Рішення № 35396352, 20.11.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р. Справа № 10/161

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області (далі - Інспекція) до Служби автомобільних доріг у Рівненській області (далі - Служба) про стягнення 850 грн. 00 коп.,

за участі представників:

позивача: Вихованця В.В. за дов. від 10 жовтня 2013 року № 01-20/2976,

відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2010 року Інспекція звернулася до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що за результатами проведеної працівниками позивача перевірки було встановлено порушення Службою припису Інспекції від 10 серпня 2010 року № 533, яке зафіксоване в протоколі про правопорушення у сфері містобудування від 24 вересня 2010 року. За результатами проведення вказаної перевірки позивачем було складено відповідний акт перевірки від 30 вересня 2010 року. На підставі вищезазначених документів постановою начальника Інспекції від 30 вересня 2010 року № 1653-ю на Службу накладено штраф у розмірі 850 грн. 00 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив вказану суму штрафу, позивач, посилаючись на статтю 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (далі - Закон) та пункти 10, 11 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (далі - Положення), просив суд стягнути зі Служби 850 грн. 00 коп. штрафу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 жовтня 2010 року (суддя Павлюк І.Ю.) порушено провадження у справі № 10/161 та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 7 листопада 2012 року провадження у справі № 10/161 зупинено до вирішення Рівненським окружним адміністративним судом справи № 2а-5193/10/1770 за позовом Служби автомобільних доріг у Рівненській області до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Відповідно до пункту 3.9.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, враховуючи факт обрання судді Павлюк І.Ю. суддею Рівненського апеляційного господарського суду, та на підставі пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату господарського суду Рівненської області від 10 червня 2013 року № 01-07/138/2013 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 10/161, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою суду від 5 листопада 2013 року справу № 10/161 було прийнято до провадження суддею Павленком Є.В., провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 20 листопада 2013 року.

13 листопада 2013 року на адресу суду надійшло клопотання позивача від 12 листопада 2013 року № 01-20/3417, в якому останній уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути спірну суму грошових коштів на рахунок № 31113106700295 в УК у Рівнен. р-ні/Рівнен. р-н, МФО 833017, одержувач - Державний бюджет України, код ЗКПО - 38012756, код платежу - 21081100. Вказане клопотання прийнято судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 20 листопада 2013 року підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням поданого Інспекцією клопотання від 12 листопада 2013 року № 01-20/3417 про уточнення позовних вимог, та наполягав на їх задоволенні.

У призначене судове засідання відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду про поновлення провадження у справі та призначення її до розгляду від 5 листопада 2013 року була надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33028, місто Рівне, вулиця Пушкіна, будинок 19. Факт отримання Службою вищезазначеного судового документа підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 62).

Отже, за змістом вищезазначеної норми Служба завчасно та належним чином була повідомлена про місце, дату та час судового засідання, крім того, останній надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин, зважаючи на тривалий розгляд даної справи, суд дійшов висновку про те, що у Служби було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву Інспекції.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 Положення про Інспекцію, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 24 лютого 2009 року № 28, остання є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції, утворена відповідно до наказу Держархбудінспекції від 26 жовтня 2007 року № 65 та входить до сфери її управління, підзвітна і підконтрольна їй.

Згідно з пунктом 3 Положення про Інспекцію основними завданнями Інспекції є, зокрема, здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Пунктом 5 Положення про Інспекцію встановлено, що остання має право у встановлених законодавством випадках проводити перевірки об'єктів будівництва і підприємств, які виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форми власності щодо додержання вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції; давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів.

Судом встановлено, що 10 серпня 2010 року в результаті проведеної позивачем перевірки було складено припис № 533 (а.с. 6), яким встановлено такі правопорушення Служби:

1. Відсутні записи щодо переліку актів допоміжного прийняття відповідальних конструкцій і обстеження прихованих робіт в загальному журналі робіт, що не відповідає вимогам ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва";

2. Не здійснюється авторський нагляд ДП "Укрдіпродор" та не ведеться журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4-2003 "Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд", що є порушенням пункту 3 статті 11 ЗУ "Про архітектурну діяльність";

3. Не складаються акти прихованих робіт відповідно до вимог до ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва";

4. Не надані підтверджуючі документи, погодження, договори тощо щодо виконання робочої документації для будівництва даного об'єкта архітектури (капітальний ремонт автодороги М06 Київ-Чоп від км. 322+000 до км. 348+000) відповідно до затвердженого проекту за безпосередньою участю або під авторським наглядом архітектора - автора проекту (ДП "Укрдіпродор") чи уповноваженої ним особи за його письмовою згодою, що є порушенням пункту 3 статті 24 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Вказаним приписом Інспекцією було запропоновано відповідачу до 28 серпня 2010 року усунути виявлені порушення під час проведення будівельних робіт з будівництва мостової розв'язки № 1 біля с. Городище (міст № 76-А км. 1+211), а також повідомити позивача про усунення вказаних порушень.

За результатами проведення перевірки виконання вищезазначеного припису головним державним інспектором позивача Стасюком І.О. було складено відповідний акт від 30 вересня 2010 року (а.с. 8-9) та встановлено невиконання Службою вимог припису від 10 серпня 2010 року № 533, що призвело до порушення останньою положень абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону. Зазначений акт був отриманий представником відповідача, що підтверджується підписом вказаного представника у даному акті.

Вищенаведене правопорушення було зафіксоване у протоколі від 24 вересня 2010 року (а.с. 7), яким на відповідача було запропоновано накласти штраф у розмірі 850 грн. 00 коп. Вказаний протокол був підписаний представником Служби.

Постановою начальника Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 30 вересня 2010 року № 1653-ю на Службу було накладено штраф у розмірі 850 грн. 00 коп. та зобов'язано перерахувати вказану суму до Державного бюджету України у 15-денний термін з дня накладення даного штрафу (а.с. 10).

Згідно з приписами частини 1 статті 249 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

За змістом статей 1, 12 ГПК України господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори в сфері містобудування, у тому числі за участю центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі № 2а-5193/10/1770, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову Служби до Інспекції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 30 вересня 2010 року № 1653-ю, було відмовлено. Копії зазначених рішень судів адміністративної юрисдикції наявні у матеріалах справи (а.с. 53-57).

Відтак, вказана постанова начальника Інспекції, на підставі якої на відповідача було накладено спірну суму штрафу, на час розгляду даної справи є чинною.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з частиною 3 вказаної норми Закону у п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону (частина 4 вказаної статті Закону).

Відповідно до пункту 10 Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємство повинно сплатити штраф у 15-денний термін з дня його накладення за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, незалежно від наслідків фінансово-господарської діяльності.

У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується інспекцією за рішенням суду (пункт 11 Положення).

Враховуючи те, що спірна сума грошових коштів, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Служба на момент прийняття рішення не надала документи, які свідчать про погашення вказаної суми, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Інспекції до відповідача про стягнення 850 грн. 00 коп. штрафу за допущене останнім правопорушення у сфері містобудування, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, передбачені статтею 44 ГПК України, на підставі частини 3 статті 49 вказаного кодексу (у редакції, чинній на момент звернення Інспекції до суду з даним позовом), а саме: 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Рівненській області (33028, місто Рівне, вулиця Пушкіна, будинок 19, ідентифікаційний код: 25894919) в доход Державного бюджету України (рахунок № 31113106700295 в УК у Рівнен. р-ні/Рівнен. р-н, МФО 833017, одержувач - Державний бюджет України, код ЗКПО - 38012756, код платежу - 21081100) 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Рівненській області (33028, місто Рівне, вулиця Пушкіна, будинок 19, ідентифікаційний код: 25894919) в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 листопада 2013 року

Суддя Є.В. Павленко