Постанова № 35403041, 18.11.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року Справа № 811/2604/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі - Таранусі Т.М.,

за участю:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг ЛТД" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.07.2013 №0000212206, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг ЛТД" (в подальшому - ТОВ "Консалтинг ЛТД" або позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби правонаступником якої є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (в подальшому - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.07.2013 №0000212206.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано, без врахування, що в діях позивача відсутній склад адміеністративнного правопорушення.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене згідно вимог чинного законодавства. Позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ПП «Аналітикбудторг», ПП «Етера ВК» податкових накладних, оскільки вони виписані по правочинах, по яким не підтверджено факт отримання товару (робіт, послуг) (а.с.25).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 27).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 60).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судом встановлено, що у період з 19.06.2013 по 21.06.2013 посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Аналітикбудторг» та ПП «Етера ВК» за період з 01.11.2011 по 01.01.2012, за наслідками якої складено акт від 25.06.2013 за №113/22-4/34724383 (а.с.50-55).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення, в тому числі:

- п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 31937 грн., в т.ч. за IV квартал 2011 року на суму 31937 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (рядок 19 декларації з ПДВ) за IV квартал 2011 на загальну суму 80375 грн. (а.с. 25, 55).

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0000212206, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 31 937 грн., штрафних санкцій - 15969 грн. (а.с. 5).

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на матеріалах перевірки щодо дотримання податкового законодавства ПП «Аналітикбудторг» та ПП «Етера ВК» за період з 01.11.2011 по 01.01.2012, відповідно до яких діяльність ПП «Аналітикбудторг» та ПП «Етера ВК» полягала в сприянні різним суб'єктам підприємницької діяльності, що реально діють в проведенні безтоварних операцій, переказі безготівкових грошових коштів в готівку, заниженні податкових зобов'язань з податків та зборів з використанням реєстраційних документів, печаток та поточних рахунків в банківських установах. Не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств постачальників у перевіряємий період, що свідчить про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків (а.с.50-51).

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Етера ВК» (підрядник) укладено договір щодо комплексу робіт по улаштуванню спеціального медичного соляного кабінету оздоровчого центру № 37/2011 від 19.12.2011 (а.с. 43).

Згідно умов договору, замовник по виконанню підрядником узятих на себе зобов'язань за договором, зобов'язується прийняти усе виконане останнім і оплатити фактично виконаний обсяг робіт. Обсяг, характер і вартість робіт, передбачених договором визначаються відповідною кошторисною документацією, яка узгоджується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 43).

На виконання зазначеного договору, позивачем не надано до суду документи, та зазначено, що вони були вилучені в рамках розслідування кримінального провадження №42013120010000018.

Судом витребувано у відповідача зазначені документи, а саме акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 44-48), розрахунок загальновиробничих витрат до акту (а.с. 49-50), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 51-54), податкову накладну (а.с. 55).

Інших документів на підтвердження реальності господарських операцій позивачем не надано, та не зазначено де вони можуть знаходитись.

Суд вважає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, розрахунок загальновиробничих витрат до акту, підсумкова відомість ресурсів та податкова накладна не є достатніми доказами підтвердження реальності господарської операції щодо улаштування спеціального медичного соляного кабінету оздоровчого центру ТОВ "Консалтинг ЛТД", адже позивачем не надано жодного документу на підтвердження факту оплати робіт, та виконання робіт, зазначених в кошторисній документації, та не зазначено їх місцезнаходження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Натомість представник позивача не зміг надати жодного документа на підтвердження оплати робіт отриманих у ПП «Етера ВК» за період з 01.11.2011 по 01.01.2012.

Також, на підтвердження виконання вищевикладених послуг були надані Акти виконаних робіт, у яких не зазначено, які конкретно роботи були виконані ПП «Етера ВК» та у якому обсязі.

Крім того, ПП «Етера ВК» було реалізовано позивачу галогенератор, кисневий концентратор, гідромасажну ванну, інфрачервону сауну та барну стійку (а.с.83 -91), проте представник позивача не зміг надати жодного документа на підтвердження оплати зазначеного товару та його доставки до визначеного місця.

У відповідності до норм ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та норм Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затверджено постановою КМУ від 25.02.2009р. №207), документами на перевезення вантажів автомобільним транспортом є дорожній лист або товарно-транспортна накладна.

Згідно положень ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні Затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 (далі за текстом -Правила № 128/2568) товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п.п. 8.25., 8.26. ст. 8 Правил № 128/2568 час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

В силу проаналізованих положень Правил N 128/2568, суд вважає, що у позивача як отримувача товару від ПП «Етера ВК», обов'язково мав залишитися один примірник товарно-транспортної накладної. До того ж, нормами чинного законодавства не передбачено оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, що повністю кореспондується зі змістом та ст.44 Податкового кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Аналітикбудторг» (підрядник) укладено договір щодо капітального ремонту приміщення оздоровчого центру ТОВ "Консалтинг ЛТД" № 36/2011 від 19.12.2011 (а.с. 56).

Згідно умов договору, замовник зобов'язується погодити з підрядником вартість робіт, а також прийняти весь обсяг виконаних підрядником робіт, за умови їхнього належного виконання, підписати з останнім акт виконаних робіт, при відсутності зауважень до виконаних робіт і зробити остаточних розрахунок (а.с. 56-57).

На виконання зазначеного договору, позивачем не надано до суду документи, зазначивши, що вони були вилучені в рамках розслідування кримінального провадження №42013120010000018.

Судом витребувано у відповідача зазначені документи (а.с. 56-78), а саме довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 58), акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 59-77), податкову накладну (а.с. 78).

Інших документів на підтвердження реальності господарських операцій позивачем не надано, та не зазначено де вони можуть знаходитись.

Враховуючи викладене, суд вважає, що видаткові накладні, податкові накладні надані позивачу ПП «Аналітикбудторг» щодо капітального ремонту приміщення оздоровчого центру ТОВ "Консалтинг ЛТД", не містять жодного доказу на підтвердження факту оплати робіт, та виконання робіт, зазначених в кошторисній документації.

Крім того, позивачем не виконані умови зазначеного договору оскільки, ним не надано суду підтвердження погодження з підрядником вартості робіт.

Також, судом витребувані документи на підтвердження реальності договору купівлі-продажу товару позивачем у ПП «Аналітикбудторг» сіль солотвинського рудника для улаштування соляної кімнати, на що було надано договір купівлі-продажу товару (а.с. 79-80), видаткову накладну (а.с. 81), податкову накладну (а.с. 82)

Інших документів на підтвердження реальності господарських операцій позивачем не надано, та не зазначено де вони можуть знаходитись.

Враховуючи викладене, суд вважає, що лише видаткова та податкова накладні позбавляє суд можливості встановити факт реальності господарської операції між позивачем у ПП «Аналітикбудторг, оскільки відсутні документи на підтвердження факту оплати товару, його доставки та використання у господарській діяльності.

З огляду на зазначене, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження наявність підстав у позивача для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, зокрема в частині доведеності фактичного отримання послуг, а тому висновок податкового органу про порушення п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, є обґрунтованим.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0000212206, дійшов висновку, що воно є правомірним і не підлягає скасуванню.

Судових витрат, які підлягали б відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун