Рішення № 35404789, 11.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16756/13 11.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бривар»

про стягнення 86 817,76 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники:

Від позивача: Нікітюк Є.О. - представнки за довіреністю б/н від 24.07.2013 року;

від відповідача: Балтак Д.О. - представник за довіреністю б/н від 19.09.2013 року;

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.11.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бривар» про стягнення 86 817,76 грн.

Ухвалою від 02.09.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.09.2013 року .

Представник позивача до канцелярії суду подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а в судовому засіданні 20.09.2013 року подав клопотання про відмову від частини позовних вимог, вирішення якого було відкладено в наступне судове засідання.

У судовому засіданні 20.09.2013 року представник відповідача-1 подав клопотання про передачу справи за підсудністю, вирішення якого судом відкладено в наступне судове засідання.

Представник відповідача-1 у даному судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача-2 в судове засідання 20.09.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 20.09.2013 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 14.10.2013 року о 10:45.

В судовому засіданні 14.10.2013 року судом розглянуто, подану в судовому засіданні 20.09.2013 року представником позивача, заяву про відмову від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРК-ГРУП», яка судом прийнята, а провадження у справі в цій частині припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також в судовому засіданні 14.10.2013 року судом розглянуто клопотання представника відповідача-1 про передачу справи за підсудністю, в задоволенні якого відмовлено, оскільки підставою для позовних вимог є положення договору купівлі-продажу нерухомого майна, а предметом позову - заборгованість, яка виникла саме з умов вказаного договору.

Крім того, в судовому засіданні 14.10.2013 року судом розглянуто та задоволено клопотання представників сторін про продовження строку вирішення спору у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.2013 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2013 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 14.10.2013 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 11.11.2013 року.

В судовому засіданні 11.11.2013 року представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бривар» та договору оренди земельної ділянки від 22.12.2009 року, укладеного між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон», останнім було перераховано за Товариство з обмеженою відповідальністю «Бривар» до міського бюджету міста Вінниці 86 817,76 грн. орендної плати за землю. Однак, в порушення, взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.2011 року, відповідачем не відшкодовано сплачену позивачем орендну плату в сумі 86 817,76 грн.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог, з урахуванням поданого ним відзиву на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2009 року між Вінницькою міською радою, як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон», як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25.03.2010 року №041006800039 (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, просп. Юності, 81а.

Відповідно до п. 3 договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 0,0900 га (в тому числі в межах «червоних ліній» площею 0,0114 га без права забудови) для комерційних потреб, у якісному стані без техногенної забрудненості.

Пунктом 8 договору оренди сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду з метою обслуговування та експлуатації існуючої автозаправочної станції.

Відповідно до п. 9 договору оренди договір укладено на 5 років з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою.

Відповідно до п. 10.1 договору оренди грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі: 33210812700002, одержувач Міськбюджет м. Вінниці 13050200, Банк одержувач ГУ ДКУ у Вінницькій області, код банку 802015, код ЄДРПОУ 34701167, призначення платежу 101. Плата за оренду землі обчислюється у наступному порядку: в розмірі 9% від грошової оцінки 1 029430,88 грн. = 92 648,78 грн. в рік.

Відповідно до п. 12 договору оренди у разі зміни розміру ставки земельного податку, орендна плата вказана у договорі підлягає зміні.

Відповідно до п. 10.2 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця).

25.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бривар», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі договір купівлі-продажу), відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує нерухоме майно, а саме, автозаправочну станцію, загальною площею 27,6 кв.м, що розташована за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, проспект Юності 81-а. Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,0900 га, що перебуває в оренді продавця на підставі договору оренди від 22.12.2009 року.

Пунктом 1.3 договору купівлі-продажу сторони погодили, що у відповідності до ст. 377 Цивільного кодексу України до покупця переходить право власності /користування/ на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, без зміни її цільового призначення. Перехід права власності /користування/ на земельну ділянку необхідно оформити на підставі ст.ст. 120, 121 Земельного кодексу України.

Пунктом 4.4. договору купівлі-продажу сторони погодили, що продавець буде забезпечувати внесення плати за землю (орендну плату) попередніми власниками об'єкту (попередніми власниками об'єкту і земельної ділянки) (а за необхідності сплачувати самостійно з наступним відшкодуванням покупцем) протягом 2 (двох) місяців в повному обсязі, з дати підписання сторонами акту приймання-передачі. За умови, що з незалежних від покупця причин при сумлінному виконанні покупцем вимог щодо оформлення на свою користь права оренди на земельну ділянку, протягом 2 (двох) місяців з дати підписання сторонами акту приймання-передачі покупцем не здійснить оформлення права користування оренди на земельну ділянку продавець буде забезпечувати внесення плати за землю (орендну плату) попередніми власниками об'єкту (попередніми власникам об'єкт і земельної ділянки) (а за необхідності сплачувати самостійно з наступним відшкодуванням покупцем) після спливу вказаного вище терміну в 2 (два) місяці до моменту оформлення покупцем на себе права оренди на вказану вище земельну ділянку, на якій знаходиться об'єкт.

Відповідно до п. 6.3.6 договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний відшкодувати продавцю на його вимогу суми плати за землю (орендної плати) попередніми власниками об'єкту (земельної ділянки) внесену продавцем як визначено у статті 4.4 вище у повному фактично сплаченому продавцем розмірі.

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 26.04.2011 року до договору купівлі-продажу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Бривар» прийняло об'єкт - автозаправочну станцію, загальною площею 27.6 кв. м., що розташована за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, проспект Юності, 81-а.

10.02.2012 року Вінницькою міською радою прийнято рішення №653 про розірвання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» договору оренди земельної ділянки 0,0900 га, що розташована за адресою: м. Вінниця проспект Юності, 81-а, в зв'язку з відчуженням нерухомого майна - автозаправної станції за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.2011 року (п. 1 додаток 7). Також зазначеним рішенням, розташовану за адресою: м. Вінниця проспект Юності, 81-а, земельну ділянку 0,0900 га, передано в оренду строком на 11 років Товариству з обмеженою відповідальністю «Бривар».

15.03.2012 року між Вінницькою міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон», як орендарем, укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 25.03.2010 року №041006800039.

15.03.2012 року між Вінницькою міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бривар», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. п. 1, 3 якого, орендодавець надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, проспект Юності, 81-а, площею 0,0900 га (в тому числі в межах «червоних ліній» площею 0,0117 га без права забудови) для комерційних потреб (обслуговування та експлуатація автозаправочної станції), у якісному стані без техногенної забрудненості.

Як зазначає позивач у позові, в зв'язку з тим, що відповідачем з дати підписання акту приймання-передачу нерухомого до 15.03.2012 року, не було оформлено право оренди на зазначену земельну ділянку та на виконання п. 4.4 договору купівлі-продажу, відповідно до платіжних доручень: №153 від 18.05.2011 року на суму 8 167,26 грн., №479 від 15.06.2011 року на суму 8 176,26 грн., №862 від 19.07.2011 року на суму 8 176,26 грн., №1036 від 16.08.2011 року на суму 8 176,26 грн., №1347 від 16.09.2011 року на суму 8 176,26 грн., №1758 від 26.10.2011 року на суму 8 176,26 грн., №2082 від 14.11.2011 року на суму 8 176,26 грн., №2480 від 19.12.2011 року на суму 8 176,26 грн., №65 від 18.01.2012 року на суму 8 176,26 грн., №430 від 20.02.2012 року на суму 8 176,26 грн., №681 від 12.03.2012 року на суму 8 176,26 грн.,№1042 від 18.04.2012 року на суму 3 692,51 грн., позивачем було перераховано до міського бюджету м. Вінниці орендну плату за землю, за період з 26.04.2011 року по 14.03.2012 року, на загальну суму 86 817,76 грн.

Крім того, позивач у позові зазначає, що 31.07.2013 року надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості, що підтверджується фіскальними чеками поштової установи від 31.07.2013 року №0412, №0411 та описами вкладення у цінні листи від 31.07.2013 року. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначена вимога була отримана відповідачем 08.08.2013 року. Однак, як зазначає позивач, вимога про сплату заборгованості від 31.07.2013 року залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що, на момент подачі позовної заяви до господарського суду, відповідач заборгованість в сумі 86 817,76 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення коштів в зазначеній сумі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що на підставі ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, у нього, внаслідок укладання між сторонами договору купівлі-продажу майнового комплексу від 25.03.2011 року, розташованого на земельній ділянці за адресою: проспект Юності, 81-а у місті Вінниці, виникло, а у позивача, в свою чергу, припинилося право на оренду зазначеної земельної ділянки.

У зв'язку з чим з 28.04.2011 року, як зазначає відповідач, у позивача відпала підстава для нарахування та сплати орендної плати за зазначену земельну ділянку. Сплата зазначених платежів, на думку відповідача, здійснювалась позивачем без будь-яких правових підстав.

Крім того, відповідач стверджує, що у нього відсутня заборгованості перед позивачем за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.2011 року, на підтвердження чого надав акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний сторонами 31.07.2012 року.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно частин 2 та 4 статті 120 Земельного кодексу України встановлено якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Приписами частини 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до п. 2.10 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповдіно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, судом встановлено що між сторонами укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.2011 року, розташованого на орендованій позивачем, на підставі договору оренди від 22.12.2009 року, земельній ділянці.

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.2011 року, з урахуванням вимог ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, до відповідача, з моменту укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, перейшло право оренди на зазначену земельну ділянку. Однак, оформлене таке право таке право відповідачем було лише 15.03.2012 року, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 4.4 договору сторони погодили, що позивач буде забезпечувати внесення плати за землю (орендну плату) попередніми власниками об'єкту (попередніми власниками об'єкту і земельної ділянки) (а за необхідності сплачувати самостійно з наступним відшкодуванням відповідачем) протягом 2 (двох) місяців в повному обсязі, з дати підписання сторонами акту приймання-передачі. За умови, що з незалежних від відповідача причин при сумлінному виконанні ним вимог щодо оформлення на свою користь права оренди на земельну ділянку, протягом 2 (двох) місяців з дати підписання сторонами акту приймання-передачі відповідача не здійснить оформлення права користування оренди на земельну ділянку позивач буде забезпечувати внесення плати за землю (орендну плату) попередніми власниками об'єкту (попередніми власникам об'єкт і земельної ділянки) (а за необхідності сплачувати самостійно з наступним відшкодуванням відповідачем) після спливу вказаного вище терміну в 2 (два) місяці до моменту оформлення відповідачем на себе права оренди на вказану вище земельну ділянку, на якій знаходиться об'єкт.

Пунктом 6.3.6 договору відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу на його вимогу суми плати за землю (орендної плати) попередніми власниками об'єкту (земельної ділянки) внесену позивачем у повному фактично сплаченому розмірі.

Позивачем, на виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу було сплачено до міського бюджету міста Вінниця орендну плату за землю за період з 26.04.2011 року по 14.03.2012 року в сумі 86 817,76 грн. В зв'язку з чим у відповідача перед позивачем відповідно до п. 4.4, п. 6.3.6 договору утворилась заборгованість в зазначеній сумі.

31.07.2013 року позивач надіслав відповідачу вимогу про відшкодування сплачених ним коштів, яка отримана відповідачем 08.08.2013 року. Отже, з урахуванням п. 6.3.6 договору та ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був виконати обов'язок щодо відшкодування сплачених позивачем коштів у семиденний строк від дня пред'явлення претензії, тобто до 15.08.2013 року.

Однак, вимога позивача про відшкодування сплачених ним коштів, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Щодо посилання відповідача, на те, що підтвердженням відсутності у нього заборгованості перед позивачем за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.2011 року є акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний сторонами 31.07.2012 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2003 року № 21/308 "Використання актів звірки у судовій практиці".

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо відшкодування позивачу сплаченої останнім орендної плати за землю в сумі 86 817,76 грн. не надав.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, те, що між сторонами склалися договірні відносини щодо відшкодування відповідачем, сплачених позивачем за оренду землі коштів, які відповідач у визначений строк не відшкодував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 86 817,76 грн. нормативно та документально доведені, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бривар» (місцезнаходження: 21029, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 112-А, код ЄДРПОУ 36474630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» (місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4, код ЄДРПОУ 34532275) 86 817 (вісімдесят шість тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 76 коп. - боргу та 1 736 (одну тисячу сімсот тридцять шість) грн. 36 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

18.11.2013 року

Суддя О.М.Спичак