Постанова № 35403046, 18.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року справа № 813/7925/13-а

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Зазуляка Й.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Богемія" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

в с т а н о в и в :

Мале приватне підприємство "Богемія" (далі - МПП «Богемія») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013 року № 000097221, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 49470 грн. за основним платежем, та нараховано штрафні санкції у розмірі 12447,50 грн. та податкову вимогу від 11.06.2013року № 813-19 щодо сплати позивачем податкового боргу на суму 66436, 23 грн., в т.ч. основний платіж 49790 грн., штрафні санкції - 12447,50 грн., пеня - 4198,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки відповідача №739/22-10/25543782 від 21.03.2013р., на підставі якого винесено оскаржувані податкове повідомлення-рішення та податкова вимога, оформлено з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки, викладені в цьому акті, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що реальність його правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові технології ТВП» (далі - ТзОВ «Нові технології ТВП») підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Також вказує, що в акті перевірки податковим органом не наведено будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов від 14.11.2013 р., в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в ТзОВ «Нові технології ТВП» немає власних виробничих потужностей та трудових ресурсів, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно з договорами, укладеними з позивачем. Відповідач зазначає, що документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операцій з ТзОВ «Нові технології ТВП», не можуть беззаперечно підтверджувати його право на формування податкового кредиту за наслідками їх відображення в податковому обліку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що позивач здійснював господарську діяльність з контрагентом, який в цей період подавав податкову звітність, перебував на обліку у відповідних податкових органах та на час здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник ПДВ з видачею відповідного свідоцтва. У зв'язку з цим вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить позов задовольнити повністю.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Позивач - Мале приватне підприємство «Богемія», зареєстроване 03.02.1998 р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 25543782. Взяте на облік в органах ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів з 27.01.1998 р. за №25230126. Місцезнаходження позивача: 79040, м.Львів, вул.Патона, 1, фактичне місцезнаходження - 79040, м.Львів, вул.Каховська, 35/а,

Відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України на підставі наказу ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ МІндоходів у Львівській області №197 від 04.03.2013 р. проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Нові технології ТВП» за період з 01.05.2012 р по 31.05.2012 р., за результатами якої складено Акт перевірки №739/22-10/25543782 від 21.03.2013 р.

Перевіркою встановлені такі порушення:

1) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість по безтоварних операціях на суму 49790 грн., в т.ч. за травень 2012 р. на суму 49790 грн.

На підставі Акту перевірки №739/22-10/25543782 від 21.03.2013 р. ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013 року № 000097221, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 49470 грн. за основним платежем, та нараховано штрафні санкції у розмірі 12447,50 грн. та податкову вимогу від 11.06.2013року № 813-19 щодо сплати позивачем податкового боргу на суму 66436, 23 грн., в т.ч. основний платіж 49790 грн., штрафні санкції - 12447,50 грн., пеня - 4198,73 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням і податковою вимогою позивач звернувся до суду.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Нові технології ТВП» (код ЄДРПОУ - 35921869), суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТзОВ «Нові технології ТВП» укладено договір поставки товарів від 12.03.2012 р. №12/03-01, відповідно до умов якого постачальник (ТзОВ «Нові технології ТВП») зобов'язується поставити покупцеві (позивач) за його заявками товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказані товари.

Відповідач обґрунтовує безтоварність господарських операцій позивача з ТзОВ «Нові технології ТВП» на підставі таких документів:

1) акт від 08.11.2012 р. №4723/22-1/35921869 «Про неможливість проведення зустрічної звірки «Нові технології ТВП» щодо підтвердження господарських відносин за період травень, червень, липень 2012 р.

2) перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу у тому числі: податкові декларації з податку на додану вартість позивача з додатками за травень 2012 р., що містяться в базі даних АРМ «Звіт», АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України»; додаток №5 «Розрифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до Декларації з ПДВ, що міститься в базі даних АРМ «Звіт», АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», електронні копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за травень 2012 р.

Суд встановив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р. №2а-9946/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013 р. у справі №3847/13, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ"; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо відображення акта № 4723/22-1/35921869 від 08.11.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ" щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". А тому, суд не бере до уваги висновки акту ДПІ у Печерському районі м.Києва від 08.11.2012 р. №4723/22-1/35921869 «Про неможливість проведення зустрічної звірки «Нові технології ТВП» щодо підтвердження господарських відносин за період травень, червень, липень 2012 р».

Щодо використання у процесі проведення перевірки даних автоматизованих інформаційних систем податкового органу суду зазначає, що вказані дані не можуть служити самостійною і достатньою підставою для висновків відповідача про те, що позивачем порушені вимоги п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість по безтоварних операціях на суму 49790 грн., в т.ч. за травень 2012 р. на суму 49790 грн., оскільки, зміст господарської діяльності позивача відображається у відповідних первинних документах, які не досліджувались відповідачем під час проведення перевірки. Вказана обставина представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалась.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивач надав копії таких документів: договору поставки №12/01-01 від 12.03.2012 р., рахунків №12/03-06 від 12.03.2012 р. №9/04-13 від 09.04.2012 р., №5/04-09 від 05.04.2012 р., №16/05-05 від 16.05.2012 р., №22/05-07 від 22.05.2012 р., №29/-05/10 від 29.05.2012 р., №30/05-08 від 30.05.2012 р., №31/05-06 від 31.05.2012 р., видаткових накладних №12/03-06 від 12.03.2012 р., №9/04-13 від 09.04.2012 р., №5/04-09 від 05.04.2012 р., №16/05-05 від 16.05.2012 р., №22/05-07 від 22.05.2012 р., №29/-05/10 від 29.05.2012 р., №30/05-08 від 30.05.2012 р., №31/05-06 від 31.05.2012 р.

В підтвердження подальшого використання у своїй господарській діяльності та реалізації товарів, отриманих від ТзОВ "Нові технології ТПВ", позивач надав копії податкової накладної від 28.05.2012 р. №5, складеної ТОВ «Колві Євротерм», рахунку-фактури №СФ-000025 від 29.05.2012 р., видаткової накладної №РН-0000015 від 30.05.2012 р., довіреності на отримання товару №720 від 30.05.2012 р., податкової накладної від 29.05.2012 р. №4, складеної ТОВ «Колві Євротерм», рахунку-фактури №СФ-000018 від 23.05.2012 р., видаткової накладної №РН-0000014 від 30.05.2012 р., довіреності на отримання товару №682 від 30.05.2012 р., податкової накладної від 30.05.2012 р. №6, складеної ТОВ «Колві Євротерм», рахунку-фактури №СФ-000028 від 30.05.2012 р., видаткової накладної №РН-0000013 від 30.05.2012 р., довіреності на отримання товару №721 від 30.05.2012 р., рахунку-фактури №СФ-000019 від 21.05.2012 р., видаткової накладної №РН-0000010 від 23.05.2012 р., довіреності на отримання товару №720 від 30.05.2012 р., податкової накладної від 23.05.2012 р. №3, складеної ПП «Агро-Терм», довіреностей на отримання товару №59 від 23.05.2012 р., №91 від 24.05.2012 р., рахунку-фактури №СФ-000020 від 21.05.2012 р., видаткової накладної №РН-0000012 від 24.05.2012 р., податкової накладної від 22.05.2012 р. №2, складеної СК «Дах», рахунку-фактури №СФ-000017 від 17.05.2012 р., видаткової накладної №РН-0000011 від 24.05.2012 р., податкової накладної від 17.05.2012 р. №1, складеної СК «Дах», рахунку-фактури №СФ-000026 від 31.05.2012 р., податкової накладної від 31.05.2012 р. №7, складеної ТзОВ «Сучасні інженерні системи», видаткової накладної №РН-0000016 від 31.05.2012 р., довіреності на отримання товару №146 від 31.05.2012 р.

Оплата за отримані товари проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується виписками з рахунку з 23.05.2012 р. по 31.05.2012 р., з 18.10.2012 р. по 18.10.2012 р., з 05.06.2012 р. по 05.06.2012 р., з 21.05.2012 р. по 22.05.2012 р., з 17.05.2012 р. по 17.05.2012 р., з 31.05.2012 р. по 31.05.2012 р.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, ТзОВ "Нові технології ТПВ" надало суду податкові накладні, складені ТзОВ "Нові технології ТПВ", що не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені підприємством ТзОВ"Нові технології ТПВ" в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкові накладні: №216 від 09.04.2012 р., №121 від 05.04.2012 р., №346 від 16.05.2012 р., №499 від 22.05.2012 р., №680 від 29.05.2012 р., №713 від 30.05.2012 р. №742 від 31.05.2012 р., які отримані від ТзОВ"Нові технології ТПВ", внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності в відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що сторонами не заперечується.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТзОВ"Нові технології ТПВ" було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ"Нові технології ТПВ" чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у ТзОВ"Нові технології ТПВ" з боку відповідача представлено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ "Нові технології ТПВ".

Судом також встановлено, що отримання робіт/товарно-матеріальних цінностей від підприємств ТзОВ "Нові технології ТПВ" здійснювалось матеріально-відповідальними особами позивача.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У числі обов'язкових ознак господарської діяльності в відповідності до вищезазначених норм: здійснення їх суб'єктами господарської діяльності в сфері громадського виробництва; скерованість на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг; результати цієї діяльності (продукція, роботи, послуги), які мають вартісний характер і ціновий вираз.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незвершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення "Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Із встановлених вище обставин суд робить висновок, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують обставини щодо здійснення поставки позивачу товару (робіт, послуг), а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Суд враховує те, що відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки щодо неможливості підтвердження факту проведення операцій з поставки товарів ТзОВ "Нові технології ТПВ", не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000972210/9682 від 25.04.2013 року та податкова вимога №831-19 від 11.06.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1722 грн. 00 коп. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000972210/9682 від 25.04.2013 року.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №831-19 від 11.06.2013 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства "Богемія" судові витрати у розмірі 1612 грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 22.11.2013 р.

Суддя А.Г.Гулик