Рішення № 35397766, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21041/13 19.11.13

За позовом Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з

управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва»

До Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Про стягнення 4 888,24 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Лялюк Л.В. - по дов. № 13 від 14.02.2013

від відповідача Вакулич В.В. - по дов. № 2432-03/439 від 09.09.2013

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» про стягнення з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 4 888,24 грн. боргу по орендній платі, який вник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва № 42/601/50 від 19.08.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 порушено провадження у справі № 910/21041/13 та призначено її до розгляду на 19.11.2013.

Позивач в судовому засіданні 19.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 19.11.2013 проти позову заперечував повністю, з підстав викладених у відзиві, а саме термін дії договору закінчився 31.12.2010. Договір не може вважатись продовженим, оскільки згідно п. 9.2. договору продовження дії договору здійснюється на підставі рішення комісії Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, яке останнім не приймалось. 21.04.2011 до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» внесено зміни та визначено, що об'єктами оренди можуть бути тільки нежитлові приміщення. Приміщення, яке здається в оренду є житловим, а тому продовження договору було б порушенням Закону. Протягом лютого-квітня 2013 року жодних документів на оплату від позивача не надходило. Отже, відповідач вважає договір закінченим та про відсутність підстав для його продовження.

В судовому засіданні 19.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

19.08.2010 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради», яке змінило найменування на Комунальне підприємство Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» (орендодавець) та Міністерство економіки України, правонаступником якого є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (орендар) було укладено договір № 42/601/50 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору орендодавець на підставі розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 917 від 06.12.1982 (при переукладенні договору оренди на новий термін чи продовженні терміну дії договору оренди) на підставі протокольного рішення комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерської районної у місті Києві ради (протокол № 12 від 13.08.2009) передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди ) за адресою : м. Київ, вул. Інститутська, 15/5, загальною площею 64,05 кв. м. - 1-й поверх, для розміщення адміністративних приміщень - 2%.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежитлове приміщення площею 64,05 кв. м.

Отже, не відповідають дійсності посилання відповідача на те, що в орендне користування передано житлові приміщення.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість послуг оренди приміщень у період з лютого по квітень 2013 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 4 888,24 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п. 3.2.1. договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди по акту прийому-передачі у день укладення договору оренди.

Факт передачі позивачем та відповідно прийняття відповідачем нежитлового приміщення за адресою вул. Інститутська, 15/5, загальною площею 64,05 кв. м. підтверджується актом приймання-передачі від 19.08.2010.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору сторонами встановлено термін його дії до 31.12.2010.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 у справі № 5011-3/15503-2012 встановлено, що договір припинив свою дію 31.12.2010, у зв'язку з чим зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звільнити приміщення загальною площею 64,05 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Інститутська, 15/5.

Відповідно до п. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Зазначена норма встановлює обов'язок підписання акту приймання-передачі (повернення) майна з оренди сторонами договору.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що при закінченні терміну дії договору оренди і не продовженні його на новий термін чи достроковому припиненні договірних орендних відносин орендар має попередити орендодавця за 10 днів про звільнення об'єкту оренди та передати його по акту приймання-передачі представникам орендодавця у належному стані.

Як свідчать матеріали справи 11.04.2013 згідно акту приймання-передачі орендар звільнив приміщення площею 64,05 кв. м. на першому поверсі будинку № 15/5 на вул. Інститутській в м. Києві та передав їх орендодавцю.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 4.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Печерського району м. Києва, що затверджена рішенням Печерської районної у місті Києві ради № 105 від 12.06.2003, зі змінами та доповненнями до неї, внесеними рішенням районної ради № 14 від 19.10.2006, і яка разом з ПДВ за перший місяць оренди становить:

4.1.1. за перший місяць оренди 1 464,41 грн., що разом з ПДВ складає 1 757,29 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці (п. 4.2. договору).

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 4.5. договору визначено, що платежі за поточний місяць, що зазначені у п. 4.1. цього договору, вносяться суборендарем на рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.13. договору орендар сплачує орендну плату та інші платежі, що визначені цим договором до дня фактичної передачі орендодавцю об'єкту оренди по акту приймання-передачі.

Отже, умовами договору передбачено, що зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати за користування у період з лютого по квітень 2013 року, в результаті чого виникла заборгованість що за обґрунтованими розрахунками позивача, які неоспорені відповідачем, становить 4 888,24 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 3.4.10 договору відповідач зобов'язався щомісяця сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 4 888,24 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) на користь Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» (м. Київ, пров. Січневий, 9, код ЄДРПОУ 35692211) 4 888 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 24 коп. боргу по орендній платі, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 22.11.2013.

СуддяВ.В.Сівакова