Постанова № 35404577, 28.10.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 р. м. Вінниця

Справа № 802/3968/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Чабан Вікторії Вікторівни,

представника позивача: Лебедєвої О.С.,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - позивач, УПФУ в м. Вінниці) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що внаслідок несплати в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці в сумі 446,34 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, окремо зазначивши, що він в повному обсязі сплатив єдиний податок за 2010 рік та здійснив доплату до мінімального страхового внеску ( а.с. 18, 23, 24 - 30 ).

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 до 01.01.2011 року був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску, зареєстрований в УПФ України в м. Вінниці за НОМЕР_2 (а.с.6).

Згідно статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Всупереч вимог статті 20 Закону, відповідач не сплатив в повному обсязі суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим, за відповідачем виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 року в сумі 446,34 грн., що підтверджується карткою особового рахунку громадянина-підприємця (а.с. 9), звітом за 2010 рік (а.с.41-42).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем здійснено сплату єдиного податку за січень - грудень 2010 року в сумі 100 гривень щомісячно та в жовтні 2010 року здійснено доплату до мінімального страхового внеску за 3 квартал 2010 року в сумі 758,46 грн. В той же час, доплату до мінімального страхового внеску за 4 квартал 2010 року відповідачем не здійснено.

Таким чином, заборгованість у відповідача виникла внаслідок не здійснення доплати до мінімального страхового внеску за 4 квартал 2010 року ( 9, 41 - 42 ).

Згідно пункту 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 - ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону відповідачу направлялась вимога № Ф2130 від 06.04.2012 року про сплату боргу станом на 02.04.2012 року у сумі 446,34 грн. ( а.с. 7 ), факт надсилання якої підтверджується реєстром вихідної кореспонденції УПФ України в м. Вінниці (а.с. 8). Однак, боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у вимогах суму боргу.

Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, в ході розгляду справи по суті та під час проведення судових дебатів, відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував щодо їх задоволення.

Оцінюючи визнання позову відповідачем суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши надані докази, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та підтверджуються наявними в справі доказами, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Що стосується розподілу судових витрат, суд керується частиною 4 статті 94 КАС України, згідно якої у справах в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( інд. код НОМЕР_1 ) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці ( код ЄДРПОУ 37979905 ) кошти в сумі 446,34 грн. ( чотириста сорок шість гривень 34 коп. ).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна