Ухвала суду № 35399533, 08.08.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1626/1229/12

Номер провадження 11/786/503/2013

Категорія: ч.2 ст.127 Т.З.

Головуючий у 1-й інстанції Беркута Леонід Григорович

Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.А.,

суддів: Голубенко Н.В., Кожевнікова О.В. участю прокурора Деряги Л.М.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 квітня 2013 року,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, не одружена, не працює, в силу ст. 89 КК України вважається такою, що не має судимості

засуджена за ч.2 ст.127 КК України на п"ять 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянка України, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одружена, не працює, раніше не судима,

засуджена за ч.2 ст.127 КК України на п"ять років позбавлення волі.

Вирішено цивільний позов прокурора Решетилівського району Полтавської області. Стягнуто солідарно з засуджених на користь Управління державного казначейства в Полтавській області 1930,17 грн. за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7

Стягнуто солідарно з засуджених на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області 15758 грн. судові витрати за проведення судово-імунологічних експертиз. Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку суду, 16 липня 2012 року, близько 10 години ОСОБА_4 і ОСОБА_5 разом з потерпілим ОСОБА_7 на іншими особами відпочивали на ставку, розташованому поблизу села Миколаївка, Решетилівського району, Полтавської області, де вживали спиртні напої. Під час відпочинку між потерпілим ОСОБА_7 та засудженою ОСОБА_5 виникла сварка, в ході якої остання запідозрила потерпілого у його причетності до розповсюдження по селу неправдивих відомостей про події та факти, що її стосуються, хоч сам потерпілий дані факти заперечив.

У подальшому ОСОБА_4 вступила з ОСОБА_5 у злочинну змову на вчинення злочинних дій, метою яких стало покарання ОСОБА_7 за дії по розповсюдженню ним неправдивих відомостей щодо ОСОБА_5.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця шляхом заподіяння потерпілому сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв та інших насильницьких дій, діючи умисно, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підійшли до ОСОБА_7, який сидів на березі ставка та по черзі кожна нанесли по два удари долонями рук в обличчя останньому, а у подальшому ОСОБА_4 схватила руками за волосся ОСОБА_7 та два рази ударила головою об землю. Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_4 попрохала ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з яким не мали попередньої змови на вчинення злочину, вкинути ОСОБА_7 до води ставка, які її прохання і виконали, вкинувши останнього в ставок. Після чого ОСОБА_7 поплив до іншого берега ставка, але і там його наздогнали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і продовжували наносити удари руками в область голови кожна, але потерпілому вдалося втекти від підсудних додому, де він ліг відпочивати.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою, у цей же день, тобто 16 липня 2012 року, близько 13 години, прийшли за місцем проживання потерпілого ОСОБА_7 в селі Миколаївка Решетилівського району Полтавської області, де зайшли в приміщення будинку і в послідуючому ОСОБА_5 стягнула з ліжка на підлогу сплячого ОСОБА_7 та почала наносити йому удари руками та ногами в область голови, потім ОСОБА_4 нанесла потерпілому декілька ударів в область голови та спини, після чого підсудні спільно насильно роздягли ОСОБА_7 догола, чим принизили його честь та гідність.

У подальшому, для подолання опору ОСОБА_7 підсудні дротом зв'язали руки та ноги останнього та перевели його в іншу кімнату, де голого та зв'язаного, продовжили бити, наносячи численні удари руками та ногами в область голови, тулубу, кінцівкам. В послідуючому ОСОБА_4 почала обливати ОСОБА_7 водою із відра, щоб останній не втрачав свідомість, а потім пусте металеве відро наділа потерпілому на голову та металевим кухлем била по відру, потім знявши відро з голови дротом почала наносити численні удари по спині ОСОБА_7, заподіюючи йому сильний фізичний біль, а на прохання потерпілого припинити побиття не реагувала.

Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підняли потерпілого та поставили його на ноги, де в послідуючому ОСОБА_4 взяла лезо бритви, яким заподіяла тілесні ушкодження на статевому члені потерпілого у вигляді рани по передній поверхні, чим спричинила фізичний біль та страждання останньому. Потім підсудні перевели потерпілого до іншої кімнати будинку, де продовжили наносити удари ногами в обличчя, а у подальшому звалили останнього на підлогу, після чого ОСОБА_5 наступила ногою на шию ззаду, таким чином позбавивши потерпілого можливості рухатися та захищатися, а ОСОБА_4 сіла на потерпілого зверху та намагалася ввести у анальний отвір огірок, але їй це не вдалося, потім ОСОБА_4 облила водою спину ОСОБА_7 і дротом почала наносити численні удари в область спини потерпілого.

Протиправні дії засуджених, які тривали приблизно з 13 години до 16 годин були припинені ОСОБА_9, який зайшов до будинку та наказав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розв'язати та одягти потерпілого, що останні і зробили.

Після чого ОСОБА_4 запропонувала всім піти до неї додому, де продовжити вживати спиртні напої, на що ОСОБА_7 не погодився, але ОСОБА_4 погрожуючи останньому заподіянням тілесних ушкоджень примусила потерпілого піти до її будинку, що також розташований у селі Миколаївка Решетилівського району Полтавської області, де спільно розпочали вживати спиртне.

У подальшому, засуджені за попередньою між собою в приміщенні будинку ОСОБА_4 знову з метою покарання потерпілого за дії по розповсюдженню ним неправдивих відомостей щодо ОСОБА_5 зв'язали йому руки та ноги та почали бити шнуром, як разом, так і окремо, але потерпілому ОСОБА_7 вдалося вирватися та вибігти з будинку, однак ОСОБА_5 наздогнала його, збила з ніг, зірвала з нього сорочку, якою обмотала йому шию та таким чином затягла його знову до будинку ОСОБА_4, де вона та ОСОБА_4 продовжили бити потерпілого по різним частинам тіла, при цьому заподіюючи йому фізичний біль та страждання.

Після цього, засуджені почали примушувати потерпілого вчиняти дії, що суперечать його волі, а саме визнати той факт, що він іншої сексуальної орієнтації, повторювати слова, які принижують його честь та гідність, потім ОСОБА_4 перевернула ОСОБА_7 і поклала його на живіт, а сама почала намагатися ввести йому в анальний отвір дерев'яну качалку, однак їй це не вдалося. Крім того ОСОБА_4 неодноразово кусала потерпілого за тулуб. Припинивши на деякий час побиття потерпілому вдалося вирватися і він почав тікати з будинку на вулицю села, побачивши це підсудні погналися за ним та догнали, зваливши з ніг біля сусіднього господарства та нанесли удар ногою в область обличчя, а потім підсудні намагалися відтягти потерпілого назад до будинку ОСОБА_4, але йому знову вдалося вирватися та забігти до господарства ОСОБА_10, після чого протиправні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно ОСОБА_7 припинилися.

В результаті катування потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 115 від 5 вересня 2012 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, які заподіяли також потерпілому сильного фізичного болю, фізичного і морального страждання, мучення, інших насильницьких дій, оскільки в області тіла потерпілого діяли тупі предмети більше ніж сорок сім разів, висмикувалось волосся в області голови не менше одного разу, здійснювались укуси зубами сім разів та діяв предмет, маючий ріжучу контактуючу поверхню один раз.

В поданій апеляції засуджена ОСОБА_5 прохала вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 квітня 2013 року в частині призначеного їй покарання скасувати, постановити новий вирок, яким призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком.

Вказала, що при винесені вироку, судом не було враховано обставини, що пом'якшують покарання, а саме: те, що вона є молодою дівчиною, з вкрай незадовільним станом здоров'я, а тому вона потребує дієтичного харчування та постійного медичного догляду; те що вона вчинила злочин вперше; раніше ні до кримінальної ні до адміністративної відповідальності не притягувалася; те, що вона постійно шукає підробітку для того, щоб допомогти своїм батькам, які крім неї мають ще 4 дітей, оскільки її матір є пенсіонеркою. Вказала, що її батьками відшкодовано спричинену потерпілому матеріальну та моральну шкоду.

Засуджена ОСОБА_4 у своїй апеляційній скарзі прохала призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком. Вказала, що при винесені вироку, судом не було враховано обставини, що пом'якшують покарання, а саме її позитивні характеристики, щире каяття у скоєному злочині, примирення між нею та потерпілим. Крім того, вказала, що нею відшкодовано спричинену потерпілому матеріальну шкоду.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Заслухавши доповідача, обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та в їх інтересах захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляцій обвинувачених; думку прокурора Деряги Л.М., яка не вбачає підстав для задоволення апеляцій, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій; провівши судові дебати та надавши обвинуваченим останнє слово, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції виходячи з такого.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені злочину, за який вони засуджені ґрунтуються на зібраних у справі та наведених у вироку доказах і ніким з учасників судового розгляду в апеляційному порядку не оспорюються.

Зокрема, згідно вироку, вина обвинувачених доведена показаннями потерпілого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13; протоколами огляду місця події, протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5; висновками судово-імунологічних та судово-медичної експертизи.

У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.127 КК України, що також не оспорюється в апеляціях.

Як вбачається зі змісту вироку, при призначенні покарання винним суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу кожної із них, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Обставинами, які пом'якшують покарання обох обвинувачених суд визнав щире каяття та визнання вини. А такими, що обтяжують їх покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину з особливою жорстокістю. Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_4, суд врахував, що за місцем проживання вона характеризується негативно та не відшкодувала шкоду потерпілому. Хоча у вироку не зазначено, але фактично враховано дані як про стан здоров'я засуджених і членів їх родин, так і їх матеріальне становище.

Пославшись на вище викладені обставини, суд прийшов до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та попередження вчинення ними нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому ч.2 ст.127 КК України.

При цьому, суд не знайшов підстав для застосування до засуджених положень ст.69 КК України та звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Під час апеляційного перегляду справи не знайшло свого підтвердження посилання апелянтів на те, що ними нібито повністю відшкодовано потерпілому матеріальну та моральну шкоду, яку він, як вбачається зі змісту протоколу судового засідання, оцінив в 15 000 грн. Натомість, після постановлення вироку, родичі ОСОБА_5 перерахували ОСОБА_7 1000 грн.

Зі змісту медичної довідки від 09.07.2013 року виданої медичною частиною Полтавського СІЗО не вбачається, що ОСОБА_5 за станом здоров'я не може відбувати призначеного їй покарання.

З урахуванням того, що покарання засудженим призначене з дотриманнями вимог ст.65 КК України колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, застосування ст..69 КК України та пом'якшення призначеного судом покарання.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України (1960 р.), п.п.9,11,13,15 розділу XI "Перехідні положення " КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.04.2013 року стосовно них - без змін.

С У Д Д І :

ГОНТАР А.А. ГОЛУБЕНКО Н.В. КОЖЕВНІКОВ О.В.