Постанова № 35403081, 22.11.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7138/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян Б.С.

сторін:

позивач: Терзіанова К.В. - представник по довіреності

відповідач: Копиця С.М. - представник по довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Термінал» до державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000232210 від 26.09.2013р,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Термінал» до державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000232210 від 26.09.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки є неправомірними, не відповідають вимогам податкового законодавства та дійсним обставинам справи, а тому податкове повідомленні-рішення, прийняте на підставі зазначених висновків підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначив, що здійснив продаж товару без порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, оскільки ціна, за якою позивач поставив соєві боби врожаю 2012 року була визначена співвідношенням попиту та пропозиції на даний товар на момент проведення біржових торгів, про що свідчить реєстрація зазначеної угоди Аграрною біржею. Аграрна біржа в межах своїх повноважень не допустила б продаж товару за заниженою ціною. Таким чином, на думку позивача, оскільки продаж товару відбувався на підставі зовнішньоекономічних контрактів з використанням біржової пропозиції згідно правил біржової торгівлі, тому згідно п.п.1.20.4 п.1.20 ст. 1 Закону ціна цього продажу є звичайною ціною.

Представник позивача в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірне, відповідає вимогам діючого законодавства та відповідно підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно наказу №364 від 13.08.2013р., направлень на перевірку від 08.08.2013р. посадовою особою ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Термінал» щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині визначення звичайної ціни при здійсненні експортних операцій та правильності нарахування податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року.

За наслідками перевірки складено акт №1347/22-10/33139052 від 05.09.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Термінал» щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині визначення звичайної ціни при здійсненні експортних операцій та правильності нарахування податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року», відповідно висновків якого встановлено порушення п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України, заниження податку на прибуток підприємства в сумі 37 615 грн., в т.ч. за півріччя 2013 року - на 37615 грн. (а.с.8-13).

16.09.2013р. позивачем подано до ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області заперечення (а.с.14-15).

Згідно листа ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №9279/10/15-53-22-10-64 від 23.09.2013р. висновки акту залишені без змін (а.с.25-27).

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232210 від 26.09.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 37 615,00 грн. за основним платежем та 18 808,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.28).

Позивач, не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.п. 75.1.1. п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно п. 78.4 -78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Судом встановлено, що направлення на перевірку та копію наказу про проведення перевірки пред'явлено під розписку фінансовому директору Ангельчеву Миколі Миколайовичу.

Одним із видів діяльності TOB «Новотех-Термінал» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21).

Судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000232210 від 26.09.2013р. стало порушення позивачем вимог п.1.20 ст. 1 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України.

Перевіркою відображених у рядку 02 Декларацій показників за період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року у загальній сумі 1653485203 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з оптової торгівлі зерновими культурами.

Так, під час перевірки встановлено, що позивачем відображено реалізацію товарів у Декларації по цінам, що є нижчими за звичайну ціну. Джерелами інформації, згідно акту перевірки, що використовувались для визначення звичайної ціни були ціни неспеціалізованих бірж з торгівлі окремими видами продукції, дані з Аграрної біржи Біржовий вісник Київської агропромислової біржі «Київагропромбіржа».

Суд не погоджується з зазначеною позицією податкового органу, з огляду на наступне.

Згідно п.п.14.1.27, 14.1.36, 14.1.71 п.14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни визначено статтею ст. 39 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, норми Податкового кодексу України набирають чинності з 1 січня 2011 року, крім: - ст. 39 Податкового кодексу України, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року; - розділу III Податкового кодексу України, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Пунктом 2 п. 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України передбачено, що з 1 квітня 2011 року втрачає чинність Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року. Таким чином, звичайні ціни до 01 січня 2013 року визначаються у порядку, передбаченому п. 1.20 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 1 січня 2013 року - за правилами ст. 39 ПК України.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на рийку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема. їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до п.п. 1.20.8. п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Враховуючи зазачене, суд вважає, якщо податковий орган не згодний із ціною договору, то він зобов'язаний довести, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни. При цьому податковий орган зобов'язаний діяти в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 1.20.2-1.20.5 Закону України № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року, для визначення звичайної ціни товару використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів визнаються співставними. якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціпи. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

Якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.

Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

Відповідно п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 137.1 ст. 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Пунктами 153.2.1., п.п.153.2.3. п.153.2. ст.153 ПК України, передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

В акті перевірки зазначено, що позивач здійснював екпортні поставки соєвих бобів врожаю - 2012 року на підставі слідуючих договорів та контрактів: контракт від 12.01.2012р. SB 12/12-1 з нерезидентом "REXTOWN LLP", ВМД від 20.01.2012р. V9508040000/2012/000009, соєві боби у кількості 423 тонн по договірній ціні 375,85 дол.США/т (3004,16 грн./т), всього на суму 1270761,71 грн.,у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "; контракт від 28.02.2012 SB 28.02 з нерезидентом "DIRECTINVEST & Co, S.A.", ВМД від 22.03.2012№508040000/212/000704, соєві боби) у кількості 2364,55 тонн по договірній ціні 382,62 дол.США/т (3058,25 грн./т), всього на суму 7231396,86 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; контракт від 25.04.2012р. SB25.04 з нерезидентом "DIRECTINVEST & Co, S.A.", ВМД від 19.05.2012№508040000/2012/001510, соєві боби) у кількості 496,104 тонн по договірній ціні 431,07 дол.США/т (3445,58 грн./т), всього на суму 1709366,16 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "; контракт від 10.04.2012р. SB 10.04 з нерезидентом "DIRECTINVEST & Co, S.A.", ВМД від 19.05.2012р. №508040000/2012/001515, соєві боби у кількості 825 тонн по договірній ціні 438,89 дол.США/т (3508,04 грн./т), всього на суму 2894140,43 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "; контракт від 29.05.2012р. SB29.05 з нерезидентом "DIRECTINVEST & Co, S.A.", ВМД від 11.06.2012№504050000/2012/101841, соєві боби у кількості 825 тонн по договірній ціні 469,97 дол.США/т (3756,48 грн./т), всього на суму 3 099 091,88 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "; контракт від 30.11.2012р. SB30.11 з нерезидентом "DIRECTINVEST & Co, S.A.", ВМД від 22.12.2012р. №401040000/2012/001856, соєві боби у кількості 672 тонн по договірній ціні 506 дол.США/т (4044,46 грн./т), всього на суму 2 717 875,78 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "; контракт від 04.02.2013р. C2/2013-F з нерезидентом "Black Sea Commodities Ltd", ВМД від 15.02.2013р. №500060703/2013/000983, соєві боби у кількості 868,87 тонн по договірній ціні 545 дол.США./т (4356,18 грн./т), всього на суму 3 78' 958,46 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "; контракт від 18.02.2013р. С/2013-F з нерезидентом "Black Sea Commodities Ltd", ВМД від 07.03.2013р. №500060703/2013/001437, соєві боби у кількості 1397 тонн по договірній ціні 545 дол.США./т (4356,18 грн./т), всього на суму 6 085 590,45 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку і прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств "; контракт від 28.03.2013р. C9/2013-V з нерезидентом "Black Sea Commodities Ltd", ВМД від 05.04.2013р.№50060703/2013/001986. соєві боби у кількості 1201,13 тонн по договірній ціні 545 дол.США./т (4356,18 грн./т), всього на суму 5 232 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на буток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону раїни "Про оподаткування прибутку підприємств "; контракт від 23.05.2013р. C18/2013-V з нерезидентом "Black Sea Commodities Ltd", ВМД від 04.06.2013р. №500060703/2013/002771, соєві боби у кількості 880 тонн по договірній ціні 545 дол.США./т (4356,18 грн./т), всього на суму 3 833 442,80 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "; контракт №SB1411-1 від 14.11.2012р. з нерезидентом "LUXOMARK LLP" (Румунія), ВМД №508010000/2012/004502 від 27.11.2012р., соєві боби врожаю - 2012 року у кількості 800 тонн по договірній ціні 461 дол. США/т (3684,773 грн./т), всього на суму 2947818,4 грн., у бухгалтерському обліку та у складі доходів від операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2012 рік субєкт господарюваня відобразив дану реалізацію, що не відповідає рівню звичайних цін відповідно до п. 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ".

В акті перевірки зазначено, що середні середньозважені біржові ціни, які склались на Аграрній біржі Біржовий вісник Київської агропромислової біржі "Київагропромбіржа" № 42 (424) 2012р., № 43 (425) 2012 p., №44 (426) 2012 p. (з урахуванням умов поставки) складають 3932, 2413, в звязку з чим, встановлено, що TOB «Новотех-Термінал» у листопаді 2012 р. була здійснена реалізація соєвих бобів врожаю - 2012 року за цінами, нижчими за звичайні. Загальне заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування від цих операцій склало 197975 грн., в тому числі: - за 2012 рік на 197975 грн.; в т.ч. за 4 квартал 2012 року на 197975 грн.

Будь-яких доказів того, що позивачем здійснювалась реалізація товару за цінами, нижчими ніж звичайні представником відповідача в судомому засіданні не надано.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган не довів з посиланням на відповідні докази, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до п. 63 Статуту Аграрної біржі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1285 від 26.12.2005р., правила біржової торгівлі, розроблені відповідно до законодавства та регламентують порядок здійснення біржових операцій, ведення біржових торгів (аукціонів), розрахунків за ними та розв'язання спорів з цих питань.

Згідно п. 64 Статуту Аграрної біржі, правила біржової торгівлі обов'язкові для виконання всіма учасниками біржової діяльності.

При цьому п. 65. Статуту Аграрної біржі встановлено, що біржовий договір (контракт) вважається укладеним з моменту його реєстрації Біржею.

Судом встановлено, що 14.11.2012р. Позивачем було укладено Контракт SB 1411-1 від 14.11.2012 року з компанією «LUXMARK LLP» на продаж соєвих бобів українського походження врожаю 2012р.

Згідно Посвідчення про реєстрацію № 158/21 Контракт SB 1411-1 від 14.11.2012 р. був зареєстрований 23.11.2012 року на Аграрній Біржі (код ЄДРПОУ 33947314. юридична адреса: вул. Б. Грінченко, 1, м. Київ, 01001. місцезнаходження: вул. Копилівська. 67. корп.5. м.Київ. 04073). На підставі зазначеного контракту між Позивачем та компанією «LUXMARK LLP» було укладено зовнішньоекономічний біржовий контракт про експорт № 158/21-ЗЕ від 23.11.2012р. на продаж соєвих бобів, українського походження, врожаю 2012 року.

Таким чином, судом встановлено, що продаж товару здійснювався з використанням біржової пропозиції на біржових торгах через Аграрну Біржу у встановленому законом порядку.

Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, п.п. 1.20.3 п. 1.20 ст. 1 Закону України №334/94-ВР встановлено спеціальне правило, за яким звичайною визнається ціна, що міститься у такому оголошенні, а відповідно до п.п. 1.20.4 п. 1.20 цієї статті якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або їх продаж здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажу.

Таким чином, остаточна ціна продажу це звичайна ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами в договорі купівлі продажу.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 р. по справі № К/9991/6444/11.

Аналогічна позиція міститься у п. 2.2 ч.б Листа Державної податкової служби України 1620001/7/15-1217 від 24.07.2012 р. «Про направлення методичних рекомендацій щодо алгоритму визначення шичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій», згідно якому, для товарів, які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що продаж товару на підставі зовнішньоекономічного контракту № 158/21-ЗЕ від 23.11.2012 року відбувався з використанням біржової пропозиції, згідно правил Біржової торгівлі, а тому згідно п.п. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону, ціна цього продажу є звичайною ціною, в зв'язку з чим висновки податкового органу щодо заниження доходу, який враховується при визначенні об'єкту оподаткування та заниження позивачем податку на прибуток не знайшли свого підтвердження.

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів з посиланням на відповіні докази, що ціна зовнішньоекономічного контракту № 158/21-ЗЕ від 23.11.2012 року не відповідає рівню звичайної ціни.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області підлягає скасуванню

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Термінал» підлягають задоволенню.

Розподілити судові витрати відповідно ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-Термінал» до державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000232210 від 26.09.2013р., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000232210 від 26.09.2013р.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 листопада 2013 року.

Cуддя: Г.П.Самойлюк