Постанова № 35398601, 21.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Антоненко М.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року справа №437/13495/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 09 вересня 2013 року у справі № 437/13495/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання Управління ПФУ в Ленінському районі м. Луганська прийняти заяву і здійснити йому призначення пенсії за віком, починаючи з часу звернення 2013 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 09 вересня 2013 року у справі № 437/13495/13-а позовні вимоги задоволені, а саме зобов'язано Управління ПФУ в Ленінському районі м. Луганська прийняти заяву і здійснити призначення пенсії за віком ОСОБА_2, починаючи з часу звернення 2013 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування скарги зазначив, що позивач не має права на призначення пенсії в Україні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що постанова суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що до виїзду з України позивач мешкав за адресою: АДРЕСА_1., Загальний трудовий стаж, до виїзду на ПММ за межі України, становить 25 років. З грудня 1998 року позивач виїхав за межі України, а саме до Ізраїлю де і по теперішній час мешкає.

Згідно з копією закордонного паспорта громадянина України, номер НОМЕР_1, термін дії якого продовжено до 19 вересня 2017 року, з відміткою про консульський облік в посольстві України в Ізраїлі, що засвідчує особу, факт і місце постійного проживання (додаток 4),позивач є громадянином України, внутрішній паспорт був зданий в органи МВС, при оформленні виїзду за межі України.

До виїзду до Ізраіля був працездатним та мешкав на території України, де працював шахтарем, пільговий трудовий стаж в Україні складає більш 20 років.

В Україні пенсія позивачу не призначалась.

У 2013 році через свого представника звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 20 травня 2013 року відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу. (а.с.7)

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:

1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Колегія суддів зазначає, що Конституційним судом України прийнято рішення від 07.10.2009 року № 25-рн/2009 щодо відповідності Конституції України положень пункту 2 частини першої ст. 49, другого речення ст. 51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 2 частини першої ст. 49. другого речення ст. 51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058. Стаття 92 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» неконституційною не визнавалася.

Колегія суддів також зазначає, що за положеннями статті 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, пенсії не призначаються.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон не призначаються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, позивачем також не доведено, що він не отримує пенсію або щомісячне грошове утримання з інших джерел, тобто за місцем постійного проживання в Ізраїлі, оскільки така обставина є перешкодою для призначення пенсії за віком в Україні.

Вказані вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення» не суперечать положенням Закону № 1058.

Колегія суддів також вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська взагалі є неналежним відповідачем у справі, оскільки за змістом частини 1 статті 47 Закону № 1058 та пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, пенсія призначається та виплачується особі за місцем її проживання (реєстрації).

З матеріалів же справи вбачається, що позивач не проживає і не є зареєстрованим у Ленінському районі м. Луганська, у зв'язку з чим призначення йому пенсії не входить до компетенції Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду суперечать обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 09 вересня 2013 року у справі № 437/13495/13-а - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 09 вересня 2013 року у справі № 437/13495/13-а - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

В.В.Попов