Постанова № 35401794, 05.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р. Справа № 804/13398/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транзит-Вест" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Транзит-Вест» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

-визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення до інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні, відомостей про результати проведеної з 28.08.2013 р. по 29.08.2013 р. позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Транзит-Вест», за наслідками якої складено Акт перевірки від 29.08.2013 р. №112/225/30735103;

-зобов'язати Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області розглянути питання про вилучення інформації про результати проведеної з 28.08.2013 р. по 29.08.2013 р. позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Транзит-Вест», за наслідками якої складено Акт перевірки від 29.08.2013 р. №112/225/30735103, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні;

-визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо висновку про відсутність у ПП «Транзит-Вест» об'єкту оподаткування податком на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Данверс» та покупцем ВАТ «Південний ГЗК», та про завищення ПП «Транзит-Вест» у деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за червень 2013 р. на 52998,00 грн. та податкових зобов'язань на 67311,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі висновків Акта від 29.08.2013 р. №112/225/30735103 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Транзит-Вест» з питання достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» за червень 2013 року» відповідачем безпідставно сформовано висновок про відсутність у ПП «Транзит Вест» об'єкту оподаткування по фінансово-господарських взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Данверс» та покупцем ВАТ «Південний ГЗК» та про завищення ПП «Транзит-Вест» податкового кредиту за червень 2013 р. на суму 52998,00 грн. та податкових зобов'язань на суму 67311,00 грн. з урахуванням того, що між вказаним контрагентами та ПП «Транзит-Вест» здійснені реальні господарські операції, підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами, що є підставою для виникнення у останнього права на податковий кредит та певних податкових зобов'язань. Позивач також вказує, що висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, прийняті на підставі непідтверджених даних, тому є протиправними.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких стверджує, що висновки перевірки позивача відповідають фактичним обставинам справи, Акт перевірки від 29.08.2013 р. №112/225/30735103 складений правомірно, згідно із діючим законодавством, його висновки є цілком обґрунтованими, а враховуючи відсутність винесення відносно ПП «Транзит-Вест» будь-якого податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Також зазначає, що в даному випадку було зменшено як податковий кредит на суму 52998,00 грн., так і податкові зобовязання позивача на суму 67311,00 грн., що не потягло за собою виникнення обов'язку перед бюджетом.

Представник позивача у судовому засіданні доводи та вимоги позовної заяви підтримав.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Транзит-Вест» зареєстровано 07.04.2000 р. Виконкомом Криворізької міської ради, перебуває на обліку у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

У період з 28.08.2013 р. по 29.08.2013 р. на підставі наказу №286 від 28.08.2013 р. та повідомлення про проведення перевірки №33/220 від 28.08.2013 р., згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Кириленко В.В. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Транзит-Вест» з питання достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат за червень 2013 року», за результатами якої складено Акт від 29.08.2013 р. №112/225/30735103.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України дані, відображені ПП «Транзит-Вест» у деклараціях з подтаку на додану варітсть: - завищено суму податкового кредиту за червень 2013 р. - на 52998,00 грн. та завищено податкові зобов'язання у сумі 67311,00 грн.

В Акті від 29.08.2013 р. №112/225/30735103 також зазначено, що у ПП «Транзит-Вест» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з постачальником ТОВ «Данверс» та покупцем ВАТ «Південний ГЗК» в розумінні ст. ст. 185-187, 198 Податкового кодексу України. За результатами перевірки Криворізькою південною об'єднаною ДПІ буде направлена інформація до ДПІ за місцем реєстрації ВАТ «Південний ГЗК», які мали відносини з ПП «Транзит-Вест» у червні 2013 р., для вжиття заходів відповідно до вимог діючого законодавства по ланцюгу постачання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1, 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Разом з тим, як встановлено судом, у спірних правовідносинах податкова податкового повідомлення-рішення не виносила, що є порушенням норм ст. 58 Податкового кодексу України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі -Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації колонки 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, колонки 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд також звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Приймаючи до уваги, що самостійна зміна відповідачем в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього, суд вважає, що позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, і така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Враховуючи, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення до інформаційних баз відомостей про результати коригування в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 р., а також зобов'язати Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності Приватного підприємства "Транзит-Вест" за червень 2013 р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Приватна фірма "Транзит-Вест" включила до податкових декларацій з податку на додану вартість за чревень 2013 р.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дій Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо формування висновку про відсутність у ПП «Транзит Вест» об'єкту оподаткування податком на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Данверс» та покупцем ВАТ «Південний ГЗК», та про завищення ПП «Транзит Вест» у деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за червень 2013 року на суму 52998, 00 грн. та податкових зобов'язань на суму 67311,00 грн., то суд звертає увагу, що заявляючи позовну вимогу в такий спосіб, позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що захисту підлягають порушені або оспорюванні права особи.

Між тим, самі висновки ревізора-інспектора, які викладено в Акті перевірки від 29.08.2013 р. №112/225/30735103, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи, оскільки Акт не є нормативним актом або правовим актом індивідуальної дії, отже не є рішенням в розумінні процесуального законодавства. Зроблені в Акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, у задоволенні зазначеної позовної вимоги суд відмовляє.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховучи викладене, суд частково задовольняє адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Транзит-Вест» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення до інформаційних баз відомостей про результати коригування в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 р.

Зобов'язати Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності Приватного підприємства "Транзит-Вест" за червень 2013 р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Приватна фірма "Транзит-Вест" включила до податкових декларацій з податку на додану вартість за чревень 2013 р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський