Рішення № 35404827, 18.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17812/13 18.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія»доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідача1. Погуц Леонід Миколайович 2. Черепанинець Федор Васильовичпростягнення 7 230,70 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:Кучма О.Л.від третьої особи 1:не з'явивсявід третьої особи 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарантія» (надалі - ПАТ «СК «Гарантія») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - ВАТ НАСК «Оранта») про стягнення 7 230,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Гарантія» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №5-127-005/13.1/12 від 27.02.2012 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Fiat, реєстраційний номер ВС 3982 АО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Ford Fiesta, реєстраційний номер АО 0972 АТ, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ НАСК «Оранта» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6907195, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Погуца Леоніда Миколайовича, розгляд справи призначено на 16.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. розгляд справи відкладено до 18.11.2013 р. у зв'язку із неявкою представників сторін, невиконанням ними вимог ухвали суду, залученням третьої особи та необхідністю витребування додаткових доказів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №27488092.

В судове засідання представник відповідача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, на виконання вимог ухвали суду на адресу господарського суду міста Києва направили документи.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2012 р. між ПАТ «СК «Гарантія» та Погуцом Леонідом Миколайовичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №5-127-005/13.1/12 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Fiat, реєстраційний номер ВС 3982 АО, випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

29.04.2012 р. о 14:00 год. в с. Ізки Міжгірського району Закарпатської області сталося ДТП за участі застрахованого автомобіля марки Fiat, реєстраційний номер ВС 3982 АО, та автомобіля марки Ford Fiesta, реєстраційний номер АО 0972 АТ, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується відомостями про дорожньо-транспортну пригоду №9000096.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження (звіт) №78, складеного 25.12.2012 р. суб'єктом оціночної діяльності - Прокопчуком С.В., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Fiat, реєстраційний номер ВС 3982 АО, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 717,62 грн.

30.08.2012 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Fiat, реєстраційний номер ВС 3982 АО, звернувся до позивача із заявою про порядок виплати страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №НТ0267/12, затвердженого 09.10.2012 р., позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував суму страхового відшкодування у розмірі 7 230,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №960 від 09.10.2012 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Гарантія» перейшло в межах суми 7 230,70 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки відомостей про дорожньо-транспортну пригоду №9000096 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Ford Fiesta, реєстраційний номер АО 0972 АТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Fiat, реєстраційний номер ВС 3982 АО, належить Черепанинцю Ф.В. та знаходився під його керуванням.

За загальним правилом, визначеним ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене, з'ясування наявності чи відсутності всіх елементів складу правопорушення входить до предмету доказування у даній справі.

Оскільки шкода заподіяна внаслідок зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки - автомобіля позивача та автомобіля Ford Fiesta, реєстраційний номер АО 0972 АТ, то до взаємовідносин сторін підлягають застосуванню положення ст. 1188 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Позивач посилається на те, що ДТП сталося внаслідок порушення Черепанинцем Ф.В. Правил дорожнього руху України, не надаючи при цьому належних доказів, які встановлювали б цей факт.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять, а позивачем не доведено факту притягнення до адміністративної відповідальності винної особи за порушення Правил дорожнього руху у скоєнні ДТП, що мало місце 29.04.2012 р. о 14:00 год. в с. Ізки Міжгірського району Закарпатської області.

Крім того, постанова Сихівського районного суду м. Львова від 31.08.2012 р. у справі №1319/7907/2012 не приймається судом до уваги в якості належного доказу притягнення Черепанинця В.Ф. до адміністративної відповідальності, оскільки, по-перше, винесена у справі про адміністративне правопорушення відносно Погуца Л.М., а, по-друге, викладені у мотивувальній частині постанови обставини зводяться виключно до суб'єктивної оцінки обставин спірного ДТП, що з урахуванням приписів 35 Господарського процесуального кодексу України та положень п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» є лише оціночними судженнями, а не фактами, встановленими при розгляді даної справи.

При цьому, на момент розгляду судом даної справи, протоколу та постанови про адміністративне правопорушення відносно водія Черепанинця Ф.В., посилання на які містяться у постанові Сихівського районного суду м. Львова від 31.08.2012 р. у справі №1319/7907/2012, матеріали справи не містять.

Отже, оскільки вина особи, яка керувала транспортним засобом, у скоєнні ДТП, яка є одним з елементів складу правопорушення, не встановлена, відтак відсутні правові підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 7 230,70 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя В.П. Босий