Вирок № 35399971, 20.11.2013, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа № 225/2416/13-к

Провадження № 1-кп/225/82/2013 Головуючий:Челюбєєв Є.В.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Челюбєєва Є.В.,

при секретарі Бондарчук Т.І.,

з участю

прокурора Бєлова В.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050220000137 від 11.01.2013 року стосовно,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ніжневартовська Тюменської області, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого,

1) 11.07.2000 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст. 17, 81 ч. 3, 229-6 ч. 1, 106 ч. 1, 82 ч. 2, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

2) 15.08.2003 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі,

3) 04.08.2005 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст. 289 ч. 2, 71 ч. 1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 27.10.2009 року звільнився умовно - достроково на невідбутий строк покарання на 1 рік 3 місяця 15 днів,

4) 05.03.2013 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до трьох місяців арешту,

5) 21.08.2013 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст. 128 КК України до180 годин громадських робіт,

за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2013 року приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_3, вступивши в попередню змову з особою, стосовно якої кримінальне провадження закрито на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України, маючи єдиний злочинний намір, спрямований на викрадення чужого майна, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_1, в якому він проживає, і який належить ОСОБА_2, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, скориставшись відсутністю ОСОБА_2, таємно розпочали демонтаж металевих дверей. У цей час у двір увійшла сусідка ОСОБА_4, яка мешкає в АДРЕСА_2 та побачивши ОСОБА_3 і особу, стосовно якої кримінальне провадження закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, висловила вимогу зупинити їх протиправні дії. Не реагуючи на зауваження сусідки ОСОБА_4, і усвідомлюючи, що їх дії перестали бути таємними і несуть відкритий характер, ОСОБА_3 за допомогою рук продовжив знімати металеві двері вартістю 500 грн. з навісів, після чого разом з особою, стосовно якої кримінальне провадження закрито на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України, за допомогою фізичної сили повантажили двері в дерев'яний візок кустарного виробництва. Продовжуючи свій злочинний намір, перебуваючи на подвір'ї вказаного будинку, за допомогою фізичної сили рук шляхом ривка, ОСОБА_3 висмикнув із землі металеві стійки для сушіння білизни Т-образної форми в кількості двох штук по 150 грн. кожна, після чого разом з особою, стосовно якої кримінальне провадження закрито на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України повантажили ці металеві стійки у вищевказаний дерев'яний візок. Потім, знаючи, що їх дії залишилися відкритими для сторонніх осіб, з викраденим майном з місця злочину втекли, та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 800 грн.

В судовому засіданні обвинувачений вину у скоєному визнав. Він пояснив суду, що з 2009 року він проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_5 та її матір'ю ОСОБА_2 Цей будинок належить ОСОБА_2 Після чергового конфлікту між ним та ОСОБА_5 і ОСОБА_2 вони переїхали проживати до м. Артемово, а йому дозволили залишитися в цьому будинку. Коли він залишився сам, то почав пиячити. В той час він не працював, грошей у нього не було. 10.01.2013 року приблизно о 10 год. в районі свого будинку він зустрів свого брата ОСОБА_8 і запропонував йому допомогти зняти з будинку вхідні металеві двері, щоб їх продати і купити спиртного. Він погодився. Вони зайшли на подвір'я будинку і він почав знімати вхідні металеві двері. В цей час вийшла сусідка ОСОБА_4 та почала йому щось казати, однак він був в такому стані, що не пам'ятає розмови, на неї уваги не звернув, зняв двері, і брат допоміг покласти їх на візок. Після чого він зняв на подвір'ї дві металеві стійки для сушіння білизни, які також поклали на візок. Потім вони поїхали та здали двері та металеві стійки на пункт прийому металолому. Він кається у скоєному, двері та дві металеві стійки він повернув потерпілій.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

Крім цього показання обвинуваченого підтверджуються показаннями допитаних в суді потерпілої, свідків, а також дослідженими в суді матеріалами справи.

При цьому потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що їй належить будинок за адресою АДРЕСА_1 З 2010 року по 2012 рік вона разом із дочкою ОСОБА_5 та її співмешканцем ОСОБА_3 проживали в цьому будинку. Однак, після багатьох конфліктів між ними, вона з дочкою переїхали проживати в м. Артемово, а ОСОБА_3 вона дозволила залишитися в цьому будинку, так як знала, що йому не має де проживати. В кінці січня 2013 року вона приїхали в свій будинок і одразу помітила, що немає вхідних металевих дверей, які вона придбала в 2006 році, потім звернула увагу, що на подвір'ї зникли дві металеві стійки для сушіння білизни. Потім вона дізналася, що двері та стійки викрав ОСОБА_3. На даний час вкрадене майно їй повернуте, будь - яких претензій до ОСОБА_3 вона не має.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що по сусідству з нею за адресою АДРЕСА_1 в будинку, який належить ОСОБА_2 проживав ОСОБА_3. 10.01.2013 року, знаходячись в своєму будинку, вона почула на дворі який то шум. Вона вийшла на подвір'я і на подвір'ї своїх сусідів побачила ОСОБА_3 і його брата ОСОБА_8, які знімали з будинку вхідні металеві двері. Вона зробила їм зауваження з приводу того, що будинок належить ОСОБА_2, щоб він припинив зривати двері, однак ОСОБА_3 почав на неї лаятися та ображати нецензурними словами. Потім він зняв дві металеві стійки, які були вкопані на подвір'ї, вони все поклали на візок і пішли , як вона здогадалася, до сусіда ОСОБА_6, який приймає від населення металолом.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що з 2011 року вона проживала разом з цивільним чоловіком ОСОБА_8. Він часто вживав спиртні напої та зникав з будинку на тривалий час. Від нього вона дізналася, що одного разу ОСОБА_3 йому запропонував здати на пункт прийому металолому якісь металеві вироби, на що він погодився та допоміг йому доставити їх на пункт прийому металолому. При цьому вона зазначила, що в ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 помер.

Приведені показання потерпілої та свідків підтверджуються також фактичними даними, які містять письмові документи кримінального провадження.

Згідно протоколу огляду місця події від 10.01.2013 року вбачається, що місцем події є будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1. В ході огляду було встановлено, що вхідні двері в квартиру № 6 відсутні, хоча дверний проріз обрамлений металевою лудкою. (арк. к/п 8).

Як вбачається з протоколу огляду від 11.02.2013 року ОСОБА_6 добровільно видав працівникам міліції металеві двері та дві металевих стійки Т-образної форми, які були в подальшому передані потерпілій ОСОБА_2 (арк. к/п 33).

Отже, сукупність досліджених і проаналізованих судом доказів дозволяє суду зробити висновок, що обвинувачений в повній мірі викритий у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених у вироку обставинах, і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшує та обтяжує покарання, а саме:

ОСОБА_3 скоїв тяжке кримінальне правопорушення, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, не одружений, утриманців не має, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра не перебуває, хронічними захворюваннями не страждає. Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання по відношенню до раніше скоєних кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.106, 229-6 КК України (ред. 1961 року), ст.ст. 128, 289 КК України (ред. 2001 року) суд визнає скоєння рецидиву злочинів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених відповідною статей Особливої частини КК України, так як таке покарання буде належної карою для обвинуваченого за скоєне, достатнім для його виправлення і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Крім того, вироком Дзержинського міського суду від 21.08.2013 року ОСОБА_3 засуджений за ст. 128 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком на 180 годин. У зв'язку з тим, що після постановлення вказаного вироку було встановлено, що ОСОБА_3 винен у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, яке він скоїв до винесення вироку, то остаточне покарання має бути призначене в силу ст. 70 ч.4 КК України, при цьому застосовуючи положення ст. 72 КК України.

Речові докази у кримінальному провадженні: металеві двері та дві металеві стійки Т-образної форми, які передані на зберіганні потерпілій ОСОБА_2 необхідно залишити в її власності.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинання менш тяжкого покарання, призначеного вироком Дзержинського міського суду від 21.08.2013 року більш тяжким, призначеним за даним вироком остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою в слідчому ізоляторі м. Артемівська.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання, тобто з 14 жовтня 2013 року.

Речовий доказ: металеві двері та дві металеві стійки Т-образної форми, які передані на зберіганні потерпілій ОСОБА_2 залишити в її власності.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дзержинський міський суд Донецької області.

Суддя: