлено, що останньою не забезпечено умов для можливого повернення дітей для проживання з матір»ю.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_10 вказали, що малолітні діти ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 16 квітня поточного року перебували в їх сім»ї, діти до них потрапили у вкрай недоглянутому стані, не знали про елементарні умови гігієни, зі слів дітей їм відомо, що вони не мали власного посуду, дуже часто були голодними, залишалися без догляду дорослих.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що з 2004 р. по 2006 р. перебував з відповідачкою в шлюбі, від якого у них в 2003 р. народився син - ОСОБА_11. Після розлучення він з проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7. Спільний з відповідачкою син проживає разом з ним. Відповідачка ОСОБА_4 з сином не спілкується, життям дитини не цікавиться, матеріально участі у вихованні дитини не приймає. В судовому засіданні свідку зі слів відповідачки стало відомо, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, є їх спільною дитиною, і те, що відповідні відомості зафіксовані в свідоцтві про її нароження. Свідок ОСОБА_5 факт батьківства відносно дочки не заперечував, вказуючи, що бажає приймати участь у вихованні дитини. Вподальшому свідок довів до відома суду, що відвідуючи малолітню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, в притулку остання виявила бажання проживати з ним як з батьком, в результаті чого він забрав її до себе додому, де проживав з сином.

В судовому засіданні малолітня ОСОБА_1 в присутності своїх батьків (ОСОБА_5 та відповідачки ОСОБА_4Д.) пояснила, що до весни 2013 року проживала з мамою і двома меншими братами в с.Велика Мечетня Кривоозерського району. ОСОБА_4 дуже часто залишали їх без догляду, навіть в нічну пору доби, тому вона була змушена самостійно заспокоювати менших братів. Продуктів харчування не було, їх дім часто відвідували друзі відповідачки, та вони разом вживали алкогольні напої. На даний час вона проживає зі своїм батьком ОСОБА_5, якого раніше не знала, має гарні умови проживання, бажає залишитись жити в батька назавжди.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 вказали, що є близькими родичами відповідачки ОСОБА_4. Пояснювали, що остання дійсно іноді зловживала спиртними напоями, проте причиною тому було те, що вона проживала зі співмешканцем, який дуже часто застосовував до неї фізичну силу, забирав грошові кошти. Проте, на даний час ОСОБА_4 бажає змінити власний спосіб життя, на протязі декількох місяців вона не вживає алкогольних напоїв, проживає в будинку нового співмешканця, оскільки її власний будинок перебуває в аварійному стані. З вересня місяця поточного року ОСОБА_4 щотижня відвідує дітей, які перебувають в Первомайському притулку для дітей.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 вказав, що на протязі 4-х місяців співмешкає з відповідачкою ОСОБА_4, проживають в ІНФОРМАЦІЯ_4 в його будинку, право власності на який не оформлено. На момент перевірки відповідними службами він з відповідачкою дійсно не заготовили дрова та вугілля, одяг для дітей, по-скільки планують зробити це в найкоротший термін. Він не заперечує, щоб діти відповідачки проживали з ними.

Свідок ОСОБА_16 в суді повідомила, що працює завідувачем притулку для дітей служби у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області. Малолітні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 27 серпня 2013 р. перебувають в зазначеному закладі. 06 вересня 2013 р. малолітня ОСОБА_1 вибула з притулку до сім»ї батька. Відповідачка ОСОБА_4 з вересня місяця 2013 року щоп»ятниці відвідує малолітніх синів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в притулку. За ї спостереженнями діти були обмеженні в материнській ніжності, турботі, мають окремі прогалини в фізіологічному розвитку на власний вік, але в зв»язку з гарним доглядом та харчуванням, який існує в притулку, вони по розвитку швидко наздоганяють своїх однолітків.

Згідно висновку служби у справах дітей Кривоозерської районної державної адміністрації від 08 липня 2013 року №214 підтверджується, що служба у справах дітей Кривоозерської РДА вважає доцільним та таким, що буде відповідати інтересам дітей, винесення рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. (а.с.4).

За даними характеристики, виданої виконавчим комітетом Великомеченянської сільської ради Кривоозерського району від 20 червня 2013 року №234 підтверджується, що ОСОБА_4, за час проживання на території сільської ради зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживала алкогольними напоями. Повністю не займалась утриманням та вихованням трьох неповнолітніх дітей. Неодноразово викликалась на засідання ради профілактики при сільській раді та середній школі за погане виховання та утримання дітей, за антисанітарний стан помешкання (а.с.11).

Згідно довідки Великомеченянської сільської ради Кривоозерського району встанолено, що ОСОБА_4 не працює (а.с.14), у власності відповідачки на території сільської ради житло чи будь-яке майно-відсутні (а.с.12).

Відповідно до ОСОБА_14 обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_4, встановлено остання не займається вихованням дітей, веде антигромадський спосіб життя, організовує пянки, діти дошкільний заклад освіти не відвідують (а.с.21,22, 23, 24, 26, 27, 57)

При розгляді даної справи суд враховує положення ч.8, 9 ст. 7 Сімейного Кодексу України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Положення ст.150 Сімейного Кодексу України передбачають, що батьки зобовязанні піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобовязанні забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до положень ч.1 ст.152 Сімейного Кодексу України регламентовано, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю та встановлена законом.

Згідно положень ч.4 ст.155 Сімейного кодексу України визначено що, ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

Як передбачено положеннями ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини.

Згідно положень ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Висновки суду по даній справі ґрунтуються на всебічному дослідженні обставин справи, що вчинено у відкритому судовому засіданні з дотриманням принципу гласності судового розгляду. Суд у даній справі зробив власні висновки та не вправі був ґрунтуватися лише на висновках інших уповноважених органів.

Згідно п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

В судовому засіданні встановлені факти зловживання відповідачкою ОСОБА_4 спиртними напоями, факти її аморальної поведінки, які перешкоджають нормальному розвитку дітей, та підтверджено відсутність належної участі матері у вихованні та спілкуванні з дітьми.

При цьому судом не встановлено поважних причин, які б перешкоджали відповідачці належним чином виконувати свої материнські обов'язки. Дані відповідачки ОСОБА_4 про те, що вона не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, вже змінила спосіб життя та забезпечить дітей усім необхідним, суд сприймає критично, оскільки на підтвердження своїх доводів остання жодних доказів не надала.

Проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, виходячи із конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав буде відповідати меті цього заходу: захисту інтересів дітей та стимулювання матері щодо належного виконання своїх обов'язків.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки аліментів, суд приходить до наступного:

Відповідно до положень п.2 ст. 166 Сімейного Кодексу України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення аліментів на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення про стягнення з відповідачки аліментів на ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_8, суд врахує, що малолітня дитина перебуває на утриманні свого батька ОСОБА_5, який є законним опікуном дитини та позов про стягнення аліментів не пред'являв і не позбавлений такої можливості, тому задоволенню не підлягають.

Також, у відповідності з положеннями ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідачку судові витрати по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150, 152, 155, 164 Сімейного кодексу України, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 11, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги органу опіки та піклування Кривоозерська РДА Миколаївської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_4, 18 лютого 1984 року, батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_4, 18 лютого 1984 року, на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання останніх в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн., з урахуванням індексації, щомісячно, на кожну дитину, починаючи з 16 липня 2013 рок і до повноліття дітей.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 229грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Кривоозерський районний суд, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : ( підпис )

Копія вірна :

Суддя Кривоозерського

районного суду ОСОБА_17