Рішення № 35404862, 22.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16074/13 22.11.13

За позовом До Про Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі 1. Міністерства інфраструктури України 2. Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр» Дочірнього підприємства «Агроцентр «Єврохім-Україна» стягнення 237 793,95 грн.

Головуючий суддя Куркотова Є.Б.

Судді Капцова Т.П.

Марченко О.В.

Представники: Від прокуратури: Від позивача 1: Від позивача 2: Від відповідача: Тєлічко І.В. Лозовський О.М. Міщенко О.В. Панченко Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр» до Дочірнього підприємства «Агроцентр «Єврохім-Україна» про стягнення 237 793,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при виконанні відповідачем своїх обов'язків по договору №1068/190-2012 від 28.04.2012 про надання послуг з організації перевезень вантажу у власних вагонах, відповідачем систематично порушувались строки внесення попередньої оплати за договором, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне перерахування коштів за договором, яка становить 237 793,95 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на помилковість перерахування сум попередньої оплати за договором №1068/190-2012 від 28.04.2012 в рахунок оплати суми попередньої оплати за договором №1038/133-2012 від 16.04.2012 у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх обов'язків за договором в частині ведення обліку нарахованих та сплачених сум, надання замовнику відповідних розрахункових документів, а також щомісячного надання замовнику витягу з його особового рахунку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.08.2013 р. порушено провадження у справі №910/16074/13, розгляд справи призначено на 11.09.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 02.10.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 30.10.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 13.11.2013 р.

У судовому засідання від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої прокурор просив стягнути з відповідача суму пені у розмірі 277 629,42 грн.

Вказану заяву судом на підставі ст.22 ГПК України прийнято до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, в межах якої вирішується спір.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.11.2013 р. було призначено колегіальний розгляд справи №910/16074/13 у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва від 13.11.2013р. справу №910/16074/13 передано на розгляд колегії у складі: Куркотова Є.Б. (головуюча), Марченко О.В., Капцова Т.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.11.2013 вказаною колегією суддів справу №910/16074/13 було прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено на 22.11.2013.

Представник прокуратури, позивача-1 та позивача-2 у судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача з'явився, в задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, одним із завдань прокуратури є представництво інтересів громадян та держави в суді у випадках, визначених Законом.

Згідно вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспорт» транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про транспорт» державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство інфраструктури України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Указом Президента України від 12.05.11 № 581/2011 затверджене Положення про Міністерство інфраструктури України, відповідно до якого Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері залізничного транспорту і виконує у межах повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (п. 1, 4.1.56, 5).

Відповідно до Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 262, Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Міністерству транспорту України, до сфери управління якого входять наряду з іншими і Південно-Західна залізниця. Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполучення; регулює виробничо-господарську діяльність залізниці у сфері організації цього процесу; забезпечує ефективну експлуатацію залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення; здійснює функції з управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності та закріплене за підприємством.

Державне підприємство «Український транспортно-логістичний центр» є державним підприємством, що засновано на державній власності, входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Оскільки власником і засновником Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр» є держава в особі Міністерства інфраструктури України - центрального органу виконавчої влади держави, тому несплата неустойки за договором тягне за собою необґрунтовані збитки у фінансово-господарській діяльності підприємства, негативно позначається на організації виробничо-господарської діяльності залізниць України в цілому та становить загрозу інтересам держави в галузі залізничного транспорту.

28.04.2012 між Дочірнім підприємством «Агроцентр «Єврохім-Україна» (Замовник), Державним підприємством «Український транспортно-логістичний центр» (Основний виконавець) та співвиконавцями: Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод», Державним підприємством «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» було укладено договір №1068/190-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагоназ та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з цими перевезеннями (договір).

Умовами Договору визначено, що Основний виконавець та Співвиконавці зобов'язуються за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішньодержавних та експортно-імпортних перевезень вантажів у напіввагонах власності Співвиконавців.

Відповідно до п. 2.2.5 Договору Замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів, що замовлені Замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за попередні періоди) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Основного виконавця та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок Основного виконавця.

Пунктом 2.2.18 Договору визначено, що у терміни встановлені розділом 3 Договору Замовник зобов'язаний підписувати Акти звірки розрахунків, Акти виконаних робіт та наданих послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, які сформовані та надані Основним виконавцем.

Замовник протягом 7 робочих днів з дня отримання Акту виконаних робіт зобов'язаний надіслати Основному виконавцю підписаний акт, вказавши дату підписання або мотивовану відмову в підписанні.

У випадку мотивованої відмови Замовника від підписання Акту виконаних робіт Замовником та Основним виконавцем проводиться спільна перевірка наданих послуг та складається Акт звірки наданих послуг.

Згідно з п. 3.4.6 Акти виконаних робіт оформлюються сторонами щомісяця, не пізніше останнього числа місяця надання послуг.

Відповідно до п. 2.5.4 Договору Основний виконавець має право припинити надання послуг за цим договором у разі відсутності на розподільчому рахунку Основного виконавця попередньої оплати Замовника.

Згідно п. 3.2 оплата послуг відповідно до договору здійснюється Сторонами у національній валюті України на Умовах попередньої передоплати.

Пунктом 3.4.5 Договору передбачено, що протягом надання послуг ДП «УТЛЦ» відображає в особовому рахунку використання Замовником (дочірнім підприємством «Агроцентр «Єврохім-Україна») коштів для оплати послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, що замовлені Замовником.

Пунктом 4.3 передбачено, що у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів, Сторони сплачують пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином сторони погодили, що оплата послуг замовником здійснюється виключно на умовах попередньої оплати (п.2.2.5 та п.3.2. договору), яка має надходити на рахунок Основного виконавця у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг, тобто не пізніше дати фактичного надання послуг, замовлених замовником.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, ДП «Агроцентр «Єврохім-Україна» у період з 30.05.2012 по 30.12.2012 перераховано грошові кошти у сумі 6 000 000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.

За період з 30.05.2012 по 30.12.2012 відповідачу надано послуги за Договором на загальну суму 9 334 844,11 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ДП «Агроцентр «Єврохім-Україна» та актами виконаних робіт, підписаними представниками сторін без зауважень.

Станом на 04.07.2012 на особовому рахунку дочірнього підприємства обліковувалось кредитове сальдо у сумі 625 873,50 грн.

Таким чином, ДП «Агроцентр «Єврохім-Україна» було порушено умови п. 2.2.5 Договору, яким передбачено обов'язок здійснення попередньої оплати послуг. Заборгованість за надані послуги станом на 01.01.2013 становила 3 334 844,11 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Дочірнім підприємством «Агроценр «Єврохім-Україна» допущені прострочення виконання своїх зобов'язань за договором в частині здійснення попередньої оплати за послуги, чим порушено умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів, сторони сплачують пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем обов'язків щодо своєчасного здійснення попередньої оплати послуг, позивач правомірно здійснює нарахування пені, період нарахування якої визначається відповідають обсягу замовлених послуг на підставі виписки з особового рахунку ДП «Агроцентр Єврохім-Україна», яка складена на підставі первинних документів щодо надання послуг в порядку п.3.4.5 договору.

При цьому суд відзначає, що акти про надання послуг лише відображають обсяг та вартість наданих послуг за відповідний місяць та не є підставою для здійснення розрахунків.

При цьому посилання відповідача на умови п.2.2.5 договору як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог суд не приймає до уваги, оскільки даним пунктом договору передбачено порядок проведення попередньої оплати обсягів замовлених у продовж звітного періоду послуг на підставі узгоджених заявок сторін, при цьому умови п.3.2 договору передбачають загальний порядок проведення остаточних розрахунків за наслідками виконаних робіт, які прийняті відповідачем за актами виконаних робіт згідно п.2.2.18 договору, шляхом здійснення 100% попередньої оплати.

Наявні в матеріалах справи підписані представниками обох сторін акти виконаних робіт свідчать про погодження відповідачем обсягів наданих упродовж звітного місяця послуг та відсутність неузгоджених сум вартості наданих послуг, що не позбавляло відповідача можливості самостійно визначати належний до сплати розмір попередньої оплати.

Про відсутність між сторонами у справі спору щодо обсягів замовлених та наданих послуг свідчить також здійснення відповідачем у добровільному порядку оплати сум дебіторської заборгованості за договором.

Крім того, договором не передбачено обв'язку ДП «УТЛЦ» попередньо пред'являти відповідну вимогу (платіжну вимогу тощо) на попередню оплату послуг.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що згідно умов п.2.2.5, п.2.2.18, п.3.2 та п.3.4.6 договору відповідач станом на дату фактичного надання ДП «УТЛЦ» послуг мав забезпечити наявність на рахунку позивача суми попередньої оплати у розмірі, що охоплює вартість перевезень виходячи із сум погоджених заявок.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення пені у сумі 277 629,42 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Поряд з цим, від представника відповідача 13.11.2013 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення у справі, за змістом яких відповідач просив суд зменшити розмір пені до 25 000,00 грн. на підставі ст.551 Цивільного кодексу України.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що у позовний період між сторонами у справі було укладено два договори про надання послуг - Договір №1068/190-2012 від 28.04.2012 (який є підставою позовних вимог у даній справі) та Договір №1038/133-2012 від 16.04.2012, предметом яких є надання послуг з організації перевезення вантажів замовника (відповідача) залізничним транспортом.

Оплата послуг за обома договорами здійснювалась на один особовий рахунок.

При цьому з наданих відповідачем актів виконаних робіт до Договору №1038/133-2012 від 16.04.2012, платіжних доручень та банківських виписок вбачається, що відповідачем було помилково перераховано кошти у сумі 5 100 000,00 грн. (вартість наданих послуг за Договором №1068/190-2012 від 28.04.2012) в рахунок оплати за Договором №1038/133-2012 від 16.04.2012.

Вказана обставина підтверджується Угодою про перенесення грошових коштів від 14.03.2013, на підставі якої сторони дійшли згоди врахувати суму попередньої оплати за Договором №1038/133-2012 від 16.04.2012, проведену ДП «Агроцентр Єврохім - Україна» в розмірі 2 184 844,11 грн. в рахунок оплати заборгованості за Договором №1068/190-2012 від 28.04.2012.

За таких обставин відповідач вважає, що оскільки відповідно до п.2.4.7, п.3.4.6 договору на позивача покладено обов'язок вести облік нарахованих та сплачених сум, надавати замовнику відповідні розрахункові документи, а також щомісячно надавати замовнику витяг з його особового рахунку, - у даному випадку має місце спільна вина як відповідача, так і позивача, оскільки останній періодично надавав відповідачу виписки з особового рахунку та довідки про стан розрахунків, які беззаперечно підтверджували позитивний баланс на особовому рахунку відповідача, що в свою чергу призводило до зростання прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення позивача до суду з позовною заявою зумовлено стягненням виключно суми неустойки за несвоєчасну сплату позивачем суми попередньої оплати за відсутності на момент винесення рішення у справі заборгованості відповідача по оплаті суми основного боргу за надані послуги з організації перевезення.

При цьому суд враховує, що відповідно до п.3.4.6 договору по закінченню кожного місяця не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, Основний виконавець надає замовнику витяг з його особового рахунку.

З наданого відповідачем до матеріалів справи витягу з особового рахунку за Договором №1068/190-2012 за жовтень 2012 року, а також з довідок про стан розрахунків з замовником за Договором №1068/190-201 за вересень - жовтень 2012 вбачається, що позивач зазначав про позитивний баланс відповідача, чим було введено в оману працівників відповідача стосовно наявної попередньої оплати на особовому рахунку.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається фактичне понесення позивачем збитків у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем сум попередньої оплати.

За таких обставин, суд вважає за можливе клопотання відповідача про зменшення розміру належних до стягнення штрафних санкцій задовольнити частково та зменшити розмір неустойки на 50%, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 138 814,71 грн..

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Агроцентр «Єврохім-Україна» (01133, м. Київ, вул.. Щорса, 44, код ЄДРПОУ 33102216) на користь Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр» (03680, м. Київ, вул.. Предславинська, 28, код ЄДРПОУ 34619229) пеню у розмірі 138 814 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 71 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Агроцентр «Єврохім-Україна» (01133, м. Київ, вул.. Щорса, 44, код ЄДРПОУ 33102216) в дохід державного бюджету України суму судового збору у розмірі 5 552 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн.. 59 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Куркотова Є.Б.

Судді Капцова Т.П.

Марченко О.В.

Дата підписання рішення - 22.11.2013