Постанова № 35404917, 20.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2013 року справа № 912/1182/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.

суддів: Павловського П.П., Науменко І.М.

секретар судового засідання: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

від скаржника: Соломонюк С.А., довіреність №3512/2 від 16.09.13, представник;

від боржника: Самарін А.С., довіреність № б/н від 03.01.13, представник; Шаповалов Д.В., довіреність № б/н від 06.09.13, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" на постанову господарського суду Кіровоградської області від 09.09.2013 р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду", м.Кіровоград

до товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду", м.Кіровоград

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 09.09.2013 р. у даній справі (суддя Поліщук Г.Б.) визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду" банкрутом. Відкрито відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду" ліквідаційну процедуру. Ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду" призначено голову ліквідаційної комісії Губу Руслана Вікторовича. Зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Не погодившись з цією постановою, товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати.

Скаржник вважає, що відсутність перевірки ліквідаційного балансу органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, унеможливлює визнання боржника банкрутом, оскільки факт неплатоспроможності останнього не підтверджений.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор боржника просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2013 р. прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду" про порушення справи про його банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2013 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятої судом першої інстанції постанови від 09.09.2013 р., колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Таким чином, обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно з частинами 1 - 3, 5 статті 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з частиною 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом .

За приписами частини 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Також, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства шляхом подання, зокрема, заяви про припинення платника податків за формою №8-ОПП відповідно до пункту 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011р.

Враховуючи зазначені норми закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу та затвердження його відповідно до ст. 111 ЦК України

08.01.2013 р. на загальних зборах учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду" прийнято рішення щодо припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, призначення ліквідаційної комісії та про порядок і строк ліквідаційної процедури (протокол № 2).

18.01.2013 р. в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 237 (2) опубліковано оголошення про прийняття згаданого рішення.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 16385277 станом на 26.046.2013 р. містить запис про перебування боржника в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників.

15.05.2013 р. про прийняття рішення про ліквідацію було повідомлено Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби, шляхом надіслання заяви про припинення платника податків за формою №8-ОПП.

31.07.2013 р. зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду" (протокол №5) затверджено проміжний ліквідаційний баланс підприємства та виявлено неможливість товариства за рахунок вартості активів задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Ліквідаційною комісією, за результатами проведеної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, встановлено наявність майна боржника залишковою балансовою вартістю 3777575,28 грн. та залишку коштів на розрахункових рахунках боржника в сумі 445,49грн.

Згідно Іпотечного договору №5507Z69 від 18.06.2007 р. кредитору - Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Кіровограді, було передано в іпотеку нерухоме майно балансовою вартістю 2519857,22 грн. - комплекс та земельна ділянка, на якій він розташований, а саме: комплекс, що розташований в м.Кіровограді по вул.Виставочній, 12а, а також згідно договору застави №5513Z1 від 04.01.2013 р. передано в заставу рухоме майно, загальною балансовою вартістю 247007,01 грн., яке знаходиться в місті Кіровограді по вул.Виставочній, 12а.

Дебіторська заборгованість боржника складає 81711,62грн.

Інші майнові активи на підприємстві відсутні.

Кредиторська заборгованість боржника становить 7218 тис. грн.

Частиною 6 ст. 105 ЦК України передбачено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Ліквідаційною комісією розглянуто та визнано вимоги кредиторів на загальну суму 5107372,08грн., що підтверджується матеріалами справи.

Викладене свідчить про дотримання боржником вимог чинного законодавства щодо здійснення процедури добровільної ліквідації юридичної особи, у т.ч. належне формування пасиву в межах цієї процедури, у зв'язку з чим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом за правилами ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на не дотримання судом першої інстанції приписів ч.5 ст.60 ГК України, оскільки приписи наведеної правової норми є загальними та повинні застосовуватися при здійсненні процедури ліквідації боржника (затвердженні ліквідаційного балансу ліквідаційною комісією боржника за наявності коштів для задоволення всіх вимог кредиторів у процедурі самоліквідації), поза межами судових процедур банкрутства. Однак, при встановленні згідно проміжного ліквідаційного балансу відсутності активів боржника для задоволення всіх вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, а порушення провадження у справі про банкрутство судом означає введення спеціальної процедури ліквідації боржника та зумовлює переважне застосування судами спеціальних норм законодавства про банкрутство.

Згідно з особливостями провадження за ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено обов'язкової перевірки повноти та правильності складення проміжного ліквідаційного балансу податковим органом, як обов'язкової передумови для порушення справи про банкрутство боржника за заявою голови ліквідаційної комісії (ліквідатора). А обґрунтованість порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язаний перевірити саме господарський суд, який порушив справу про банкрутство.

Враховуючи викладене, доводи скаржників, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105,106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 09.09.2013 р. у справі № 912/1182/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Постанова складена в повному обсязі 22.11.2013 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді П.П.Павловський

І.М.Науменко